За загальною шкодою, яку завдається картопляній ділянці, дротянка, мабуть, мало в чому поступиться колорадському жуку. Але про колорадського жука багато пишуть і кажуть, вся реклама рясніє назвами наймодніших препаратів для успішної боротьби з американським «розбійником», та й сам красень-жук на картопляному бадиллі сидить як на картинці, як велике сонечко, а об’їдене ним листя відразу кидається в очі.
А дротянку не видно і не чути, про неї нічого не пишуть у рекламі, та й доступних та поширених препаратів для боротьби з нею практично не створено. А в цей час шкідник потихеньку робить свою «чорну» справу.
Ковалики, дротяники (лат. Elateridae) – Сімейство жуків. Довжина тіла зазвичай 7-20 (іноді до 50) мм. Близько 10 тис. видів, у Євразії та Америці; у Україні кілька сотень видів, майже повсюдно. Личинки (дротянки) ушкоджують коріння багатьох рослин. Назву отримали у зв’язку з характерними особливостями будови та поведінки. Знизу на передньогрудях є пальцеподібний відросток, спрямований назад, а на середньогрудях відповідне йому виїмка. Перевернутий на спину жук вигинається, витягуючи відросток з виїмки і впираючи його в її край, після чого з клацанням повертає відросток у виїмку. Внаслідок цього клацання жук підстрибує. Жук продовжуватиме клацання доти, доки не перевернеться на черевну поверхню і не встане на ноги.
Личинки
Цикл розвитку ковалики завершується за 5 років. Рано навесні жуки-самки, виходячи із зимівлі, з травня по липень (залежно від зони) відкладають у верхній шар ґрунту — у тріщини, під грудочки землі, під купки бур’янів та рослинних решток, залишених на городі, білі дрібні яйця (0, 5 мм. Кладка ведеться невеликими купками (по 3-5 штук). Плодючість однієї самки приблизно 120-150 яєць. Через 20-40 днів, залежно від зони та виду ковалики, з яєць зявляються личинки, які ростуть і розвиваються 3-4 роки. Личинки живуть у землі, у перший рік вони харчуються підземними частинами рослин, але культурних вони в цей час не ушкоджують. На другий рік личинки збільшуються у розмірі, набувають жовтого або світло-коричневого забарвлення, стають дуже рухливими. Тіло їхнє тонке і дуже тверде, за що й названі дротяниками. Роздавити дротянку майже неможливо, простіше розірвати. З другого року і пізніше дротянки найбільш небезпечний. На четвертий рік доросла личинка в ґрунті лялька, а рано навесні з лялечок вилітає нове покоління жуків.
Збитки, які завдають дротяники, величезні. Вони знищують набрякле насіння, сходи, під’їдають ніжне коріння і стебла. Дротянки вбираються в коренеплоди і бульби, роблять в них ходи, викликаючи загнивання і роблячи їх непридатними для зберігання.
Біологія ковалики краще вивчена у палеарктичних видів, менше – у неарктичних, дуже погано – у тропічних видів, про них є лише невеликі уривчасті записи.
Личинки мають окрему назву — дротянки, через їх витягнуті тіла з жорсткими блискучими покривами, які є серйозними багатоїдними шкідниками, пошкоджуючи підземні частини сільськогосподарських, садових і лісових культур.
Як позбутися дротяника?
Для зменшення кількості шкідників на присадибній ділянці рекомендується проводити наступні заходи:
- ранньою весною – глибоку оранку або перекопування грунту, знищуючи бур’яни, особливо пирій повзучий;
- розміщуйте картоплю після гороху та квасолі;
- на сильно заселених дротянками полях ранньою весною, за 1-2 тижні до посадки картоплі, зробіть посів приманки. Для цього насіння вівса, ячменю, кукурудзи, пшениці по 4-5 зерен висійте в гнізда на відстані 50-70 см або рядком. Потім сходи цих культур викопайте разом із дротянками, що зібралися на них, і знищте;
- закладайте в ґрунт на глибину 5-15 см приманки у вигляді шматочка бульби, буряків, моркви або будь-якої макухи з розрахунку 1-2 шт. на 1 м², позначаючи ці місця прутиками. Через 3-4 дні приманки вийміть і знищіть шкідників, що скупчилися на них;
- для зниження шкідливості дротянки у міжряддях картоплі рекомендується висівати салат, корінням якого харчуються ці шкідники;
- значно знижує кількість дротянки та шкідливість її личинок вапнування кислих ґрунтів;
- перед оранням ґрунту або під час посадки картоплі вносьте гранульовані інсектициди. Їх можна приготувати самостійно. Для цього 5 кг гранульованого суперфосфату розсипте тонким шаром на поліетиленовій плівці і обприскуйте одним з пестицидів (актелік – 15 мл, децис екстра – 4 мл, карате – 1 мл), розведених у водно-ацетоновому розчині (80 мл води + 200 мл). Отриманий препарат підсушіть у тіні і розсипте ділянкою (ця кількість розрахована на 100 м²), після чого його відразу ж перекопайте. В іншому випадку при посадці картоплі під лопату в кожну ямку кладіть по 5 гранул обробленого суперфосфату;
- перед посадкою картоплі полийте ґрунт розчином марганцевокислого калію (5 г на 10 л води) з розрахунку по 0,5 л на лунку або під корінь. Застосовувати розчин необхідно лише на лужних ґрунтах. Також можна полити картоплю триденним настоєм чистотілу (100 г подрібненої рослинної маси на 10 л води), кропиви (500 г на 10 л води), кульбаби (200 г на 10 л води), мати-й-мачухи (200 г на 10 л) води) та повторити цю процедуру 2-3 рази з інтервалом у 7 днів.
Методи боротьби за допомогою приманок
Є досить трудомісткий, але ефективний спосіб вилову личинок і жуків на приманки. У цьому випадку доведеться кожні 2-3 дні перевіряти пастки, але ви здивуєтеся, побачивши скільки личинок збереться там за тиждень до посадки картоплі. Насправді траплялося вибирати з таких пасток до 8-10 личинок. Клопітно, але якщо згадати, що кожна личинка 3 роки буде гризти вашу картоплю, то гра коштує свічок. Зазвичай радять насадити на палички шматочки сирої картоплі, а потім закопати в землю, залишивши вільний кінець зовні. Перевіривши пастки та зібравши личинки, палички закопують знову, але вже в іншому місці ділянки. Так рекомендують робити за потреби все літо.
Можна скористатися і скляними банками, в які на дно укладають картоплю, моркву чи буряки. Банки закопують по горловину в тінистих місцях ділянки, вибирати шкідників треба також кожні 2-3 дні. Так, до речі, не забудьте оновити зрізи на шматочках або замініть приманку зовсім, бо у личинок знизиться апетит.
Хитромудрі городники ловлять личинок і на звичайну волосінь. Для цього на неї нанизують шматочки картоплі, відстань між ними має бути приблизно 10 см, приманка закопується на глибину 10-15 см у канавку. За такого способу улов буде ще більше. Волосінь через 4-5 днів вибирають, личинок ошпарюють окропом або спалюють. До речі, личинок дротянки з апетитом їдять кури. Якщо личинкам запропонувати на вибір картопляні шматочки або насіння пшениці, ячменю або кукурудзи, що проросло, то вони залишать картоплю в спокої. Перед посадкою картоплі чи пізніше — у міжряддя — висівають насіння приманкових культур. Дротянок, що зібралися на корінні, вибирають, висмикуючи рослини. Злакові радять підсівати весь сезон – до того часу, поки город не звільниться від личинок.
Іноді радять перед посівом обробити насіння ячменю, пшениці, кукурудзи чи інших принадних культур препаратами для боротьби з шкідниками. Потім треба підсушити насіння на сонці та посіяти. У цьому випадку частина личинок додатково знищиться препаратами, адже вони вважають за краще харчуватися саме проростками насіння, а в цей час препарати ще активні. Термін дії цих препаратів близько місяця, і на час збирання коренеплодів шкідливі речовини вже не є небезпечними для людини.
Застосовувати механічні способи вилову, безумовно, дуже клопітно, проте перспективно. Адже на ділянці зазвичай мешкає кілька поколінь личинок. І самі вони нізащо не покинуть ваших посадок — чудес не буває. Менш трудомісткий спосіб – на самому початку весни викопати рівномірно на ділянці кілька ямок, в які покласти великі пучки трави, що перепріла, сіна або соломи. Личинки дротянки обов’язково зберуться у ці ямки у пошуках тепла та харчування. А за кілька днів цю траву треба вибрати і спалити. Ефективність залежить від старання, оскільки операцію треба повторювати неодноразово (за відгуками, досягається від 20 до 90% зниження чисельності шкідника).
Досвідчені городники для особливо цінних, сортових посадок картоплі радять застосовувати передпосадкове замочування бульб у міцному розчині чистотілу. Він сам по собі отруйний, але якщо бульби вирощуються на насіння, можна застосувати і цей спосіб.
Марганцівка хороша лише при невеликому заселенні дротянки.
З цих способів боротьби найнешкідливіший — перед посадкою полив ґрунту марганцівкою. Розчин має бути рожевого кольору, витрата – цебро на 10-15 лунок. Можна обробити посадковий матеріал картоплі перед посадкою міцнішим розчином марганцівки. Правда, ефективність цього способу хороша лише при невеликому заселенні ґрунту дротянками. Фахівці радять вносити перед посівом насіння коренеплодів і посадкою картоплі добрива, що містять амоній, неодмінно із закладенням у ґрунт, щоб зберігався запах аміаку. Можна внести 15 г/м2 аміачної селітри або до 30 г/м2 сульфату амонію. Останнє краще.
А як боретеся із цим шкідником Ви?
Автор: