Виноградна лоза ушкоджується шкідниками, які можуть зменшити врожайність на 30—40%. Шкідники поселяються на живих вегетативних органах куща, ушкоджують вусики, листя, молоді пагони, коріння та ягоди культури. Більшість шкідників є спільними для винограду та садових культур і тому легко переходять з плодових культур на виноградні кущі (капустянки, личинки хрущів, кліщі, попелиці, довгоносик короїд плодовий та інші). Однак, на відміну від інших культур, виноград також уражується кореневою попелицею, специфічною комахою, яка живе лише на підземних частинах рослини. Для винограду коренева попелиця чи філоксера – найнебезпечніший карантинний шкідник.
Філоксера виноградна
Філоксера в перекладі означає попелиця-спустошителька. За короткий термін мікроскопічна комаха здатна завдати непоправної шкоди виноградникам. Особливо шкідливими є її кореневі форми. З’явившись у Західній Європі, найболючіше філоксерна криза 60-х років ХХ століття вдарила по виробниках винної продукції виноградної лози. Чимало збанкрутілих виноградарів Франції, зводили рахунки з життям, навіть не чекаючи повної загибелі виноградників.
Філоксера ушкоджує надземну та підземну частини виноградної лози. Карантинна шкідливість пов’язані з тим, що з проходження певного циклу розвитку попелиця зимує на підземних органах культури, зокрема на коренях. Для живлення личинкам кореневої філоксери необхідний простір для пересування. Тому коренева форма філоксери особливо швидко розмножується на коренях виноградної лози, що обробляється на повітропроникних пухких ґрунтах. Ущільнені, малопроникні для води та повітря ґрунти не придатні для кореневої попелиці. Не поселяється вона і на корінні виноградників, що вирощуються на піщаних ґрунтах.
Личинки, що відродилися, присмоктуються до коріння, проколюють покривний шар і висмоктують соки рослини. Самка кореневої форми попелиці за вегетаційний період формує 6-9 поколінь, відкладаючи щоразу до 400 яєць. Тканини кори, під впливом ферментів слини філоксери, покриваються виразками, розростаються пухлиноподібні напливи, куди проникають грунтові бактерії і грибки. Починається гниття кореневої системи. Через 4-5 років кущ гине.
Листова форма попелиці ушкоджує надземну масу садових, городніх культур та виноградників, поселяючись в основному на листі та молодих пагонах. При ураженні листя винограду на нижній стороні утворюються галли (здуття), у яких розвиваються личинки попелиці. Максимальне розмноження попелиці посідає серпень-вересень. За несвоєчасних захисних заходів попелиця здатна знизити врожай на виноградних плантаціях на 20—30%.
Способи захисту від філоксери
Запобіжними заходами захисту є купівля посадкового матеріалу тільки районованих сортів, а щепленого тільки на філоксеростійких підщепах. Купівля у незнайомих виробників, на тимчасових ринках може спричинити зараження здорових кущів винограду філоксерою.
При самостійних щепленнях необхідно дотримуватися всіх санітарних вимог при виконанні щеплених робіт. Кращими підщепами вважаються: Ріпаріа Глуар, Кобер 5ББ, Ріпаріа х Рупестріс 101-14. Коренева система цих підщеп у місцях проколів попелицями не піддається гнильним процесам. Кущ продовжує нормально рости та розвиватися, формуючи тривалий час високі врожаї гарної якості.
З хімічних препаратів для листових форм філоксери ефективні Фастак, БІ-58, Актеллік, Конфідор, Децис, Алатар, Карате, Інта-Вір та інші, які потрібно використовувати строго за інструкцією. Першу обробку препаратами проводять у першій тріаді травня у фазу розвитку 1-2 листочків, другу в третій при розгортанні 12-14 листків на молодому пагоні, третю не пізніше другої половини червня. В решті періоди при необхідності захисту від серпневої попелиці необхідно перейти на захисні заходи із застосуванням біопрепаратів, нешкідливих для людей та тварин.
З біопрепаратів із широким спектром дії на комплекс шкідників рекомендовані Лепідоцид, Ентобактерін, Фітоверм (аверсектин), Іскра-біо, Агравертін, Акарін. Застосування біопрепаратів дозволено до початку дозрівання врожаю.
Придбати саджанці винограду ви можете за посиланням
Зудень виноградний
Зудень виноградний або повстяний кліщ досить поширений шкідник виноградників. Шкідника називають повстяним кліщем за формування на нижній стороні листка западинок, прикритих білим щільним нальотом, що нагадує повсть. На верхній стороні листа з’являються типові горбки – місце проживання кліща.
Зимує зудень біля основи брунек або під верхніми покривними лусочками. З настанням теплої погоди та початком розростання брунек зудень переселяється на бруньки та листя. За вегетацію він відтворюється 10-12 поколінь. Найчастіше уражаються повстяним кліщем гібриди. Внаслідок пошкодження листових пластинок порушується фотосинтез. Листя набуває коричневого або червоного кольору. Грона винограду не пошкоджуються зуднем, тому всі захисні заходи проводять переважно до цвітіння.
Заходи боротьби з зуднем
Першу обробку виконують до розпускання бруньок, обприскуванням нітрафеном. Розчин готують із розрахунку 200 г препарату на 10 л води. Після масового розпускання брунек можна провести обпилювання меленої сіркою або приготувати розчин із суміші 100 г колоїдної і 60 г сірки, що змочується, на 10 л води і ретельно обприснути рослини. Обприскування хімічними та біопрепаратами проти листової філоксери одночасно знищить і інших шкідників із ротовим апаратом, що смокче.
Павутинний кліщ
При розпусканні листя до зудня приєднується ще один вид кліщів – павутинний кліщ. Самки кліща зимують в шпалерних опорах, під старою корою виноградної лози. З підвищенням температури до +20 – +25ºС самки активізуються та переходять на молоде листя, де поселяються на нижній стороні. За літній період дають до 12 поколінь, відкладаючи щоразу до 100 яєць. Пошкоджене листя теж набуває з часом коричневого кольору, як і при повстяному кліщі. Але павутинний кліщ свою руйнівну діяльність починає на жилках листя: центральних та бічних. Активно відсмоктуючи сік, він викликає пожовтіння листової пластинки вздовж жилок та усихання листа з придбанням коричневого забарвлення. Приріст пагонів уповільнюється, ягоди втрачають продуктивність та якість.
Заходи боротьби з павутинним кліщем
Заходи боротьби включають обприскування 3% розчином мідного чи залізного купоросу до розпускання брунек (збігається з обробкою проти хвороб). Під час вегетації використовують для обробки ті ж препарати, що й проти зудня. Крім того, у фазу дозрівання ягід можна додатково провести запилення сіркою. Після запилення через день вже можна збирати врожай. На павутинного кліща діють ті самі препарати, що і на вищеописаних шкідників. Так що однією обробкою можна знищувати кілька видів шкідників, що смокчуть.
Листовійки
Листовійки активно знищують бутони, квіти та ягоди винограду. Вони поділяються на 3 види: гронну, дворічну та виноградну. Гусениці виноградні в основному пошкоджують вегетативні органи, а дворічний і гронні – суцвіття, молоді зав’язі та ягоди.
Заходи захисту від листовійки
Заходи боротьби починаються з ранньої весни. Очищають багаторічні рукави і штамб кущів від старої кори, що відстала. Листовійки зимують саме там. Усі відходи спалюють. При підвищенні температури повітря до +12 – +15 ºС проходить перший рік метеликів, які на бутонах розміщують через 10-12 днів кладки яєць. Через 1,0-1,5 тижні з яєць відроджуються ненажерливі гусениці. Гусениці заляльковуються. Із коконів виходять метелики другого покоління, які відкладають яйця. Приблизно за 2 тижні відроджуються гусениці другого покоління. У цей час обприскування повторюють. Для обприскування використовують хімічні препарати БІ-58, а також весь набір препаратів, що застосовуються проти попелиці та кліщів.
Після збирання врожаю кущі обприскують 2% бордоською рідиною з профілактичною метою та після опадіння листя голі кущі та ґрунт під ними 3% мідним або залізним купоросом. У вегетаційний період необхідно змінювати препарати при обробці виноградника, щоб не було звикання до складу. Найбільш доцільно використовувати для обприскування бакові суміші, поєднуючи препарати проти хвороб та шкідників, що вдвічі зменшить кількість обробок виноградної лози.
Автор: Gardener