15 серйозних помилок, яких не можна допустити восени в саду

Осінь у розпалі, а це означає, що скоро багато хто з нас перестане їздити на дачі. Та й на городі роботи начебто підходять до свого завершення. У саду теж нема чого робити наприкінці сезону — урожай зібраний, погода не радує… Однак від того, як сад буде підготовлений до зими, багато в чому залежить його здоров’я, його плодючість, і навіть його довголіття. А те, що ми зробимо на грядках восени, принесе свої плоди вже на початку наступної весни. Тому потрібно постаратися всі роботи провести за правилами і завершити сезон так, щоб наступного року було не лише менше турбот, а й більше радості, адже грамотна турбота про землю, дерева та ягідники приносить і задоволення, і прибуток.

Давайте розглянемо, яких помилок можна припустити при підготовці саду та городу до зими, що можна прогаяти, а про що не згадати.

1. Підживлення азотними добривами

Будь-яка рослина потребує харчування. Однак якщо навесні і на початку літа ми вносимо комплексні добрива, то у вересні, а вірніше, починаючи з серпня, маємо виключити з харчування рослин азот. Надлишок азоту провокує зростання дерев і чагарників, у результаті чого не встигає визріти їх деревина, отже, вони погано впораються з майбутніми морозами.

Та й щорічне підживлення в осінній період ні саду, ні городу ні до чого. Основне добриво щороку вносять лише під садову суницю і кущі смородини, через сезон – під посадки агрусу і раз на чотири-шість років – під дерева та на грядки.

2. Залишені плоди в саду та на грядках

Часто, залишаючи грядки на зиму, городники кидають на них гнилі та недозрілі плоди. А даремно. Залишені гнити на землі овочі, а також не прибрані рослинні залишки, бур’яни, муміфіковані плоди на гілках дерев – це ніщо інше, як місце зимівлі хвороб та шкідників.

З цієї причини грядки варто очистити та обробити, а якщо настав термін, то і з внесенням основних добрив. Сад слід оглянути на наявність висохлих плодів, що залишилися на гілках, зняти їх і знищити. А заразом і придивитися, чи немає на кущах і деревах гнізд шкідників — після листопада вони добре помітні і легко їх прибрати.

3. Позбавлена уваги компостна купа

Сьогодні компостна купа вже не рідкість. Багатьом зрозуміла її користь та необхідність. Однак не всі знають про те, що компостна купа лише тоді працює на городника, коли зроблена за правилами. Крім того, що вона має бути грамотно влаштована і правильно сформована, вона повинна мати постійний догляд, а ще в неї не можна кидати все підряд.

Не укладають у компостну купу капусту, рослини, пошкоджені небезпечними захворюваннями, кореневища злісних бур’янів, бур’яни з визрілим насінням, синтетичні матеріали, сміття з пилососу, жири, фекалії свійських тварин, м’ясні відходи. А на зиму, щоб у холодний період зберегти процес розкладання, її консервують товстим шаром (приблизно 30 см) землі, листового опаду, торфу, тирси (вибір залежить від доступності матеріалу та обсягу купи). Для зимового періоду та нових відходів формують нову яму чи ємність, залежно від переваг у конструкції.

4. Незібране листя під деревами

Не завжди садівники та городники прибирають під деревами опале листя. Виправдовуючи себе тим, що це чудове добриво, багато хто й не підозрює, що насправді залишає «зимову квартиру» для шкідників саду. На листовому опаді переживають несприятливий собі період зимуючі стадії патогенів грибних захворювань рослин (іржі, плямистості, парші) і шкідливих комах (мінерів, галообразователей, рослиноїдних кліщів, жуків-листоїдів).

Так, листя насправді є і відмінним добривом, і безкоштовною мульчею, але тільки коли воно здорове. Якщо ж рослини були уражені захворюваннями, листя варто видалити з саду, особливо якщо це розплідник або молоді посадки, їх треба знищити або обробити 7% розчином сечовини, а вже потім скласти в компостну купу або застосовувати для мульчування.

5. Ігнорування сидератів

Часто вже з кінця серпня можна побачити зовсім порожні грядки, на яких потихеньку проростає бур’ян. Але це не правильно! Якщо земля спорожніла, а попереду є ще хоча б трохи часу для росту рослин, грядки необхідно використовувати або під посіви культур короткого дня (кропу, редьки, салату), а краще для посіву сидератів.

Сидеральні культури здатні не тільки збагатити ґрунт за рахунок розкладання зрізаної зеленої маси, а й підтягнути до її верхніх шарів корисні елементи, відігнати личинки шкідників, що живуть у землі, покращити повітрообмін, витіснити бур’янову рослинність. Крім того, висіяні під зиму жито, віка, овес, суріпиця захистять міжряддя саду та грядки від вимивання ґрунту, вивітрювання, забезпечать кращу затримку снігу.

6. Забули про підзимові посіви

Після напруженого сезону хочеться усі роботи залишити на весну. Проте частину культур можна посадити і з осені. Це дещо розвантажить весняний період та наблизить терміни зняття наступного року першого врожаю. Можливо, зараз таке заняття здається не дуже важливим, але воно дасть користь свого часу.

Під зиму висівають салати, кріп, буряк, моркву, петрушку – навесні вони раніше зійдуть, а деякі ще й раніше звільнять грядки для повторних посівів. Ділять (з метою розмноження) багаторічні культури: ревінь, щавель. За два тижні до заморозків висаджують цибулю-сівок та озимий часник.

7. Посадка саджанців над їх терміни

В інтернеті багато інформації про посадку плодових дерев, але більшість статей є правдивими лише для середньої смуги. І саме через те, що часто автори не уточнюють, для кого написано матеріал, садівники-початківці думають, що ці правила — загальні для всіх. Однак, насправді, для тих з нас, хто живе в середній смузі та на північ, посадка дерев рекомендована в осінні терміни з середини вересня, а ось на півдні – у жовтні. Причому для теплих регіонів осіння посадка краще весняної, тому що зими там теплі, осінь довга – саджанці до весни встигають добре вкоренитися, а ось навесні нерідко погода підводить і після холодів несподівано стає спекотно, що ускладнює догляд за молодими деревцями та кущами.

Існує загальне правило: не рекомендовані до посадки під зиму не зимостійкі сорти садових культур їх краще висаджувати навесні. А ось ями під весняну посадку готують із осені. Це значно економить час згодом і спрощує весняні роботи.

8. Забули про обрізання!

Секатор ваш давно на полиці – восени він начебто не потрібен… Але ні! Саме восени він має бути напоготові. Часто трапляється, що на чагарниках та молодих деревах деревина до холодів не встигає визріти, а іноді погодними умовами провокується друга хвиля зростання – ось тут і допомагає осіння обрізка. Щоб допомогти підготуватися саджанцям до зимового періоду, необхідно спочатку осені підрізати (пінцювати) кінчики пагонів на 10-15 см. Це зупинить їх зростання, простимулює пробковування кори та визрівання деревини.

Та й санітарне обрізання в осінній період – справа дуже корисна. Ще добре видно висохлі гілки, пам’ятається, де розташовані непродуктивні кущики, що потрапляють у тінь.

Крім того, у жовтні необхідно провести формування укривного винограду, аґрусу та смородини. А ще — чи придивитися немає на деревах (персику, сливі, черешні, абрикосі, вишні) камедетечення. Якщо напливи виявляться, їх потрібно зачистити до живої тканини, а рани обробити садовим варом.

9. Побілка восени не потрібна?

Осіння побілка – питання спірне! Одні кажуть, що не треба на неї гаяти час. Інші стверджують, що білити стволи необхідно виключно навесні. Але, з позиції агрономії, осіння білка – важливий чинник профілактики захворювань та захисту від шкідників. А ще – це захист стволів від зимових та весняних опіків. Перепад температур при яскравому зимовому та весняному сонці викликає на поверхні кори дерев напругу, внаслідок чого вона лопається. Але якщо штамби побілені, білий колір побілки відображає сонячні промені і тим самим знижує цей критичний момент.

Тому побілку проводять глибокої осені, коли шкідники вже влаштувалися в тріщинах кори на зимівлю. Навесні, у теплих регіонах — на травневі свята, у холодніших — на початку літа побілка несе в собі вже лише декоративний характер, оскільки більшість збудників захворювань уже прокинулися, комахи активізувалися, а небезпечні перепади температур минули.

Однак не варто білити молоді саджанці – для їхньої кори склад побілки ще надто агресивний.

10. Осінь – кінець поливу

Восени все частіше йдуть дощі, і є спокуса забути про поливи. Але вегетаційний період деяких культур ще не добіг кінця, а окремі дні бувають не просто теплими, але по-літньому спекотними. Ґрунт пересихає і рослинам не вистачає вологи. З цієї причини, якщо на грядках ще щось росте, не варто забувати про поливи, адже брак вологи не дозволяє кореневій системі повною мірою засвоювати поживні речовини, а це означає, що врожай буде недобір.

Дуже важливий полив очікує і на сад. Називають цей полив «вологозарядним». Проводять його по закінченні листопада досить великими нормами (під дерево близько 10-15 відер на квадратний метр, під кущ – 6, якщо ґрунт легкий, то можна і менше), з метою підвищити зимостійкість рослин, а також забезпечити повноцінне зростання їхньої кореневої системи. період осені, що залишилася, і уповільнити промерзання грунту. Виняток становлять ділянки з близьким заляганням ґрунтових вод.

11. Несвоєчасне збирання врожаю

Здавалося б, як можна зібрати врожай вчасно восени? Виявляється, можна! І найбільша плутанина буває з коренеплодами. Багато хто залишає буряки на грядках, а моркву поспішають прибрати. Якщо так вчинити, то буряки, зібрані після морозів, втрачають і смакові якості, і лежкість, а морква, прибрана рано — до 40 % своєї маси. Тому буряк необхідно прибрати до перших морозів, при зниженні температури до +4…+5 °С, а моркву після них.

Не варто кидати на грядках томати, що не встигли визріти. Там вони просто згниють. А ось якщо зняти їх, як тільки температура впаде до +8 ° С і укласти в прохолодне (+20 … +25 ° С) притінене місце, вони дозоряться і будуть придатні до столу. Якщо на городі не достигли дрібноплідні чері, їх необхідно вирвати разом з кущем і визначити на дозарювання вгору корінням у місці, що провітрюється.

12. Копати – не перекопати!

Перекопуючи на зиму город, ми боремося зі шкідливими комахами та насінням бур’янів. Проте глибоке перекопування не завжди хороше, оскільки воно втручається у життя як шкідливої, а й корисної мікрофлори — ризосфери (шару грунту, у якому живе переважна більшість коренів).

Якщо немає необхідності (земля не має важкого глинистого складу), достатньо розпушити верхній шар грядок. Якщо ж ведеться перекопування, то грудки землі не розбивають, щоб вирівняти поверхню ґрунту. Їх залишають недоторканими. Так земля краще промерзне і від перекопування буде більше користі.

Не копають і пристовбурні кола дерев, а тільки розпушують перед морозами. Перекопування пошкоджує їх коріння, а на відновлення кореневої системи необхідно щонайменше два тижні, якщо холоди прийдуть раніше – рослині буде складніше пережити зиму.

Оскільки розпушування дещо затримує промерзання ґрунту, корисний цей агроприйом і для молодих саджанців, і для дерев на карликових підщепах, і під колоноподібними посадками.

13. Раннє укриття не зимостійких культур

У зонах ризикованого землеробства у жовтні настає час укривати нестійкі до морозів культур. Але осінь на осінь не доводиться, і якщо поспішити, укриття може зіграти не в той бік – рослини випріють. Тому варто своєчасно пригнути пагони до землі, пришпилити, а потім, дочекавшись перших морозів, провести укриття винограду, а десь і яблунь, персиків, інжиру, малини та інших не типових чи ризикованих у цій зоні культур. А ось садову суницю пізніх та ремонтантних сортів можна накрити спанбондом раніше, це дозволить трохи продовжити останній збір урожаю.

Для мульчування приствольних кіл молодих саджанців, полуничних грядок і багаторічників час настає при промерзанні ґрунту на глибину 5-8 см. Для такого укриття гарний торф, здорове опале листя, лапник.

14. Залишили поза увагою садовий інвентар

Для недосвідчених садівників садовий інвентар — це лише знаряддя праці: склав усе восени в хлів і готово! Але і за лопатами, і за сапками, і за садовими ножицями, і за секатором необхідний належний догляд. Інакше з помічників вони дуже скоро перетворяться на проблему.

Крім того, що секатор потребує регулярної грамотної наточки, його дуже важливо періодично дезінфікувати, у тому числі перед тим, як прибрати «на спокій». Лопати, сапки, граблі потрібно ретельно очистити від прилиплої землі, продезінфікувати та обробити машинним маслом. Не варто залишати поза увагою і садові бочки для води. З них необхідно злити воду, а шланги та відра сховати в сарай. На поливній системі важливо вчасно зняти вентилі, продути та роз’єднати труби.

15. Не захистили садок від гризунів

Не варто думати, що сад узимку живе своїм життям і нашого втручання не вимагає. Ні! У період сну він також потребує нашого захисту, як і місяці активної вегетації. І небезпека в цей час не менш непередбачувана та грізна, ніж літні хвороби та шкідники. Зайці, миші-полівки здатні завдати саду непоправної шкоди, і тому про їхній візит необхідно подумати заздалегідь.

На захист від зайців можна поставити навколо стовбурів дрібнокомірчасту сітку, обігнути стовбури спеціальними пластиковими трубками, або обв’язати ялиновими гілками голками вниз. Якщо в саду помічені сліди (зазвичай це входи в норки, пагорби з залишками корінців та протоптані доріжки) мишей-полівок, довкола молодих саджанців необхідно розкидати листя волоського горіха, зубчики часнику, гілочки бузини або туї. Закрити вентиляційні отвори сховищ сіткою із дрібними осередками.

Ось, мабуть, і все! Це основні 15 помилок підготовки до зими, яких слід уникати. Адже якщо все зробити правильно, прийдешня весна стане більш привітною, а весняний клопіт — менш численним. Та й улітку вам доведеться менше зітхати!

Гарного нам усім урожаю наступного року!

0 0 голосів
Рейтинг статьи
Поделиться в соц сетях


Автор: Gardener

75
Підписатися
Сповістити про
guest

0 комментариев
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Також вам буде цікаво