Чим ближче зима, тим менше справ залишається у саду та городі. Але навіть пізно восени дачникам не до відпочинку: визначивши на зберігання цьогорічний урожай, вони приймаються закладати основи майбутнього. Роботи можуть незначно відрізнятися, але цілі вони переслідують приблизно однакові: підготувати ґрунт до посадок наступного року (перекопати, удобрити, покращити структуру, підвищити родючість), знищити якнайбільше шкідників та збудників захворювань (вони вже сподівалися, що небезпека минула, і поринули у солодкий анабіоз до весни).
Згодом і в мене склався певний перелік завдань, виконання яких припадає на пізню осінь: як правило, за всього бажання я не можу впоратися з усіма садово-городніми роботами раніше — все ще росте, цвіте, а багато й плодоносить. Ось і зараз на грядках ще дозрівають перчики та баклажани, дерева стоять з листям, а зниження температури прогноз не обіцяє навіть за два тижні. Що ж, я скористаюся теплом, що загостилося, у своїх інтересах!
Швидка допомога ґрунту
Я вже не раз згадував, що ділянка у мене низинна, звідси й нескінченні проблеми. Позаторік літні та осінні дощі перетворили мій сад на ставок. Який нинішньої посушливої весни швиденько став болотом – справжнім, з немолочними трелями жаб, дзвінкими хмарами комарів і властивих подібним водоймам ароматом. А потім прийшла спека та суша – за все літо ми не бачили жодного доброго дощу. І сад перетворився на солончакову пустелю.
Дерева (майже всі) не винесли подібних випробувань. А ось ґрунт віддавати на відкуп бур’янам я не збираюся! Завезти хорошу землю в мене зараз можливості немає, але існують інші способи виправити ситуацію, наприклад, посіяти сидерати! До речі, ця ідея мені більше подобається, і справа не тільки в економії сімейного бюджету. Хорошу землю зараз роздобути практично неможливо: привезуть відпрацювання або з теплиць або з міських клумб. Мені й задарма такого добра не треба, а за нього ж гроші візьмуть, і чималі. Сидерати – інша справа, вони точно шкоди ґрунту не принесуть. Єдине, що бентежить – площа, яку доведеться засіяти. Не можу сказати, що природа обділила мене спритністю: багато домашніх справ мені вдається… А ось сіяти – не моє. Рядок-другий моркви або петрушки здолати змогу, але щоб весь сад! Ні, і намагатися не стану, все одно вийде марна трата часу, сил та насіння. Мабуть, без помічниці мені не обійтися: доведеться придбати садову сівалку.
Чим вона сподобалася особисто мені: по-перше, стане в нагоді для посіву не тільки сидератів (що я планую робити постійно), а й газонної трави, внесення добрив. Причому будь-яка з перерахованих робіт буде зроблена в рази швидше та якісніше, ніж у ручному виконанні. По-друге, сучасні матеріали, з яких вона зроблена, практично несприйнятливі до ультрафіолету (звичайно, спеціально виставляти її на сонце пек не варто, але якщо забули на грядці або газоні раз-другий – нічого страшного не станеться), і морозу (на зиму можна прибрати в неопалюване приміщення). Тобто, на міцність пластикових деталей спартанські умови зберігання не вплинуть. І це, на мою думку, великий плюс: садова техніка повинна залишатися надійною навіть у непростих польових умовах, і служити вірою та правдою не один сезон.
Осіння обробка ґрунту
Переді мною питання вибору способу обробітку землі не стоїть – лише перекопування. Без неї важкий чорнозем ущільнюється настільки, що на ньому вільно ростуть тільки витривалі бур’яни. А культури не хочуть. Проте мені завжди подобалося перекопувати город. Причому вручну, спокійно вибираючи коріння пирію та осота, насолоджуючись співом птахів та теплом осіннього сонечка.
Головне, щоб не було поспіху, і наявність хорошої лопати обов’язково: невдало обраний інструмент здатний звести нанівець всю чарівність моменту і геть-чисто відбити схильність до ручної праці. Звичайно, якщо почнеш падати від втоми через годину роботи, про які осінні принади може йтися?! Про одне мріятимеш – як би скоріше впоратися. А лопата для моєї ділянки потрібна справді міцна – скільки держаків я переламав, скільки полотен погнув – не злічити! Пошуки відповідного інструменту тривали не один рік, але жоден претендент не витримав польових випробувань. Так і доводилося мені копати з оглядкою, щоб не понівечити чергову лопатку з жерсті, і постійно тримати під рукою напилок – підточувати лезо.
Щоб вам не довилося розв’язувати подібні питання заздалегідь запасіться садовим інвентарем, зробити це можна за посиланням.
Обробка від шкідників та хвороб
Хотілося б обійтися без неї, але, на жаль, не виходить.
Якось так склалося, що не багато станичників турбують себе боротьбою зі шкідниками та профілактикою захворювань рослин, тому й того й іншого по окрузі надміру. Я віддаю перевагу профілактичним обприскуванням біопрепаратами, а потужні фунгіциди та інсектициди тримаю про запас – на екстрений випадок. Правда, восени обробляю дерева і ґрунт навколо них залізним купоросом (іноді, коли залишається робочий розчин, і парканам з сусідами дістається)) Усвідомлення корисності заходу завжди підганяє мій ентузіазм, допомагає терпимо ставитися до монотонної одноманітної роботи. Тому перший обприскувач з метою економії був придбаний просто крихітний – місткістю 5 л.
Всю глибину своєї помилки я зрозумів в перший день обробки саду: нескінченне переривання процесу для заправки і нагнітання тиску – випробування не для слабкодухих. Вже після третього разу мій гарний настрій став помалу згасати, а необхідність постійно переставляти сходи, підбиратися і спускатися по них зіпсувала його остаточно. Але головна причина, чому я вирішив припинити роботу негайно – кінці гілок залишалися без захисту, я просто не дотягувався до них. З невдалої обробки було зроблено висновок: для догляду за дорослими деревами потрібен зовсім інший апарат. Наприклад я собі вибрав обприскувач на 15 літрів.
Підібрати обприскувач який підійде саме вам можна за посиланням
Заготівля живців
Поки що у нас ще тепло, але підготуватися до роботи потрібно заздалегідь: підрахувати потрібну кількість живців, доглянути пагони, перевірити гостроту леза (якщо потрібно – заточити) садового ножа. До речі, якщо у вас ще немає такого зручного інструменту – обов’язково придивіться до нього уважніше, він того вартий. Для заготівлі живців садовий ніж однозначно краще, ніж секатор – тканини пагонів не деформуються стиском лез, зріз виходить ідеально рівний, без задир. Їм дуже зручно зачищати краї спилів та ран, підходить для обрізання непотрібних пагонів, зрізання квітів.
Ось такі завдання мені доведеться подужати в листопаді. Але я не хвилююся: коли до роботи лежить душа – справа йде швидко, а якщо ще й помічники обрані правильно – з будь-яким завданням можна впоратися граючи. А у вас якісь садово-городні роботи заплановані на кінець осені?
Автор: