Справжня весна на дачі починається з появою перших кольорів, ви згодні? Напевно, тому ми так любимо рослини, які прокидаються раніше за всіх, оживляючи квітники та радуючи душу садівника. Зараз, чекаючи цих маленьких чудес, пропоную разом згадати ранні квіти наших садів.
Ранкоквітучі цибулинні
Найбільш численні та популярні серед ранньовесняних квітів, звичайно ж, всілякі цибулинні рослини. Їх садять, як правило, восени, а зараз у тих регіонах, де весна приходить рано, вже милуються першими квітами.
Пролісок (галантус)
Його ще назвають підсніжником — зацвітає ця холодостійка рослина, щойно в саду сходить сніг. Перші проліски з’являються вже на початку березня, звичайно, залежно від кліматичних умов вашої місцевості.
Галантус найкраще поселити в умовах, близьких до місць його природного проживання — вздовж чагарників, під деревами, які напровесні ще не дають густої тіні. Якщо ви хочете, щоб проліски цвіли на клумбі, врахуйте, що це рослина – ефемероїд: після закінчення досить короткого вегетативного періоду його надземна частина відмирає.
Розмножується пролісок насінням (завдяки мурахам, що перетягує насіннєві коробочки, він може розселитися у вашому саду самостійно) та дочірніми цибулинками. Садять галантус восени; навесні після цвітіння можна ділити гнізда, що розрослися.
Шафран (крокус)
Найраніші серед крокусів — ботанічні види: крокус Томмазіні, крокус золотистоквітковий, крокус анкірський, крокус імперата та низка інших — у відповідних кліматичних умовах можуть зацвісти вже в лютому. Трохи пізніше естафету підхоплюють великоквіткові голландські гібриди, які справляють враження не лише розмірами квіток, а й їх яскравими фарбами.
Ці дивовижні квіти доречні практично скрізь: їх садять і в квітниках, і невеликими групами на газоні, і під кущами та деревами; підходять вони для контейнерних посадок.
Садять весняноквітучі крокуси восени; краще використовувати для посадки кошики, тому що цибулинки крокусів користуються надзвичайною популярністю у гризунів. Цим квітам підійде як сонячна ділянка, так і куточок у розсіяній тіні листяних чагарників та дерев. Викопувати цибулинки щороку не потрібно — це роблять лише тоді, коли хочуть поділити гніздо, що розрослося.
Мускарі (мишачий гіацинт)
Винятково невибаглива, надзвичайно приваблива рослина гідна того, щоб оселитися в будь-якому квітнику. Видів та сортів мускарі досить багато, і за термінами цвітіння вони можуть відрізнятися, але найперші розпускаються вже у квітні.
Виростити мускарі дуже просто: достатньо на початку осені посадити їх на обране місце у саду. Врахуйте: кожна цибулинка щорічно дає безліч «діток», тому скоро на місці посадки утворюється густа куртинка. Причому повністю викопати цибулини практично неможливо: дрібні «дітки» неодмінно загубляться і наступної весни проростуть знову, тому, якщо ви не впевнені, що обране місце — остаточне, садіть мускарі у відповідних кошиках (можна саморобних — з великих пластикових пляшок з отворами в них для дренажу).
Мускари найкраще виглядають у групових посадках і відмінно поєднуються з іншими весняно-квітучими рослинами. А якщо підібрати різні за термінами цвітіння види, то тішить вас вони будуть з ранньої весни до кінця червня.
Ірідодиктіум (ірис сітчастий)
Квітки цих крихт нагадують іриси, але з роду Iris вони були виділені в самостійний Iridodyctium. Це цибулинна рослина, невисока (до 10 см), але надзвичайно витончена та приваблива.
Ірідодиктіуми – великі любителі сонця, врахуйте цей нюанс при виборі місця для посадки. Не забудьте і про те, що, як більшість цибулинних, ця рослина – ефемероїд: незабаром після того, як зів’януть квіти, почнуть відмирати і листя. Але в пору свого раннього цвітіння (з кінця березня по квітень) вони чудово виглядають і як компаньйони для інших цибулинних рослин, і самі по собі.
Через свій малий зріст іридодиктіуми будуть доречними в кам’янистих садах; ефектні їх квітучі куртинки та серед яскравої свіжої зелені газонної трави. Також вони підходять для контейнерів, у тому числі їх можна використовувати для вигонки. У саду цибулинки висаджують рано восени.
Ерантіс
Сонячно-золотисті квіти ерантіса подарують чудовий настрій. Тим більше, вони з’являються, коли сад ще не розцвів яскравими фарбами. Цвітіння ерантису – залежно від клімату – починається у березні чи квітні. Дивно, але ця квітка не боїться навіть пізніх снігопадів!
Крихітні рослини (не більше 10 см у висоту, діаметр квітки – близько 2,5 см) найкраще виглядають у групових посадках. Вони ефектні і власними силами, і у поєднанні з іншими ранньовесняними цибулинними — іридодиктіумами, крокусами та пролісками.
У природі ерантис мешкає в лісі, тому для його посадки найбільш вдалим буде місце під листопадними деревами та чагарниками, але підійде і будь-яка інша ділянка, розташована в півтіні. Ерантіс чутливий до вологості ґрунту: він не виносить ні посухи, ні застою води.
Проліски (сцилла)
Найпоширеніший — пролісок сибірський — зацвітає у сприятливих умовах вже наприкінці березня. Найчастіше його можна впізнати по дзвінковим квіткам, що набувають небесно-синього відтінку, але у сортових пролісків квіти можуть бути і білими.
Сцила (пролісок) дивовижно невибагливий: він росте і на сонячних місцях, і в півтіні, і навіть у тіні; йому не потрібно особливого догляду. Єдина вимога, яку пред’являє ця рослина, — водопроникний ґрунт, вологий у пору цвітіння проліску, але без застою води.
Вибираючи місце для посадка, врахуйте, що проліски відмінно розростаються, розмножуючись як дочірніми цибулинками, так і насінням, тому їх доведеться контролювати. Ідеальними стануть для сцили умови саду, витриманого в природному стилі — тут вона почуватиметься, як удома.
Раноквітучі трав’янисті багаторічники
Трав’янистих багаторічників, що зацвітають провесною, не так вже й багато, але кожен з них по-своєму примітний.
Чемерник
Це чудовий вічнозелений багаторічник, невибагливий та стійкий до хвороб. У Європі його нерідко називають “Христовою трояндою”, тому що цвітіння морозника часто припадає на великодні свята.
У природі налічують понад 20 видів чемерників, але в саду найчастіше зустрічаються гібриди, що квітнуть із початку квітня. Серед цих рослин зустрічаються сорти з червоними, білими, рожевими та жовтими квітками, але найпопулярніший – ‘Atrorubens’ – має яскраво-пурпурні квітки з легким зеленуватим відтінком.
Висаджують чемерник навесні, як тільки дозволить стан ґрунту. У південних регіонах, де клімат м’який, можлива осіння посадка.
Первоцвіт (примула)
Ця рослина відрізняється великою різноманітністю: вченим відомо близько 550 видів первоцвітів, з яких у культурі вирощується лише мала частина.
Первоцвіти добре переносять поділ та пересадку, мені доводилося пересаджувати їх навіть квітучими. Тільки будьте уважні, купуючи пишно квітучі кущики в квіткових магазинах: нерідко це гібриди, вирощені на всіляких стимуляторах, напхані добривами для рясного цвітіння і здорового зовнішнього вигляду. Позбавлені «допінгу», вони не виживають. Мій досвід підказує, що надійніше купувати квітучі примули на ринку у садівників, які продають надлишки своїх рослин.
Цвітуть первоцвіти, залежно від виду, з квітня (а у тепліших краях — з березня), рясно і тривало. Причому в деяких видів можливе повторне цвітіння наприкінці літа – на початку осені. Їх можна вирощувати не лише в саду, а й на балконах, лоджіях терасах – це гарна контейнерна рослина.
Барвінок
Вічнозелений барвінок зберігає своє листя навіть під снігом, і тільки-но ґрунт починає відтавати, у нього з’являються молоді пагони, а у квітні він покривається численними ніжно-синіми квітками.
Основою для сортових барвінків став барвінок малий (Vinca minor), який у дикорослому вигляді можна зустріти у лісах Південно-Східної Європи. Крім традиційних синіх, сортові рослини можуть мати білі, бузкові та навіть червоні квітки, причому як прості, так і махрові. Забарвлення листя теж може бути різним: зеленим або строкатим (з білими і жовтими візерунками).
Барвінок віддає перевагу вологим (але без застою води) напівтінистим і тінистим ділянкам; прямих сонячних променів він не любить, а посуху потребує поливу. В іншому це зовсім невибаглива рослина, яка швидко розростається і легко розмножується поділом та живцями. Достатньо придбати один кущик, і згодом він розростеться так широко, як тільки ви йому дозволите).
Найкращим часом для посадки барвінку вважається квітень-травень, але скажу з практики: мені доводилося садити вкорінені живці на початку літа і висаджувати придбану рослину наприкінці серпня — невибагливий барвінок приживається без проблем.
Звичайно, цей список не можна назвати вичерпним: його цілком могли б доповнити гіацинти та ботанічні тюльпани, білоцвіти та хіонодокси, анемона та печіночниця… — але ж треба колись зупинитися. Я думаю, садівники, у яких весна вже настала, доповнять мою розповідь не лише згадками первоцвітів, а й їхніми фотографіями. Розкажіть, які квіти першими розпускаються у вашому саду?
Автор: