Що ми знаємо про аніс? Напевно, багатьом знайомі з дитинства анісові краплі, які застосовують при кашлі, а ще, можливо, хтось чув про такий алкогольний напій – анісову горілку. Насіння анісу додають при виготовленні різних заготовок – маринад, при квашенні капусти. Давайте познайомимося з цією цікавою рослиною ближче.
Аніс звичайний, або стегнець анісовий (Pimpinеlla anisum) походить з великої родини парасольки (Apiaceae). Рослина однорічна, трав’яниста. Припускають, що його батьківщина — Середземномор’я або Близький Схід, хоча зараз точно не відомо — у дикому вигляді аніс майже не зустрічається в природі. У країнах середземноморського узбережжя зустрічається здавна, насіння його виявили навіть у спорудах кам’яного віку. Аніс відноситься до біблійних рослин поряд з кмином, м’ятою та ісопом. У нас у Росії його почали вирощувати на початку ХІХ століття.
На вигляд аніс трохи нагадує кріп. Його стебло розгалужене, висотою до 60 см, листя перисте, ажурне, суцвіття — парасолька. Насіння також схоже на насіння кропу, дозрівають вони у серпні.
Де використовують аніс
У цієї рослини використовують в основному насіння, їх аромат нагадує запах інших пряних рослин – кмину, бадьяну, фенхелю. Цю особливість анісу надає ефірна олія, її вміст у плодах може досягати 28%. Вирощують аніс для цієї самої олії.
Насіння використовують у медицині, парфумерії, кулінарії, але особливо широко вони застосовуються в алкогольній промисловості. Найрізноманітніші напої створені на основі цієї рослини: аніс та пастис у Франції, анізетта в Іспанії, самбука в Італії, узо та ципуро у Греції, арак в Іраку, а крім цього є ще перно, рікард, раки і так далі.
У кулінарії його використовують при випіканні хліба, у кондитерському виробництві, а також у рибній та м’ясній промисловості.
Насіння цієї рослини мають і лікарські властивості, тому вони знаходять застосування в народній та традиційній медицині, особливо при захворюваннях шлунка та кишечника, а також при легеневих хворобах. Відвари з насіння анісу приймають для загального зміцнення організму, при кашлі, від захриплості голосу, для поліпшення стану шкіри (омолоджування), при поганому запаху з рота.
Вирощування анісу
Отримати своє насіння цієї цікавої пряної рослини можна, виростивши аніс на городі. Він не боїться холоду, тому чудово росте в помирному климаті. Йому підійде звичайна садова земля, не до вподоби тільки важкі глинисті та піщані ґрунти.
Сіють аніс рано навесні, як тільки земля дозволить добре її обробити. Важливо пам’ятати, що якщо запізнитися із посівом, урожай може знизитися. Крім того, за дуже холодної погоди проростання насіння затягується. Вегетаційний період анісу становить 120-140 днів. На грядці роблять борозенки або рядки з відстанню між ними не менше 50 см. Насіння висівають обов’язково у вологий ґрунт: для проростання анісу треба багато вологи.
Проростає насіння довго (як у всіх зонтичних). Для прискорення цього процесу перед посівом їх можна замочити дві доби, періодично промиваючи під струменем води. А ще краще витримати насіння у холодильнику близько двох тижнів перед висівом.
Попередниками для анісу можуть бути бобові та зелені культури. У жодному разі не можна сіяти після інших селери, таких як фенхель, кінза, селера, кріп.
Догляд
Коли сходи трохи підростуть, їх потрібно прорідити, залишаючи між рослинами 15-20 см. Догляд за анісом не складний: потрібні своєчасні поливи, прополювання та розпушування.
Вирощують аніс на зелень та на насіння. Якщо потрібна зелень, необхідно регулярно прищипувати квіткові пагони. Так вони будуть краще розгалужуватися, і зеленої маси наросте більше.
У анісу є шкідники – парасолькові клопи, попелиця, коріандровий сім’яїд. Трапляються і хвороби – іржа, бактеріоз, борошниста роса. Щоб зберегти посадки здоровими, потрібно регулярно оглядати посіви та видаляти хворі та пошкоджені шкідниками рослини.
Збір врожаю
При вирощуванні на насіння суцвіття залишають, і вони дозрівають наприкінці серпня. Сигнал до збору врожаю – це пожовтіння стебел та зміна кольору плодів у центральних парасольках із зелено-жовтого на бурий. Збирають вибірково: спочатку зрізають парасольки з насінням, а решта — у міру дозрівання. Не слід запізнюватися з збиранням, готове насіння обсипається.
Парасольки підсушують у затіненому місці, що провітрюється, а потім обмолочують. Насіння анісу годиться для посіву протягом 3 років, але для харчових та інших цілей придатне і довше.
Виростити на городі аніс дуже легко. Спробуйте поповнити свою колекцію пряних рослин.
Купити аніс
Автор: