Деревна зола — натуральне добриво

Не забувайте, що деревна зола – найцінніше добриво. Вона містить у доступній формі всі поживні речовини, необхідні рослині (за винятком азоту), але особливо багата калієм.

Застосування золи

Застосування золи

Деревна зола є гарним калійним та фосфорним добривом для кислих або нейтральних ґрунтів. Крім калію та фосфору, які знаходяться в золі у легкодоступній для рослин формі, зола містить кальцій, магній, залізо, сірку та цинк, а також багато мікроелементів, необхідних овочам, багаторічникам, а також плодовим та декоративним деревам.

Зола не містить хлору, тому її добре застосовувати під рослини, що негативно реагують на хлор: суницю, малину, смородину, картопля.

Капусту різних видів зола захистить від таких захворювань як кіла та чорна ніжка. Чуйні на її внесення також огірки, кабачки, патисони. Достатньо додати по 1-2 столові ложки золи в лунку при висадженні розсади або одну склянку на квадратний метр при перекопуванні грядки.

При висадженні розсади солодкого перцю, баклажанів та томатів додають 3 столові ложки золи в лунку і перемішують із ґрунтом, або вносять при обробці ґрунту 3 склянки на квадратний метр.

Дуже сприятливо позначається внесення золи в посадкові ями та ствольні кола вишень і слив. Раз на 3-4 роки корисно підгодовувати їх золою. Для цього по периметру крони роблять канавку глибиною 10-15 см, у яку насипають золу або заливають зольний розчин (2 склянки золи на відро води). Канавку відразу ж закладають землею. На доросле дерево дають близько 2 кг. золи.

Добре реагують на золу кущі чорної смородини: під кожен кущ вносять по три склянки золи і одразу ж закладають у ґрунт.

Для приготування рідкого добрива із золи беруть 100-150 г на відро води. Розчин, безперервно перемішуючи, обережно вливають у борозенки і відразу закладають ґрунтом. Під томати, огірки, капусту вносять приблизно півлітра розчину на рослину.

Використовують деревну золу і для обсипання та обприскування рослин від шкідників та хвороб. Обсипають рослини золою рано-вранці, по росі, або попередньо обприскавши їх чистою водою. Розчин для обробки рослин готують в такий спосіб. Заливають окропом 300 г просіяної золи і кип’ятять 20-30 хвилин. Відвар відстоюють, проціджують, розводять водою до 10 літрів і додають 40-50 г мила. Рослини обприскують увечері у суху погоду. Для відлякування слимаків і равликів розсипте суху золу біля стебел і навколо улюблених рослин.

На важких ґрунтах вносять золу під перекопування восени та навесні, а на легких супіщаних – лише навесні. Норма внесення – по 100-200 г на квадратний метр. Зола удобрює і лужить у ґрунті, створює сприятливі умови для життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів, особливо азотфіксуючих бактерій. Внесення в грунт золи підвищує життєстійкість рослин, вони швидше приживаються при пересадці і менше хворіють.

Дія золи триває до 2-4 років після внесення у ґрунт.

Корисні цифри

У 1 столовій ложці міститься 6 г. золи, у граненій склянці – 100 г., у півлітровій банці – 250 г., у літровій банці – 500 г. золи.

Зберігати зібрану золу потрібно в сухому місці, оскільки волога призводить до втрати калію та мікроелементів.

Яка зола корисніша?

Найбільш цінна зола виходить при спалюванні трав’янистих рослин, таких як соняшник та гречка, в якій може бути до 36% K2O. З деревних порід калію найбільше в золі листяних дерев, особливо берези. Найменше калію та фосфору в торф’яній золі, але там багато кальцію.

Зола хороша тим, що фосфор і калій знаходиться в ній у доступній для рослин формі. Фосфор із золи використовується навіть краще, ніж із суперфосфату. Ще одна велика цінність золи – майже повна відсутність хлору, а отже її можна застосовувати для культур особливо чутливих до цього елементу і негативно реагуючих на нього. До таких рослин належать: малина, смородина, суниця, виноград, цитрусові, картопля та ряд овочевих культур. Зола також містить залізо, магній, бор, марганець, молібден, цинк, сірку.

Яку золу вносити для різних типів ґрунту?

Піщані, супіщані, дерново-підзолисті та болотяні ґрунти – внесення 70 г золи на 1 м² повністю задовольняє потребу більшості рослин у борі.

Для будь-яких типів ґрунтів, крім солонцюватих – можна вносити деревну та солом’яну золу. Це лужне добриво особливо підходить для кислих дерново-підзолистих, сірих лісових, болотно-підзолистих та болотних ґрунтів, які бідні на калій, фосфор, мікроелементи. Зола не тільки збагачує ґрунт елементами живлення, а й покращує його структуру, знижує його кислотність. У цьому створюються сприятливі умови у розвиток корисної мікрофлори, у результаті підвищується врожайність. Наслідки такого добрива можна відчути до 4 років.

Для нейтралізації кислих ґрунтів можна використовувати торф’яну золу (0,5-0,7 кг. на м²), так само як і золу горючих сланців, що містять до 80% вапна.

На суглинистих і глинистих ґрунтах деревну та солом’яну золу рекомендується вносити під осіннє перекопування, а на піщаних та супіщаних – навесні.

Придбати золу ви можете за посиланням

Використання золи

Використання золи

Під овочеві, малину, суницю, смородину можна використовувати деревну та солом’яну золу – 100-150 г на м², під картопля – 60-100 г на м². Добре їсть золу горох – 150-200 р на м².

Додається зола і при висадженні розсади овочевих культур — в лунку додають 8-10 г золи, перемішуючи її з ґрунтом або перегноєм.

Для підживлення беруть 30-50 г на м².

Під плодові дерева вносять 100-150 г на 1 м ². Золу потрібно закладати в ґрунт на глибину не менше 8-10 см., оскільки залишена на поверхні, вона утворює кірку, шкідливу для рослин та мікрофлори.

Для підвищення ефективності деревну та солом’яну золу краще застосовувати разом з торфом або перегноєм як органно-мінеральну суміш (1 частину золи перемішують із 2-4 частинами вологого торфу або перегною). Така суміш дозволяє рівномірно розподілити добриво по ділянці, а рослини краще засвоюють поживні речовини, що знаходяться в ньому.

Правильно та корисно використовувати золу в компостах для прискорення розкладання органічних речовин. Для приготування торфозольних компостів на 1 т торфу беруть 25-50 кг. деревної золи або 50-100 кг. торф’яний (залежно від кислотності торфу), при цьому нейтралізується і його кислотність.

Не варто змішувати золу з сульфатом амонію, а так само з гноєм, гнійною жижею, фекаліями, пташиним послідом – це призводить до втрати азоту. Змішування з суперфосфатом, фосфоритним борошном і томас-шлаком зменшує доступність рослин фосфору. З цієї ж причини не можна вносити золу разом із вапном і застосовувати її на нещодавно вапняних ґрунтах.

Можна застосовувати деревну та солом’яну золу і для боротьби з хворобами та шкідниками, наприклад, проти сірої гнилі суниці. У період дозрівання ягід запилюють кущі з розрахунку 10-15 г золи на кущ. Іноді запилення повторюють 2-3 рази, але золи витрачають менше – по 5-7 г. на кущ. Захворювання різко знижується і майже припиняється.

Також зола добре підходить для боротьби з борошнистою росою смородини, огірків, агрусу, вишневим слизовим обпилювачем та іншими шкідниками та хворобами. Для цього рослини обприскують розчином: 300 г просіяної золи кип’ятять протягом півгодини, відвар, що відстояв, проціджують і доводять до 10 л. Для кращого прилипання додають 40 г будь-якого мила. Обприскувати рослини краще увечері у тиху погоду. Таку обробку можна робити 2-3 рази на місяць.

Зберігати золу потрібно в сухому приміщенні, оскільки вона добре вбирає вологу. А вода вилуговує із золи елементи живлення, насамперед калій, і цінність її як добрива різко знижується.

Чекаємо і на ваші поради у коментарях!

0 0 голоса
Рейтинг статьи
Поделиться в соц сетях


Автор: Gardener

38
Подписаться
Уведомить о
guest

0 комментариев
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии

также вам будет интересно