Біч початківців – швидке зниження структури та родючості грунту. Морква і буряк стають несмачними, томати все частіше хворіють і знижують урожай та якість плодів, цибуля взимку загниває і таке інше. Щоб зберегти високі врожаї овочевої продукції, городники починають посилено застосовувати добрива (часто мінеральні), гербіциди, інсектициди та інші хімічні речовини. Але вони лише тимчасово збільшують ефективну родючість ґрунту, знижуючи природне і продовжуючи негативно впливати на його структуру. Сидерати – один із важливих етапів органічного землеробства, що забезпечує високі врожаї без хімії. Про те, які сидерати посіяти восени ми розповімо далі.
Чому відбувається зниження родючості ґрунту?
Відбувається це тому, що має місце недотримання агротехніки:
- збіднюється ґрунт через винесення одних і тих же елементів культурою, яка тривалий час вирощується на одному місці;
- сприяє накопиченню шкідників та хвороб, що вражають не окрему культуру, а сімейство в цілому (пасльонові, хрестоцвіті та інші), їх вирощування на одному місці кілька сезонів поспіль;
- різко руйнує органіку грунту та його структуру систематичне спалювання рослинних залишків. Зниження органіки веде до опіщанення ґрунту.
Щоб зупинити процес руйнування природної ґрунтової родючості, необхідно відновити і постійно збільшувати в ґрунті кількість органіки. Досягти цього можна такими агротехнічними заходами:
- Перейти на обробіток культур із застосуванням постійного мульчування ґрунту рослинними рештками. Для мульчування застосовувати здорові свіжі залишки рослинних культур і бур’янів (бажано ненасіннєвих), солому, опале листя, перегній, компост.
- Під осіннє скопування систематично вносити гній (свіжий і напівперепрілий), перегній, біогумус, отриманий за допомогою ЕМ-технології, вермікультури та іншими способами.
- Останнім часом все активніше в агротехнічні заходи впроваджується технологія сидератів, здатна за короткий період покращити структуру, якість та родючість ґрунту, у тому числі природне, та значно підвищити кількість органіки у ґрунті.
Роль сидератів у родючості ґрунту
Сидеральні культури або сидерати зарекомендували себе як ефективні екологічно чисті добрива. Їх називають ще зеленими добривами. В органічному землеробстві посів сидератів – найефективніший і маловитратний засіб відновлення ґрунтової родючості.
Сидерати – це окремі культури або суміш рослин, як правило, однорічних, що розвивають потужну кореневу систему і швидко надростає надземну зелену масу. Коренева система сидератів розпушує ґрунт, особливо важкого складу (суглинисті чорноземи), забезпечує великою кількістю органічних залишків, а надземна маса служить хорошим снігозатримувачем, після скошування використовується як мульча або закладається в ґрунт як зелене добриво.
Сидерати використовують:
- для розпушення ґрунту (жито, овес, ріпак, гірчиця та ін.),
- для дезінфекції ґрунту від парші, гнили, дроту (суміш сидеральних культур редька+ріпак+гірчиця з додаванням календули, чорнобривців, вівса),
- підвищення родючості та розпушення грунтів, що спливаються (буркун, люцерна, віка, віка-вівсяна суміш, віка з житом, гірчиця з бобовими),
- для отримання мульчі (люцерна, віка, фацелія та інші сидеральні культури),
- захисту від весняних поворотних похолодань (будь-які холодостійкі сидерати),
- з метою захисту від шкідників у вигляді сумішей квітучих рослин (чорнобривці, календула, люпин, фацелію, буркун). Їхній змішаний запах відганяє шкідників.
Підзимовий посів сидератів
Сидерати сіють у різні періоди: навесні, влітку, ранньої осені та під зиму. Важливо не допустити дозрівання сидератів, оскільки після цього вони можуть перейти до групи бур’янів. Хороший ефект забезпечує їхнє скошування при висоті надземної маси 20-30 см або в період бутонізації.
Посів під зиму сидератів має ряд переваг:
- звільняє час при посіві та посадці ранніх городніх культур навесні (рання капуста, морква, рання картопля та інші),
- подовжує термін знаходження сидератів у ґрунті (до травня), що служить його кращому розпушенню кореневою системою рослин, додатковому звільненню мінеральних солей, необхідних для пізніх культур сівозміни,
- багата зелена маса служить хорошими лаштунками від весняного сонця, що обпалює, і зворотних холодів, а після скошування ще й покривною мульчею.
Технологія підзимового посіву сидератів
- Залежно від великої кількості посівного матеріалу, сидерати при посіві заглиблюють на 2-4 см. Сіють густо. Чим густіше, тим краще.
- Підзимовий посів проводять частіше врозкид при суцільному посіві та рядовим способом у борозенки, які розташовують між майбутніми рядами культури.
- Підзимовий посів сидератів здійснюють після остаточного збирання культури.
- Грядку, що звільнилася, ретельно очищають від хворого бадилля і бур’янів.
- Якщо ґрунт сильно збіднений, вносять нітроамофоску або фосфорно-калійні добрива з розрахунку 30-40 г/кв. м.
- При необхідності перекопують на 20-25 см. При веденні городництва без перекопування ґрунту ділянку очищають від бур’янів поверхневою обробкою.
- Якщо ґрунт дуже сухий у шарі 5-10 см, проводять полив перед висівом сидератів.
- Після раноприбирання культури сидерати висівають двічі. Перший посів осінній проводять у серпні культурами з коротким періодом розвитку (боби, горох, ячмінь та інші). Надземну масу скошують при висоті 20-25 см. Скошена зелена маса поверхнево зашпаровується в ґрунт, де до настання холодів встигає розкластися. Розкладання молодої зеленої маси, звільняє достатню кількість мінеральних солей і водночас збагачує ґрунт органічною речовиною.
- Підзимовий, другий посів для раноубираемых культур і основний для пізніх, проводять озимими сидератами в 2-3 декаді вересня-першій декаді жовтня (буркун, вика, озиме жито та інші). Сидерат встигає до зимових холодів розвинути хорошу кореневу систему і досить облистнену надземну масу заввишки 5-10 і більше см. Іноді при пізньому посіві культура не встигає сформувати восени надземну масу. Вона дуже швидко відросте навесні. Надземна маса, що сформувалася восени, служить для накопичення снігу в зимовий період, захищає від вітрової ерозії, а навесні сидерат, що розрісся, перешкоджає випаровуванню вологи, підтримуючи грунт у вологому стані.
- Навесні до посадки або посіву основних культур озимий сидерат при суцільному посіві заорюють у ґрунт. Дуже важливо при закладанні сидератів у ґрунт, не перенаситити останню зеленою масою. На закислених, збіднених корисною мікрофлорою ґрунтах зелена маса не зможе вчасно переробитись корисною мікрофлорою. Рослинні залишки закиснуть і почнуть гнити в ґрунті (відчується по гнильному запаху). На таких ґрунтах краще частину скошеної надземної маси складувати для компостування, а решту закласти в ґрунт.
- Доцільніше при суцільному посіві сидерату надземну масу скосити та залишити на поверхні ґрунту. Укритий мульчою грунт створить умови для швидшого розкладання коренів у ґрунті. Через 2-4 тижні можна висаджувати чи висівати ранні культури.
- При рядовому (кулісному) посіві навесні підрізають надземну масу, скидають у міжряддя, дрібно закладають у ґрунт і через 2-3 тижні висаджують або висівають у ці міжряддя основні городні культури.
Сидеральні культури для підзимових посівів
Вибір сидеральних рослин чи сумішей залежить від якісних показників ґрунту та основної культури в городньому культурообігу. При підборі сидеральних культур не можна висівати сидерат однієї родини з основною культурою. Наприклад, використовувати з хрестоцвітих сурепицю або ріпак як сидерат під капусту (теж із сімейства хрестоцвітих).
Необхідно заздалегідь підібрати сидеральні культури відповідно до їх впливу на ґрунт та основну культуру.
Для картоплі, томатів, огірків, кабачків, баклажанів, солодкого перцю хорошими сидератами та попередниками є жито, овес, люпин, олійна редька, гірчиця, сераделла, буркун.
Для буряків, моркви, квасолі найкращими є гірчиця, суріпиця, редька олійна, ріпак, горох, вика. Вони сприяють розпушенню важких грунтів, що спливаються, придушенню бур’янів. Забезпечують рослини достатньою кількістю поживних речовин з маси сидератів, що мінералізується.
До групи сидератів, що захищають ґрунт від вірусно-бактеріальних гнилей і деяких шкідників входить віко-вівсяна суміш, ріпак, бобові, фацелія, райграс однорічний. Вони хороші розпушувачі щільних ґрунтів та чудові попередники для гарбузових (кабачки, огірки, гарбуз) та пасльонових культур (томати, перець солодкий, баклажани).
Ефективно оздоровлюється ґрунт від дротяники та нематоди при використанні таких сидеральних культур як гірчиця, олійна редька, календула, настурція.
На знеструктурених ґрунтах та ділянках з ерозійними процесами хороші результати забезпечують будь-які культури сімейства хрестоцвітих, що формують глибоку розгалужену кореневу систему (фацелія, суріпиця, ріпак, редька, гірчиця). Одночасно вони добрі попередники для картоплі, кукурудзи, озимих.
На перезволожених ґрунтах як сидерати рекомендується використовувати рослини, що вимагають високої забезпеченості вологою (сераделла, люпин), а на сухих – стійких до посухи (ріпак, сурепиця, фацелію).
На ґрунтах, збіднених органікою, які потребують підвищених кількостей азоту та інших поживних елементів, найкращими сидератами є культури сімейства бобових (віка, люцерна, горох, кормові боби), хрестоцвітих (озимий ріпак, озиме суріпице), злакових (жито, овес). Вищеперелічені культури жодною мірою не обмежують використання інших культур або їх сумішей як сидерати. Головне – визначити пріоритетне завдання при введенні сидератів у сівозміну городніх культур.
Автор: