Брюссельська капуста відрізняється дуже високими смаковими та поживними якостями, але у любителів ця культура не поширена. Дрібні щільні качанчики розміром трохи більше волоського(грецкого) горіха, які використовують у перших і других стравах, мають відмінні смакові та дієтичні якості. Вміст вітаміну С у ній утричі більший, ніж у білокачанній капусті.
Опис брюссельської капусти
Брюссельська капуста (Brássica oleracea) – рослина сімейства капустяних (хрестоцвітих) – Brassicaceae (Cruciferae), овочева культура. Належить до виду листової капусти.
Брюссельська капуста – дворічна перехреснозапильна рослина, не схожа на інші види капусти. У перший рік утворює циліндричне товсте стебло висотою 20-60 см і більше, з дрібними або середньої величини слаболіроподібним листям на тонких черешках довжиною 14-33 см, з невеликою кількістю дрібних часток.
Пластинки листа зелені або сірувато-зелені, зі слабким восковим нальотом з цілісними гладкими або слабовигнутими краями від плоских до ложкоподібних довжиною 18-40 см, шириною 18-32 см. У пазухах листя на вершині сильно укорочених стебел утворюються невеликі качанчики. На одній рослині утворюється 20-40 і більше качанчиків.
На другий рік життя у брюссельської капусти розвиваються сильно розгалужені квітконосні пагони, рослина цвіте та дає насіння. Квітки жовті, зібрані в кисть, середньої величини, пелюстки з піднятими краями. Плід – багатонасінний стручок. Насіння дрібне, 1,5-2 мм в діаметрі, кулястої форми, з гладкою поверхнею, темно-коричневе, майже чорне. У 1 г міститься 200-300 насінин. Насіння зберігає схожість 5 років.
У дикому вигляді не трапляється. Родоначальником брюссельської капусти є капуста листова Brassica oleracea L. convar. acephala (DC) Alef., що росте в дикому вигляді в Середземномор’ї, де ще в давнину введена в культуру. Брюссельська капуста була виведена з листової капусти овочівниками в Бельгії, звідки проникла до Франції, Німеччини та Голландії.
Карл Лінней вперше науково описав капусту та назвав її брюссельською на честь бельгійських городників із Брюсселя. В Україні вона з’явилася в середині XIX століття, але поширення не набула. Брюссельську капусту широко культивують у країнах Західної Європи (особливо у Великій Британії), США та Канаді.
Вирощування брюссельської капусти
Підготовка ґрунту для брюссельської капусти
Грунт повинен бути підготовлений попередньої осені, з додаванням шару гною і компосту в розмірі півтора відер на кв. м. Залишіть ґрунт відкритим для впливу снігу та вітру, а потім навесні розпушіть його на глибині 2,5 або 5 см, додавши рибній послід у розмірі 120 гр. на кв. Натомість ви можете використовувати суміш з однієї частини сульфату поташу, чотирьох частин кісткового борошна в розмірі 120 гр. на кв. м. Рослини слід розсаджувати в ґрунт наприкінці травня чи на початку червня.
Посів брюссельської капусти
Насіння слід садити на відокремленій ділянці на грядці в березні або квітні, в отвори не глибше 12 мм на відстані близько 15 см один від одного. Їх потрібно накрити целофановими пакетами, щоб забезпечити їм тепло та захист. Коли почнуть проростати, їх потрібно проріджувати, щоб надати їм простір для розвитку.
Розсадження брюссельської капусти
Розсаджувати потрібно починати, коли саджанці досягнуть 10-15 см заввишки. Садити потрібно в такому положенні, в якому вони будуть готові дозрівати, продовжувати розсаджувати слід до середини серпня. Буде добре, якщо ви рясно полити їх водою за день до того, як зберетеся пересаджувати. Садити капусту слід на відстані 90 см один від одного, так щоб їх нижнє листя знаходилося над рівнем ґрунту.
Після того, як рослини будуть пересаджені, їх потрібно добре полити. У міру того, як вони зростатимуть, можливо, вам доведеться закріпити їх за стовпчики, за наявності сильних вітрів.
Догляд за брюссельською капустою
Через тиждень після посадки на місцях загиблих рослин роблять ручну підсадку розсади з тієї, що була залишена в резерв, з розпушуванням лунок і поливом. Одним із найважливіших заходів щодо догляду за посадками брюссельської, як інших видів капусти, є міжрядна обробка. Її призначення — боротьба з бур’янами та підтримання ґрунту в пухкому стані з метою створення сприятливого водного та повітряного режиму для росту та розвитку рослин.
За літо проводять до шести розпушень. Дуже важливо своєчасно провести перше розпушування, тому що при посадці ґрунт зазвичай сильно ущільнюється (треба розмаркерувати грядку, полити, розкласти розсаду, закласти її). Зволікання з розпушуванням веде до затримки зростання капусти і збільшення випадів рослин, особливо у важких грунтах. Перше розпушування роблять відразу після посадки розсади з горщика, при посадці безгоршкової – не пізніше ніж через 3-5 днів. Підгортання брюссельської капусти не проводять, тому що ця рослина формує найбільші качанчики в пазухах нижнього листя, тому засипати ґрунтом їх не можна.
Якщо при посадці розсади брюссельської капусти добрива були внесені в лунки, то післяпосадкове (через 10-15 днів) підживлення робити не рекомендується. Позитивний вплив на підвищення врожайності має підживлення, яке приурочують до фази початку утворення качанчиків. На добре удобрених ґрунтах можна обмежитися лише післяпосадковим азотним підживленням, а на початку формування качанчиків – калійними добривами.
На дерново-підзолистих ґрунтах, де родючість відносно невисока, зазвичай в перше підживлення брюссельської капусти вносять на 1 м 2 наступну кількість поживних речовин: азоту – 2-3 г (5-10 г аміачної селітри або сечовини), фосфору – 1,5- г (7-15 г суперфосфату) та 2-3 г калію (5 г хлористого або сульфату калію). При першому підживленні добрива розміщують по сторонах на відстані від рослин 8-10 см та на глибину 8-10 см.
У друге підживлення вносять: азоту 2,5-3,5 г/м² (7-12 г аміачної селітри або сечовини), фосфору – 2-2,5 г (7-15 г суперфосфату) та 3-4 г/м² калію (7-10 г хлористого калію). Їх розміщують у середину міжрядь на глибину 10-15 см. Для підживлення можна використовувати комплексні мінеральні добрива: азофоску, екофоску, нітрофоску, Кеміру та інші, а поживні речовини, що бракують, потім вносять за рахунок простих добрив. При ручному розсіві сухих добрив їх слід негайно закласти в ґрунт за допомогою мотики, тому підживлення роблять перед розпушуванням міжрядь.
Для першого підживлення з успіхом можна використовувати водний розчин коров’яку (1:10), гноїву жижу, розбавлену (1:3) водою, пташиний послід (1:10) або зброжене протягом тижня листя бур’янів (1:3). Під кожну рослину виливають 1-1,5 л живильної суміші. Після рідкого підживлення рослини необхідно обмити чистою водою, щоб на листі не було опіків. Після того як рідина вбереться з ґрунт, потрібно зробити розпушування з метою збереження вологи. На індивідуальних ділянках корисно робити рідке підживлення.
Брюссельську капусту слід за літо поливати 2-3 рази.
Для стимуляції зростання качанчиків, підвищення їхньої товарності, прискорення збирання врожаю у рослин брюссельської капусти видаляють верхівкову бруньки. Проведення вершкування особливо важливе при вирощуванні пізньостиглих сортів. Хоча в холодні роки воно дає позитивні результати навіть у скоростиглих сортів.
Наприкінці серпня-початку вересня (за місяць до збирання врожаю) видаляють верхівкову бруньку. Тоді поживні речовини прямують до бокових бруньок, качанчики швидше дозрівають, і розмір їх суттєво збільшується. Якщо вершкування проводять у пізніші терміни, то крім верхівкової бруньки видаляють верхню частину стебла зі слабо розвиненими бруньками пазух.
Збирання врожаю брюссельської капусти
Збирання врожаю починають, коли качанчики досягнуть господарської придатності. Більш скоростиглі сорти брюссельської капусти з дружним дозріванням качанчиків можна прибирати за один прийом, а пізніші прибирають у 2-3 терміни. Для цього приблизно за тиждень до збирання видаляють з капусти листя, причому в рослин, що одноразово прибираються, їх видаляють повністю, намагаючись не пошкодити качанчики. Якщо роблять збирання в кілька прийомів, листя видаляють щоразу з тієї частини стебла, на якій передбачається зробити збирання врожаю, починаючи його від основи кочерги. При одноразовому збиранні стебла з качанчиками зрубують біля основи.
Качанчики, що сформувалися, вирізують або виламують. За сприятливої погоди все збирання врожаю у вересні-жовтні роблять у полі. За несприятливих умов (при настанні постійних заморозків близько -5 ° С) зрізані рослини прибирають на тимчасове зберігання в прохолодні криті приміщення, де вони зберігаються протягом 2-3 тижнів. Вирізку качанчиків роблять із цих рослин поступово, при необхідності.
Щоб продовжити споживання свіжої брюссельської капусти, рослини можна прибрати з корінням і після обрізки листя (за винятком верхніх) прикопати їх у парники або теплички, звідки поступово виймати і зрізати качанчики. Можна брюссельську капусту прикопати в пісок у підвалі, щоб було закрито коріння. У рослин, що зберігаються, відмираючі черешки листя слід своєчасно видаляти. Температуру в приміщенні, де зберігається брюссельська капуста, підтримують близько 0 ° С при відносній вологості повітря 92-98%.
За таких умов брюссельська капуста зберігається до січня. Можна протягом 20-30 днів тримати качанчики у підвалі. Для цього відбирають найтвердіші, із щільно облягаючими листочками, здорові качанчики, поміщають у невеликі скриньки (місткістю 2-3 кг).
Сорти та гібриди брюссельської капусти
Гібриди F1
Сучасні гібриди F1 брюссельської капусти набувають все більшої популярності – вони дають невисокі рослини з великою кількістю однакових за розміром качанчиків, розташованих по всій висоті стебла. Всі качанчики дозрівають майже одночасно, тому їх зручно заготовляти на зиму, але це скорочує період вживання свіжої продукції. Однак, цей недолік гібридів F1 часто перебільшують – як правило, дозрілі качанчики залишаються на стеблі туго згорнутими протягом декількох тижнів.
- PEER GYNT: Найпопулярніший гібрид. Качанчики середнього розміру утворюються у жовтні, пік плодоношення посідає листопад.
- OLIVER: Ранній урожайний гібрид із гарними смаковими якостями. Збирають пізньої осені. Рослини невисокі, але качанчики великі.
- CITADEL: Пізній гібрид, вистигає наприкінці осені. Невеликі темно-зелені качанчики підходять для заморожування.
- WIDGEON: Плодоносить у ті ж терміни, що і Citadel, але більш стійкий до захворювань та відрізняється більш високими смаковими якостями.
- SHERIFF: Відрізняється рясним урожаєм дрібних кочешків, що не мають після варіння характерної для цієї культури гіркуватість. Стійкий до борошнистої роси. У районах із теплими зимами дозріває у січні-березні.
- RAMPART: Ще один пізній гібрид з кочанчиками, що довго не розкриваються. Рослини високі, великі кочешки відрізняються добрими смаковими якостями.
- FORTRESS: Найкращий пізній сорт. Високі рослини із щільними темно-зеленими качанчиками не бояться заморозків.
- DOLMIC: Невибагливий до ґрунту та погодних умов гібрид. У Західній Європі не плодоносить із кінця жовтня до лютого.
Традиційні сорти
Останнім часом гібриди F1 потіснили старі сорти брюссельської капусти, отримані внаслідок вільного схрещування. У старих сортів качанчики не такі рівні та щільні і, дозрівши, швидко розкриваються. Проте у старих сортів є свої переваги — качанчики у них більші і, мабуть, смачніші, ніж у сучасніших сортів, а період збирання врожаю триває довше.
- EARLY HALF TALL: Компактний сорт, що дозріває у вересні-грудні.
- BEDFORD: Сорт народної селекції, славиться великими кочешками на високих стеблах. Найбільш урожайний Bedford-Fillbasket. Сорт Bedford-Asmer Monitor підходить для невеликої ділянки.
- NOISETTE: утворює дрібні кочешки з вираженим горіховим смаком. Французи використовують їх у білому вині.
- RUBINE: Новий червоний сорт використовують сирим для салатів чи варять. Кажуть, що він має неперевершений смак.
- CAMBRIDGE NO. 5: Пізній сорт із великими кочешками. У свій час був дуже популярний, але поступово зникає з каталогів.
- ROODNERF: Сорти цієї групи — Roodnerf-Seven Hills, Roodnerf-Early Buttons тощо — довго зберігають дозрілі качанчики щільними.
Користь брюссельської капусти
Брюссельська капуста містить вітаміни, мінерали, каротини та хімічні речовини рослинного походження, що сприяють запобіганню різноманітним захворюванням та оздоровлюючим організмам. Бета-каротин і вітамін С мають потужні антиокислювальні властивості. Речовини, що містяться в брюссельській капусті, забезпечують профілактику багатьох хвороб, у тому числі раку травного тракту та легень.
Для профілактики та лікування раку, особливо раку молочної залози, прямої кишки та шийки матки, анемії, запорів, а також при ішемічній хворобі серця, діабеті, безсонні, простудних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, бронхіті, астмі, туберкульозі рекомендується пити сік брюки. При астмі, бронхітах та інших легеневих захворюваннях корисна суміш із соку брюссельської капусти, моркви, селери та редиски.
Суміш соку з морквяним, салатним та соком стручкової квасолі допомагає засвоїти та відновити функції підшлункової залози, корисна при діабеті. Однак, необхідно виключити концентровані крохмал та цукор з дієти та регулярно очищати кишечник клізмами.
Чекаємо і на ваші поради!
Автор: