Шоломниця – прикраса та ліки на клумбі

Квіти супроводжують нас усюди. Милим букетом ромашок на обідньому столі, пишною багатобарвною клумбою біля входу до школи або офісу, яскравою рабаткою на дачі, сольною посадкою на стриженому газоні в парку відпочинку. Але не лише яскравими фарбами, незвичайною формою та чудовими ароматами нас приваблюють квіти. Вони, окрім краси, дарують здоров’я. Майже всі квіткові є лікарськими рослинами. Належать до таких рослин і шоломниця із сімейства глухокропивових.

Походження шоломниці

Вперше про шоломницю як лікарську рослину згадується в трактатах Тибету 2500 річної давності. З найдавніших часів шоломницю використовували як кровоспинний засіб, а потім стали застосовувати від великого переліку захворювань у народній та офіційній фармакопеї.

У сімействі глухокропивових (Lamiaceae) шоломниці виділені в окремий рід шоломниця (Scutellaria), видовим представником якого є шоломниця звичайна (Scutellaria galericulata). Цей же вид зустрічається під назвами шоломниця півня і шоломниця ковпаконосна за своєрідну форму верхньої пелюстки зигоморфної квітки. У перекладі з латині шоломниця звичайна означає — «шапка зі звірячої шкіри», а в народі траву шоломницю називають маточником, польовий або синій звіробій, бабка, маринівка, серцева трава та інші.

Шоломниця - прикраса та ліки на клумбі

Стародавнє походження виробило у шоломниці гнучку пристосованість до умов життя. Тому рід шоломниць займає майже всі континенти, крім Антарктиди. Видове поширення охоплює вужчі ареали. Так, Шоломниця Байкальська (єдиний вид, що використовується як лікарська рослина в офіційній медицині) зустрічається в природних чагарниках в Центральній Азії, Забайкаллі, Монголії, Китаї, Далекому Сході. Рослини відносяться до мезофільних і ростуть у місцях з підвищеною зволоженістю: поруч із сирими луками, у річкових заплавах, по берегах різних водойм, узліссях вологих лісів і чагарників. Часто зустрічається на прибудинкових і дачних ділянках.

Знайомтесь – це шоломниці

Шоломниці – багаторічні рослини, у природі їх поширено понад 400 видів. Коренева система стрижнева гілляста. Заглиблюється в ґрунт до 50 см. Ближче до поверхні ґрунту поступово переходить у запасаючий орган – багатоголове кореневище вертикальне або повзуче. Колір кореневища на зламі – жовтий, поверхня бурого чи жовто-бурого кольору.

Надземна частина оломниці трав’яниста або у вигляді чагарників та напівчагарників, не більше 60 см у висоту. Стебла прямі, чотиригранні, вкриті рідкісними жорсткими волосками, зеленого, рідше – фіолетового відтінку.

Листя кількох форм, від простих із округло-серцеподібними основами, до подовжених із тупуватими верхівками. Дуже цікавий колір листя шоломниці, який змінюється від темно-до світло-зеленого. Іноді по-різному забарвлена верхня та нижня сторона листової пластинки, її крайове оформлення, розташування опушення з волосків. Довжина листя 2-7 см, розташування супротивне. Листя сидяче або на коротких опушених черешках. У квіток шоломниці розташовується прикольне листя.

Шоломниця - прикраса та ліки на клумбі

Квітки шоломниці зигоморфні, розташовані по одному в пазухах верхівкових та середніх листків. Квітки зближені в помилкові мутовки парами і зібрані в пухкі кістеподібні суцвіття. Цвітуть рослини з червня до серпня. Пелюстки віночка різних кольорів – від білих, світло-рожевих до лілово-синіх, бордових, червоно-синіх, фіолетових та блакитно-фіолетових відтінків. Віночок квітки трубкоподібний, двогубий. Верхня губа зигоморфної квітки має оригінальний виріст або вигин, характерний для всього роду. Він нагадує стародавній шолом, звідси пішла назва – шоломниця. За легендою шоломниця настільки сильний кровоспинний засіб, що згортає кров і зупиняє кровотечу навіть при використанні через шолом або одяг.

Плід шоломниці називається цінобій і представлений 4-ма горішкоподібними плодиками кутасто-яйцевидної форми, покритими дрібними горбками, голими або опушеними по западинах залізистими волосками. Плоди дозрівають із липня по вересень. Зрілий цінобій вистрілює горішками при найменшому дотику, що сприяє поширенню рослин.

Види шоломників для саду

Шоломниці, в основному, належать до групи фарбувальних рослин. Вони не мають вишуканого аромату, але чудово виглядають як декоративно квітучі та декоративно листяні на клумбах, в рабатках, міксбордерах та альпінаріях. Ефективні шоломниці у сольних посадках стрижених газонів та моноклумбах різного колірного складу. Вони надзвичайно ошатні в поєднанні з ліліями, великими помаранчевими маками, енотерою, оманом, гіпсофілою та іншими великими красиво квітучими видами квіткових рослин.

Для багатоколірних моноклумб і в поєднаннях з іншими видами квіткових рослин можна використовувати шоломнцю альпійську (Scutellaria alpina) з білими і біло-рожевими квітками, шоломницю серцелисту (Scutellaria cordifrons) з рожевими і шоломницю східну (Scutellaria orientalis) з жовтими квітками. Декоративна Шоломниця списчаста (Scutellaria hastifolia) зі світло-синіми квітками і списоподібним темно-зеленим листям. Незвичайні Шоломниці бульбоносні (Scutellaria tuberosa) та Шоломниця костариканська (Scutellaria costaricana) з яскраво-синіми та яскраво-червоними квітками відповідно.

Шоломниця - прикраса та ліки на клумбі

Корисні властивості шоломниці

З лікувальною метою використовують в основному два види: Шоломницю байкальську (Scutellaria baicalensis) і Шоломницю звичайну (Scutellaria galericulata). Лікувальні властивості обумовлені їх хімічним складом та високим вмістом хімічних речовин, що надають позитивний вплив на лікування понад 40 захворювань. Сировиною для лікарського збору є кореневища, які містять у великих кількостях такі макро- і мікроелементи: калій, магній, кальцій, залізо, мідь, цинк, марганець, кобальт, молібден, йод та інші. Кореневища багаті на сапоніни, органічні смоли, флавоноїди (байкалін, скутеллареїн, вогонін), кумарини, дубильні речовини.

Поєднання інгредієнтів кореневища виявляють високий лікувальний ефект при онкологічних захворюваннях (сповільнюють ріст пухлин, інгібують утворення метастазів), лейкозі, підтримують серцеву діяльність, нормалізують АТ, благотворно впливають на периферичну та ЦНС, регулюють роботу печінки та жовчного, ранових кровотечах, протизапальну та інші захворювання. У домашніх умовах шоломницю можна тривалий час використовувати як трав’яний чай, багатий на мікроелементи і вітаміни.

Шоломнцю відносять до алергічних рослин та рослин з токсичними властивостями. Тому при прийомі домашніх відварів та настоянок обов’язково скористайтесь консультацією лікаря.

В аптеках можна придбати пакетований сухий корінь із кореневищем, сухий екстракт, спиртові настоянки. Шоломник входить складовою в багато трав’яних зборів і препаратів.

Вирощування шоломниці

Шоломницю байкальську і шоломницю звичайну можна розмістити на дачі у своїй рослинній аптечці-лікувальній грядці або використовувати ці та інші види в декорі ділянки.

При вирощуванні шоломниці для збору лікувальної сировини краще розміщувати рослини на відкритих сонячних місцях, але без сонячних променів. Напівтінь практично не впливає на розвиток рослин, але викликає помітне подрібнення квіток, що знижує декоративність рослин.

Шоломниці не вимогливі до ґрунтів та догляду. Вони зимостійкі, посухостійкі. Не чинять пригнічуючого впливу при спільному вирощуванні з іншими квітковими культурами. При вирощуванні потребують нейтральні, легкі ґрунти, повітропроникні, з великою кількістю органіки.

Шоломниця - прикраса та ліки на клумбі

Підготовка ґрунту та посів

При осінній підготовці ґрунту під перекопування для квітника або лікувальної грядки потрібно внести по склянці доломітового борошна або гашеного вапна, 0,5-1,0 відро перегною (на важких ґрунтах) і 30-40 г/м² площі нітрофоски/нітроаммофоски.

Висівати або висаджувати шоломниці можна разом з іншими рослинами, коли пройдуть заморозки і ґрунт прогріється до +10…+12 °С. У середньому це виходить у квітні-травні залежно від кліматичних умов.

Полив та підживлення шоломниці

Поливають рослини після сходів, коли підсохне верхня ґрунтова скоринка, а згодом поливи проводять тільки за тривалої посушливої погоди.

Протягом вегетаційного періоду шоломниці підгодовують двічі під час вирощування на лікарську сировину. Перше підживлення проводять азотним добривом 25-45 г/кв. м або робочим розчином будь-якої органіки та другу – при бутонізації фосфорно-калійним добривом відповідно 30 г суперфосфату та 20 г калійної солі на кв. м. При вирощуванні в квітнику підживлення проводять одночасно з іншими рослинами, але не перегодовують азотом. При азотному достатку у шоломниць та інших квіткових розвивається біомаса на шкоду цвітінню.

Розмноження шоломниці

Найкраще розмножуються шоломниці насінням. Зацвітають шоломниці на 2-й рік. Як декоративну культуру, щоб зберегти материнські ознаки, шоломниці розмножують розподілом кореневища на 3-й рік. При вегетативному розмноженні частинами кореневища обов’язково на кожній частині повинні бути 1-2 бруньки відновлення. З огляду на те, що у шоломниць стрижневий корінь, вони погано приживаються при пересадках сіянців. У північних районах для квітників шоломниці розмножують розсадою. При розмноженні розсадою сіянці пікірують прямо в ґрунт або в торфо-перегнійні горщики, а потім висаджують у ґрунт разом із горщиками, у віці 2-х – 4-х листків. Рослини, пересаджені в пізніший термін, гинуть. Посів та догляд за розсадою такий самий, як і інших рослин.

На зиму у північних районах надземну масу не зрізають. У природному стані рослини шоломниці краще зимують. Їх обрізання проводять навесні. У південних районах восени зрізають стебла лише на рівні 7-10 см пеньків.

Шоломниця - прикраса та ліки на клумбі

Збирання лікарської сировини

При вирощуванні шоломниці на лікувальній грядці збирання лікарської сировини проводять на 3-й – 4-й рік. Обов’язково частину рослин залишають для природного розмноження і наступний збір проводять не раніше 5-річного терміну.

Обробка та зберігання

Акуратно викопані кореневища з корінням очищають від ґрунту, зрізають надземну частину. Саме кореневище ділять на окремі частини по 5-7 см і одразу розміщують на сушіння. Сушать у духовках при температурі +40…60 °С. При сушінні відстежують, щоб сировина не запліснявіла. У висушеної сировини видаляють шар пробку і складають в мішки з природних тканин або в дерев’яну («дихаючу») тару. Термін зберігання сировини – 3 роки.

У домашніх умовах можна використовувати спиртову настоянку, відвари кореневища. Обов’язково перед використанням отримайте консультацію лікаря.

0 0 голосів
Рейтинг статьи
Поделиться в соц сетях


Автор: Grover-adm

284
Підписатися
Сповістити про
guest

0 комментариев
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Також вам буде цікаво