Молодий садок. Краса та гордість кожного дачника. Не натішиться господар молодим деревцям у їхній весняній зелені. Росте сад… Але ось у зовнішній частині крони яблуні, груші, абрикоса, інших садових культур з’явилися сухі кінчики у молодих пагонів. Всихання верхівок пагонів поширюється зверху донизу. У окремих дерев верхівки повністю оголюються. І настає момент, коли господар розуміє, що сад захворів на суховершинність. Захворювання позначається на довголітті саду та його плодоношенні. Якщо захворіло окреме дерево, то причина може бути порушення агротехніки. Якщо хвороба прогресує і виявилася на кількох деревах, причиною може бути інфікування різними хворобами та ушкодження шкідниками. Необхідно розібратися в причинах та вжити необхідних заходів профілактичного та лікувального характеру.
Як визначити причини суховершинності дерев?
Основний прояв суховершинності – усихання молодих пагонів та гілок верхнього ярусу крони. Найчастіше суховершинність проявляється навесні, іноді – у другій половині літа. Причини настання суховершинності залежить від багатьох причин. Вони можуть бути викликані порушенням агротехнічних (посадка та догляд) або агрохімічних (харчування) вимог культури, ураженням хворобою (моніліальний, бактеріальний опіки, бактеріальний рак) або шкідниками (личинки хруща, короїд та ін.).
При правильно висаджених деревних культурах верхівки дерев засихатимуть в останню чергу. У цьому випадку всихання молодих пагонів і багаторічних гілок починається зазвичай з загибелі нижніх гілок, зав’янення листової маси, зміни її кольоровості, обсипання квітів і лише потім починається безпосередньо всихання пагона.
1. Порушення агротехнічних вимог
Для саду необхідні повітро- та водопроникні ґрунти, що мають рівномірну структуру і достатне забезпечені поживними речовинами по всьому периметру. Недовго проживуть дерева і формуватимуть дуже мізерний урожай на щільних глинистих ґрунтах, при близькому заляганні під родючим шаром щебеню, піску, будівельного сміття.
Для саду необхідне високе залягання ґрунтових вод, не ближче 1,6 м до поверхні ґрунту. Особливо чутливі до ґрунтових непроточних/застійних вод дерева зі стрижневою кореневою системою, що проникає вглиб ґрунту до 1,5-2,0 і більше метрів. При високому стоянні ґрунтових вод порушується повітряний режим. Кисень практично не надходить до всмоктувальних корінців, коренева система задихається, а вода не надходить у верхню частину крони і дерево гине.
Кислотність і засоленість грунту негативно впливає на зростання та розвиток дерев. Вони погано розвиваються і в 5-8 років або відразу ж гинуть.
Неправильна висадка саджанців: порушення розташування кореневої шийки, розташування щеплення, відсутність дренажу (при його необхідності), вузька посадкова яма, в якій коріння переплетено, із загинами тощо.
Неправильні поливи. Іноді новачки-садівники перезволожують посадки, вважаючи, що сухі гілки та пагони – сигнал про нестачу води.
Як запобігти та боротися?
Закладка саду не терпить поспішності. Швидко (нашвидкуруч) висаджений сад швидко гине. Щоб сад плодоносив та був здоровим весь відведений йому період, необхідно ретельно виконувати вимоги агротехніки.
Плодовий сад завжди закладають на родючих, волого- та повітропроникних ґрунтах з нейтральною реакцією на кислотність, рН якої повинна дорівнювати 6,5-7,2. Залягання ґрунтових вод оптимальне 2,0-2,5 м від поверхні ґрунту. Якщо ділянка не відповідає цим вимогам, необхідно розкислити грунт і довести його кислотність до оптимального внесенням вапна або доломітового борошна.
При близькому заляганні ґрунтових вод спочатку гине верхівка, а потім і все дерево. На таких ділянках можна висаджувати дерева на високі грядки, а в міжряддях нарізати дренажні канави. Якщо сад складається з кількох дерев, то в посадкових ямах потрібно закласти високий до 20-25 см дренаж, 2/3 ями засипати підготовленою ґрунтовою сумішшю. На ґрунті закласти квадратний або круглий бар’єр та засипати залишком підготовленої ґрунтової суміші. Кореневу систему саджанця розташувати у верхній частині посадкової ями та насипного пагорба так, щоб коренева шийка не оголювалася, а місце щеплення було над землею. Кореневу шийку, що оголилася, обробляють садовим варом або глино-гною сумішшю і закривають грунтом. Після поливів ґрунт обов’язково мульчують 5-6 см шаром дрібної мульчі.
Для ділянок з високим стоянням ґрунтових вод краще використовувати колоноподібні сорти або саджанці на карликових та напівкарликових підщепах. Це врятує кореневу систему садових культур від вимокання при застоях води на щільних ґрунтах або високому розташуванні підземних вод.
Якщо ґрунт дуже швидко пропускає вологу (піщаний, торф’яний), то суховершинність може бути пов’язана з нестачею вологи в зимовий період. Коренева система плодового дерева може висохнути при перепадах температур, пов’язаних із переходом від відлиги до морозів. Сади, розташовані на таких ґрунтах, потребують рясного підзимового поливу. У цьому випадку коренева система виявиться при промерзанні ґрунту в крижаному панцирі, який захистить його від висихання.
Якщо в саду завелися кроти, миші та інші ґрунтові великі шкідники, необхідно вжити всіх заходів до їх вигнання. Кротові проходи, мишачі підрізання кореневої системи теж викликають загибель культур.
2. Порушення харчування
Якщо всі агротехнічні вимоги виконані, причиною розвитку суховершинності може бути порушення харчування плодових дерев. Недолік чи порушення співвідношення основних поживних речовин та інших макроелементів та мікроелементів проявляється не лише суховершинністю, а й зниженням якості плодів. Особливо уважно потрібно відстежувати поживний режим при закладанні саду на вапняних, сірих лісових, заболочених, піщаних, дерново-підзолистих, карбонатних та меліорованих ґрунтах, освоєних торфовищах та ін.
Макро- та мікроелементи надходять у рослини через кореневу систему. При дефіциті живлення частина елементів перерозподіляється між органами рослини. Йде відтік зі старого листя в плоди і молодші органи. Але є мікроелементи, які здатні до перерозподілу. До них належать бор, цинк, мідь. Їхній недолік або порушення співвідношення з основними елементами живлення викликають суховершинність плодових культур.
Нестача бору
Нестача бору проявляється у зупинці розвитку верхнього листя. На кінцях пагонів листя скручується, дрібніє і опадає. При великому дефіциті бору верхні гілки починають засихати, а в плодах з’являються виразки, смак фруктів набуває характерного гіркого присмаку. При достатній забезпеченості плодових культур фосфором і кальцієм обов’язковим є внесення бору у вигляді кореневих і позакореневих підживлень, особливо в посушливі роки. Однак високі дози бору спричиняють загальний токсикоз дерева. Щоб зняти отруєння бором, необхідно підгодувати рослини фосфором і кальцієм. Найкраще борні добрива вносити разом із фосфорним харчуванням при підживленні повним добривом. Пам’ятайте, що в посушливі роки і при нестачі вологи дефіцит бору в органах рослин зростає.
Нестача міді
Мідь особливо потрібна плодовим культурам у період росту та цвітіння. Якщо в цей період починається швидке зростання бічних пагонів, на листових пластинках між жилками проявляється хлорозне освітлення, а усихання поширюється від кінчиків пагонів вниз – значить дерева захворіли на суховершинність внаслідок нестачі міді. Щоб не допустити усихання верхніх пагонів, у підживлення потрібно додати добрива, що містить мідь. Крім активної участі у всіх обмінних процесах, мідні препарати сприяють підвищенню морозо-, жаро- та посухостійкості. На вапняному ґрунті доступність міді до рослин знижується, оскільки йде її посилене поглинання ґрунтовими частинками. У цьому випадку ранньою весною до розпускання брунек необхідно обробляти плодові дерева мідним купоросом (1%), бордоською рідиною (3%) або іншими препаратами, що містять мідь, і протягом вегетації підгодувати мідними добривами або складним набором мікроелементів. Якщо немає добрив, що містять мідь, або набору мікроелементів, можна повторити обробку бордоською рідиною (1%) по зеленому конусу і після цвітіння. У вегетаційний період можна провести підживлення золою.
Нестача цинку
Нестача цинку яскраво проявляється спочатку формуванням розеток (розеточність) з недорозвинених пагонів та листя, а потім починається суховершинність. Особливо швидко реагують на нестачу цинку яблуні та груші. Загострює нестачу цинку внесення підвищених доз фосфорних добрив та кислотність ґрунту. Особливо уважно потрібно ставитися до основного добрива та підгодівлі на чорноземах, каштанових ґрунтах, бурих і сильнопідзолистих малорозкислених. У вегетаційний період обов’язкове підживлення мікроелементами, золою. Хороші результати забезпечують підзимові посіви сидератів.
3. Суховершинність, що викликається шкідниками
Суховершинність плодових культур, особливо в молодому віці, може викликатися появою небезпечних шкідників, як ґрунтових, так і тих що поселяються на молодих вегетативних пагонах крони (личинки хруща, попелиці, мурахи, короїд, гусениці деревниці та інші). Особливо часто ушкоджуються 4-5-річні молоді дерева шовковиці, айви, яблуні, сливи, груші. Щовесни та осіні молоді дерева підлягають ретельному огляду. Найчастіше пошкоджена кора є розсадником та місцями перезимівлі різних шкідників.
Якщо в корі виникли тріщини, їх потрібно закласти, всі знезаразити пошкодження, стовбур і скелетні гілки пробілити вапняним складом або спеціальною садовою фарбою. Особливо великої шкоди молодим деревам завдають личинки хруща. Буквально 2-3 личинки здатні знищити молоде деревце, пошкодивши його кореневу систему. Уважно огляньте верхні частини молодих пагонів. Якщо на них у другу половину літа з’явилося сухе листя, це може бути ознакою появи деревини уїдливої.
Метелик деревниці відкладає яйця на молодих пагонах біля основи листових черешків. Гусениця, що вилупилася, легко впроваджується в молодий пагон (у місці впровадження видно маленьку дірочку, іноді на окремих видах культур, — запливає камедю) і починає посилено харчуватися. Пошкодивши молоду деревину, вона переповзає в глибші шари, а пошкоджена молода гілочка всихає. Гусениця зимує у деревних ходах і навесні по виконаних ходах перебирається на поверхню. Через вхідні отвори гусениця викидає свої екскременти. Такі самі прикмети залишають гусениці східної плодожерки, склянки.
Захисні заходи
Для знищення шкідників, що викликають своєю шкідливою діяльністю суховершинність дерев, видаляють уражені гілки із захопленням 15-20 см здорової деревини. В отвори, виконані в корі скелетних гілок і центрального стовбура короїдом, деревницею спочатку впорскують БІ-58, конфідор, актор, карбофос та інші інсектициди, потім заливають садовим варом або рідким цементом, вживають інші заходи захисту від шкідників. Протягом вегетаційного періоду проводять усі заходи щодо обробки садових культур від шкідників, використовуючи, в основному, біоінсектицидні препарати.
4. Суховершинність, що викликається хворобами
Іноді суховершинність пов’язана з грибково-бактеріальним ураженням плодових культур. Усохлі кінчики пагонів верхньої частини крони часто свідчать про початок інфекційних хвороб (моніліозний та бактеріальний опіки, борошниста роса, бактеріальний рак та інші). З грибкових хвороб засушує верхівки дерев моніліоз, бактеріальний опік та борошниста роса. Найчастіше моніліоз вражає кісточкові: абрикоси, персики, вишні. Зовнішній прояв – почорнілі верхівки пагонів та гілок, коричневі квіти. Уражені гілки бувають обпалені вогнем. Причому дерева хворіють буквально за лічені години. Після опадіння уражених квіток, хворі гілки покриваються численними дрібними точками камеді, що виступила. Поодинокі квітки, що залишилися живими, формують потворні, покриті «коростой» малосмачні плоди.
Міцелій борошнистої роси як би припорошує молоді пагони та листя. Якщо дерево залишити без уваги, то спори, що розлітаються, почнуть вражати сусідні дерева, а їх молоді пагони почнуть всихати.
Бактеріальне ураження, що викликає усихання гілок, проявляється у вигляді бактеріального раку або бактеріального опіку. Вражаючи серцевину деревини, бактеріальний рак перешкоджає надходженню води та поживних речовин до верхніх гілок. Останні засихають. Бактеріальний опік викликається бактеріальною інфекцією. Врахуйте, що бактеріальний опік – карантинне захворювання. За 1-3 роки уражені дерева гинуть.
Захисні заходи
При закладці саду використовують сорти садових культур, стійких до грибково-бактеріальних захворювань.
В інфікованих садах дуже важко знищити джерела інфекції. Тому її легше попередити, своєчасно проводячи всі профілактичні заходи захисту, ніж боротися з інфекцією, особливо на ранньостиглих культурах. Профілактика – щорічна ранньовесняна та пізньоосіння обробка саду хімічними препаратами: Скором, Хорусом, Топазом, Орданом, Рідомілом та іншими, допущеними до використання на плодових культурах. Рекомендується обприскувати до розпускання брунек 3% бордоською рідиною або 1% розчином мідного купоросу. За зеленим конусом і після цвітіння – 1% розчином бордоської рідини, яка одночасно послужить і підживленням.
Протягом вегетаційного періоду систематично обробляють сад біофунгіцидами відповідно до рекомендацій. Порушену цілісність кори (тріщини), дупла та інші ушкодження обов’язково зачищають і закладають садовим варом, фарбою, цементом, будь-яким іншим матеріалом, щоб унеможливити попадання зимуючих грибкових спор та бактерій. Найбільш успішне лікування бактеріального опіку – застосування антибіотиків.
Якщо профілактичні заходи не допомогли і захворіли дерева, необхідно обрізати уражені гілки і спалити. Дерева відразу ж обробити відповідними препаратами та підгодувати, щоб збільшити опір подальшому інфікуванню. Продовжувати весь вегетаційний період обробки дерев від грибково-бактеріального ураження. Навесні та восени обробити ґрунт у межах крони 4%-ним розчином сечовини.
Автор: