Щоб у всеозброєнні зустріти літо та допомогти рослинам сформувати повноцінний урожай, необхідно у зимовий період провести необхідні підготовчі роботи:
- перевірити садову аптеку і придбати мінеральні туки, що відсутні, в тому числі комплексні добрива з мікроелементними добавками;
- окремі мікроелементні добавки, поки що нетрадиційні в овочівництві — йод та борну кислоту, питну соду;
- для підживлення потрібні натуральні дріжджі, деякі біопрепарати;
- з осені слід підготувати запас золи від спалювання деревних відходів та іншого органічного сміття.
Слід також переглянути схему розміщення овочевих культур у городньому культурообігу. Виділити в окремі групи культури, у яких збігаються фази та час внесення підживлення (наприклад: фаза бутонізації – перша декада травня, фаза розростання зав’язей – друга декада червня).
Докладніше про сівозміну читайте у матеріалі «П’ять способів сівозміни для дачної ділянки».
Усі підготовчі роботи звільнять літній час безпосередньо для виконання запланованих робіт, час виконання яких доцільніше планувати на вихідні дні (щоб була можливість поспішати повільно).
Основне внесення добрив – восени та навесні
Як правило, основну дозу та види добрив вносять під осінню підготовку або ділять на осінню та допосадкову/передпосівну весняну. Але цих поживних речовин може не вистачити рослинам, що особливо формують велику біомасу та врожай. Щоб не збіднювати ґрунт, перетворивши його згодом на білу супіску, землі потрібно повертати винесені поживні речовини. Причому повернення має здійснюватися як органіки, яку певні групи грунтових мікроорганізмів розкладають до хелатних форм солей, використовуваних рослинами.
Види підживлення у вегетаційний період
У вегетаційний період використовують, в основному, кореневі та позакореневі підживлення. Кореневі підживлення зазвичай виконують водорозчинними комплексними добривами у твердому або розчиненому вигляді, а позакореневі – лише робочими розчинами.
При кореневому підживленні рідкими добривами обов’язково закінчують обробку розчином змивом з рослин для попередження опіку надземної маси. Кореневі підживлення проводять у першу половину літнього сезону до змикання рядів і міжрядь, а потім переходять тільки на позакореневі зеленими рослинами.
Позакореневі підживлення проводять весь вегетаційний період.
Види добрив для підживлення
Під час підживлення рослини повинні отримувати повноцінне харчування елементами, найбільш необхідними у певну фазу розвитку. Кращими для підживлення є аміачна селітра, сірчанокислий калій, калієва селітра, суперфосфат подвійний, сечовина, мікродобрива, Кемір-універсальна.
В даний час випускаються мінеральні добрива, збалансовані з вимогами певних культур. Так, Кеміра випускається у вигляді кеміри овочевої, картопляної, для томатів Агротук томатний, для огірків – Огіркове, для квасолі, гороху з вмістом калію, молібдену, магнію, бору, для коренеплодів – Овочеве та інші.
Що не можна годувати?
У період підготовки до літнього сезону необхідно чітко прописати, які підживлення будуть проведені (кореневі, позакореневі), в які фази та приблизний перелік добрив для бакової суміші.
Протягом літнього періоду підживлення не застосовують під овочеві зелені чи пряно-смакові культури. Для них достатньо основного внесення добрив (редис, цибуля на зелене перо, кріп, петрушка, салати, щавель та інші).
Фази проведення підживлення у відкритому грунті
Традиційно кореневі підживлення проводять у наступні фази:
- на 10-12 день масових сходів посівних овочевих культур,
- через 2 тижні після висадки у відкритий ґрунт розсадних культур,
- у фазу бутонізації – початку цвітіння,
- після цвітіння,
- у фазу розростання зав’язей,
- при багаторазовому збиранні врожаю (огірки, томати, солодкий перець, баклажани) – після чергового знімання плодів.
Позакореневі підживлення проводять, як правило, через 5-6 днів після кореневих.
Терміново позакореневе підживлення проводять за явного голодування культур, яке визначають за станом надземної маси, зокрема, листя.
Найкращим періодом обробки рослин є ранковий період до 10 годин і післяобідній — після 15 годин.
Рекомендовані системи проведення підживлення під групи культур мають рекомендаційний характер, в основному, для городників-початківців. Досвідчені господарі, як правило, мають свої напрацювання за періодами та способами проведення підживлення.
Традиційна система підживлення
У фазу масового сходу овочевих культур підживлення проводять аміачними добривами з розрахунку 8-12 г/погонний метр. Добрива вносять у середину міжрядь, закривають шаром ґрунту з наступним поливом. Якщо грунт низькородючий, то практичніше провести підживлення нітрофоскою у такій же дозі.
Розсаду овочевих культур у відкритому ґрунті підгодовують вперше нітроамофоскою нормою 10-15 г/погонний метр з наступним поливом та мульчуванням ґрунту.
У наступні фази розвитку рослин підживлення проводять згідно з наміченими фазами. Найбільше поживних речовин овочеві культури вимагають під час бутонізації, розростання надземної маси й у фазу розростання плодів. У ці періоди підживлення обов’язкові, зокрема позакореневі. Нижче наводяться підживлення рослин за групами культур у літній період.
Підживлення гарбузових культур у літній період
Огірки, кабачки, патисони, гарбузи перший раз підгодовують сухими азотовмісними добривами або нітрофоскою у фазі 3-4 розгорнутих листків, приблизно 2-3 г під кущик огірка і 3-4 г під інші гарбузові. Можна розвести нітроамофоску чи кеміру. У 10 л води розчинити 25-30 г добрив і полити з лійки під корінь 1,5-2,0 л/кв. м посадок.
Друге підживлення проводять у фазу бутонізації, краще золою в міжряддя або розчином органіки. Якщо ґрунт на 70-80% закритий зеленою масою рослин, то настояти протягом 2 діб 2 склянки золи в 10 л води і полити з лійки без насадки, намагаючись потрапити під кущ. У настій золи можна додати препарат “Ідеал” або інший, що містить мікроелементи. Якщо є органічні добрива, то 0,5 кг гною або курячого посліду розвести в 10 л води, настояти 1-2 дні і полити під корінь. Після підгодівлі обов’язково змити підживлений розчин з листя.
Після цвітіння у фазу масового розростання зав’язей гарбузові удобрюють нітрофоскою сумішшю сечовини з калійними туками, використовуючи сірчанокислий калій. На кв. м вносять 6-10 г добрив. Через 4-6 днів після кожного кореневого підживлення можна провести позакореневу розчинами мікроелементів згідно з рекомендаціями до підготовки розчину.
Підживлення пасльонових
Томати, солодкий перець і баклажани у всі фази, що потрапляють у період травня-червня, підгодовують нітрофоскою або іншим комплексним добривом. У цей період обов’язково проводять позакореневе підживлення розчином кеміри з додаванням борної кислоти. Хороші результати забезпечує підживлення гноєм або курячим послідом при розчиненні відповідно в 8-10 і 12-15 л води.
Останнім часом на сторінках рекомендацій з’являються результати застосування нетрадиційних розчинів, які надають пасленовим сприятливий вплив. У 10 л води розчиняють 30 крапель йоду, чайну ложку без верху борної кислоти та десертну ложку без верху питної соди. Можна додати столову ложку аміачної селітри. Бакову суміш ретельно розмішують та обробляють рослини. Починаючи з липня, пасльонові підгодовують фосфорно-калійними добривами (сухими), зашпаровуючи їх у міжряддя по 30-40 г/погонний метр або 40-60 г/кв. м ділянки. Ефективне підживлення розчином натуральних дріжджів (100 г на 10 л води). Витрата під кущ становить 10-15 л розчину.
Підживлення картоплі
Картопля не любить свіжих органічних добрив і найбільше під час вегетації та формування врожаю потребує фосфорних і особливо калійних добрив.
Під картоплю вносять усю необхідну дозу добрив з осені або безпосередньо під висаджування бульб. Найкращим добривом є кеміра-картопля або кеміра універсальна. За їх відсутності під посадку картоплі вносять нітрофоску. Доза внесення під посадку складає 60-80 г/кв. м ділянки. Якщо під час посадки використовується безпосереднє внесення добрив, норма становить 15-20 г на лунку. Добрива змішують у лунці із ґрунтом. Через 3-4 тижні проводять підживлення нітрофоскою або кемірою в дозі 30-40 г/кв. м. Наступне підживлення проводять у фазу розростання бульб.
Придбати добриво ви можете за посиланням
Підживлення бобових
Горох овочевий, боби, квасоля – культури, що споживають велику кількість поживних речовин на одиницю формування врожаю. Тому їх зазвичай удобрюють весь вегетаційний період через 15-20 днів повним добривом (нітрофоска, інше комплексне добриво).
Бобові вимогливі до наявності в ґрунті достатньої кількості калію, який використовується культурою для доставки поживних речовин до урожаю, що формується. Можна його використовувати для позакореневого підживлення в суміші із сірчанокислим калієм (1-2 ложки на відро води). Після цвітіння можна використовувати для підживлення золу або зольну витяжку.
Підживлення хрестоцвітих
Капуста білокачанна, кольорова та інші види потребують підвищених кількостей поживних речовин, починаючи з фази формування головки.
Ранню капусту не підгодовують. Середню та пізню підгодовують через 10-15 днів після висадки у відкритий ґрунт нітрофоскою з додаванням мікроелементів. 3-4 столові ложки добрива розводять у 10 л води та поливають прикореневу ділянку по контуру рослини. Слідом проводять полив та мульчування. Другу фазу початку завивки качана краще провести органікою тваринною чи рослинною, але обов’язково з додаванням 20-30 г суперфосфату на відро розчину коров’яку або пташиного посліду.
Органіку розводять у співвідношенні 1 частина добрива на 10-15 частин води. З черговістю через 3-4 тижні проводять ще 2 позакореневі підживлення фосфорно-калійними добривами, використовуючи водорозчинний суперфосфат та сірчанокислий калій по 20-25 г на відро води.
Як визначити, чого не вистачає рослині?
Іноді проведені підживлення не покращують стану рослин. І тут, мабуть, бракує культурі мікроелементів. Їхній недолік легко визначити за станом надземної маси.
- Нестача марганцю проявляється в пожовтінні краю листових пластинок від старого листя до молодого,
- нестача заліза, навпаки, викликає пожовтіння аркуша між жилками; зміна кольору починається з молодого листя і поступово жовтизна поширюється зверху від молодого листя до старішого, розташованого нижче по стеблі рослини,
- загальний хлороз листа (листова пластинка неприродно світло-зеленого кольору) виявляє нестачу азоту,
- Нестача магнію легко визначити пожовтіння краю листової пластинки з червоно-фіолетовим відтінком; поступово лист стає плямистим і опадає,
- Нестача фосфору проявляється у вигляді бронзового відтінку листя, а калію – фіолетово-блакитного; рослина починає відставати в зростанні від інших здорових кущів відповідної культури,
- Нестача цинку пригнічує розвиток стебла; у куща недорозвинені міжвузля, кущ перетворюється на «розетку»,
- Відсутність кальцію викликає відмирання точки зростання; причому іноді вона зберігається, але опадають зав’язі,
- Опад зав’язей спостерігається і при нестачі бору.
Визначивши за станом зовнішнього вигляду нестачу того чи іншого елемента в рослині, найправильніше — звернутися до найближчої лабораторії та провести аналіз ґрунту та рослин. Якщо такої можливості немає, обробити 1-2 рослини розчином мікроелементів і простежити реакцію рослини. Якщо ознаки йдуть, отже, бракує саме цього мікроелемента.
Готують розчин згідно з рекомендаціями та обприскують рослини або вносять розчин під корінь. Пам’ятайте, що порушення співвідношення між елементами добрива теж призводить до порушення їх надходження в рослину. Тому для підживлення краще використовувати готові комплексні добрива, а не готувати самостійно складні суміші.
Автор: