Ця муха називається цибулевою, тому що найчастіше вражає рослини цибулі, але іноді може нападати на часник і навіть на квіти цибулинні. Зазвичай ознаки ураження цибулі цибулевою або порейною мухою видно неозброєним оком. Якщо цибуля на вашій ділянці раптом стала повільно рости, якщо її листочки-пір’я почали жовтіти, в’янути і засихати, а запах від цибулі виходить зовсім не цибулевий, значить він точно вражений цибулевою мухою. Якщо у уражених рослин відкопати цибулину, то на ній можна буде побачити наліт, що нагадує гнильний, згодом цибулини стануть м’якими і їх неможливо буде ні зберігати, ні їсти.
Як виглядає цибулева муха?
Ця комаха справді схожа на невелику мушку світло-сірого забарвлення. Довжина мушки близько сантиметра, відрізнити жіночу особину, здатну відкласти яйцеклад, від чоловічої, на це не здатної, можна по темній смужці на черевці: дана смужка є тільки у чоловічих особин.
Самки цибулевої мухи дуже плідні, за своє життя вони здатні відкласти на листові пластинки цибулі або на самі цибулини, якщо вони виступають з-під землі, до шести десятків яєць, що мають біле забарвлення з помітною поздовжньою смужкою. Довжина кожного яйця близько міліметра. Від моменту яйцекладу до появи личинок зазвичай проходить від шести до восьми днів, тобто досить мало часу. Після того як личинка насититься вдосталь, вона стає лялечкою і з кокона виходять молоді особи мушки – самці або самки. Свій літ цибулева муха починає дуже рано, зазвичай вже у квітні, у тому числі і тому вона вважається дуже небезпечним шкідником.
Чим обробляти рослини проти цибулевої мухи?
Для захисту від цибулевої мухи на великих плантаціях, де з народними засобами робити просто нічого, використовують сучасні і дозволені інсектициди. Наприклад, заслужили популярність неонікотиноїди – Тіаметоксам та Імідаклоприд, а також фосфорорганічні сполуки – Діазинон та Діметоат. Непогано себе зарекомендували у боротьбі з цибулевою мухою та піретроїдами – Стомазін, Ріпкорд, Циперметрин, Стомоксин та Байтікол.
Дані препарати використовуються в рідкому, розчиненому у воді вигляді, з їх допомогою борються з цибулевою мухою шляхом обприскування. При обробках з використанням даних препаратів потрібно суворо дотримуватись інструкцій на упаковках. Активні речовини цих препаратів вражають саме дорослих комах, спричиняючи їхню загибель.
Тим, хто використання хімії на своїх ділянках не приймає, можна порекомендувати один із альтернативних методів боротьби проти цибулевої мухи, про які ми зараз і розповімо.
Боротьба з цибульною мухою народними засобами
Тютюновий пил
Тютюновий пил користується у городників популярністю, а тому є у вільному продажу і не треба розтирати тютюн у пил, як думають багато хто. Застосовувати тютюновий пил для захисту від цибулевої мухи можна простим розсипанням його по поверхні ґрунту ділянки, де росте цибуля, витрачаючи на квадратний метр ґрунту приблизно столову ложку, без гірочки, пилу. Якщо шкідник вже з’явився, тобто виліт мухи почався, то можна тютюновий пил змішати зі звичайним річковим піском або, що ефективніше – з нафталіном у рівних частках (це ефективніше, бо нафталін сильно пахне, відганяючи муху).
Кажуть, що цибулева муха не завдасть шкоди, якщо ґрунт городу щедро запилити сумішшю деревної золи та меленого пекучого перцю або сумішшю меленого пекучого перцю та тютюнового пилу (столова ложка цієї суміші на квадратний метр ґрунту).
Заражені ділянки, на яких літає цибулева муха і можливо вже відклала яйця або було зараження в минулому сезоні, можна обприскати настоєм тютюну. Для цього потрібно 250 г тютюну розчинити у відрі води, дати настоятися пару днів, процідити, заправити пульверизатор і можна обробляти рослини, витрачаючи на метр квадратний приблизно по літру розчину.
Нашатирний спирт проти цибулевої мухи
Якщо цибулева муха літає активно і є висока ймовірність, що ось-ось з’являться личинки, то можна використовувати для боротьби з ними на ранніх стадіях, коли вони особливо чутливі, нашатирний спирт. Для цього потрібно у відрі води розчинити три столові ложки нашатирного спирту і в другій половині дня, ближче до вечора, провести обробку рослин цибулі цим складом.
Обробки нашатирним спиртом рослин цибулі можна проводити два або три рази за сезон, враховуючи швидкий розвиток та плодючість мушок. Кратність обробок – зазвичай один раз на 30 днів.
Деревна зола
Деревна зола, це не тільки досить гарне джерело калію (в ній його до п’яти відсотків), але також і захист від цибулевої мухи. Деревна зола зараз продається і в садових магазинах, і в квіткових, але можна її отримати і самостійно, це зовсім не складно. Для отримання деревної золи потрібно зібрати сухі гілки, кору та інші частини деревини та спалити до стану попелу. Для захисту від цибулевої мухи грунт можна покрити деревною золою повністю, шаром в пару міліметрів, а можна і проводити обробки розчиненою у воді деревною золою. Для цього приблизно 500 г деревної золи потрібно розвести у відрі води, дати настоятися добу в теплій кімнаті, процідити, заправити пульверизатор і можна обробляти рослини цибулі, намагаючись повністю обробляти і листочки, і ґрунт навколо. Норма витрати: півтора літра на квадратний метр грядки.
Сольовий розчин для боротьби з цибулевою мухою
Цей спосіб вважається ефективним, однак він досить шкідливий для ґрунту, тому що використання солі може призвести до засолення ґрунту. Обробки від цибулевої мухи за допомогою складів на основі солі бажано проводити не частіше одного разу за сезон, і тільки якщо враховується сівозміна, тобто якщо цибуля висаджується на одну і ту ж ділянку раз на чотири роки. Зазвичай обробку сольовим розчином цибулі проводять через два тижні після появи сходів. Для цього у відрі води розводять 200 г солі (не більше!) і обробляють розчином грунт, намагаючись не потрапляти на листочки цибулі. Бажано проводити такі обробки у вечірній час, а рано-вранці добре зволожити ділянку м’якою водою.
Як боротися з личинками мухи?
Отже, ми розповіли, як боротися з цибулевою мухою, тепер давайте поговоримо про те, як боротися з її личинками. Якщо зараження вже почалося, і ви бачите не тільки муху, а й відзначаєте пожовтіння листочків цибулі, то якнайшвидше потрібно посипати ділянки городу, де відбулося зараження, сумішшю річкового піску та нафталіну. При цьому на частину піску потрібно десять частин нафталіну. Розсипати потрібно, не створюючи шар, просто щоб ґрунт був трохи прикритий.
Ефективно можуть впоратися з личинками цибулевої мухи обробки настоями хвої, валеріани, м’яти і полину. Хвої на літр потрібно 50-100 г, це доза на квадратний метр; трави валеріани – приблизно 500 г на відро води, це норма на 3-4 квадратні метри; м’яти можна більше, для різкого аромату, приблизно третина відра і витрата теж на 3-4 квадратні метри, а полину – чверть відра залити водою, дати настоятися добу і можна використовувати, витрачаючи на 2-3 квадратні метри грядки.
Городники непогано відгукуються і про обробку проти цибулевої мухи господарським милом або рідким антибактеріальним милом. Господарського мила потрібно приблизно пів шматка на відро води, антибактеріального рідкого – 50 грамів на відро води. Не забувайте, що мило найкраще (без пластівців) розчиняється саме у м’якій воді, ідеальний варіант – це вода дощова. Милом можна обробляти і ґрунт, і листові пластинки, добре змочуючи поверхню, особливо у рослин, пір’їнки яких почали жовтіти. У випадку мила можна проводити до трьох обробок з перервою в один тиждень.
Ще один цікавий варіант: найстаріший інсектицид – гас. Гас також можна використовувати для боротьби з личинками цибулевої мухи. Гас хороший тим, що практично безпечний для людини і ґрунту, але згубний для личинок цибулевої мухи. Звичайно, чистий гас використовувати не можна, його потрібно сильно розбавити. Так, для боротьби з личинками потрібно всього 50 г гасу на відро води, цей склад можна заправити в пульверизатор і добре обробити їм ґрунт біля кожної цибулини, особливо ретельно у тих, чиї листочки почали жовтіти.
Не забувайте, що для закріплення результату відразу після збирання врожаю ґрунт потрібно перекопати на повний багнет лопати з оборотом пласта, але без розпушення грудок, тоді личинки, які скупчилися в ґрунті на зимівлю, загинуть від морозу.
Що робити, щоб муха не з’явилася?
Ми розповіли про всі основні способи боротьби з цибулевою мухою, постаралися розповідати саме про найефективніші народні способи боротьби з цим шкідником, без використання хімії, як це і люблять наші читачі. Звичайно, часом простіше буває попередити появу шкідника на ділянці, ніж вилікувати від нього рослини, тому про профілактику появи шкідника на ділянці також обов’язково потрібно розповісти.
Отже, для того щоб виключити накопичення шкідника в грунті і не допустити масового зараження рослин, грядку, на якій плануєте висаджувати цибулю, потрібно повертати на колишнє місце не раніше ніж через чотири роки, за цей час личинки мухи без їжі просто загинуть. До того ж, змінюючи місце вирощування цибулі, ви цим позбавите грунт і сильно виснажете від того чи іншого елемента, наприклад, від азоту, якого цибуля виявляє високі вимоги.
Восени завжди перекопуйте ділянку, як ми про це вище розповіли, на повний багнет лопати, але намагайтеся грудки не розбивати, щоб грунт сильніше промерз. Пам’ятайте, що личинки цибулевої мухи можуть «зариватися» в грунт на глибину до двох десятків сантиметрів і там зимувати. Перекопуючи ділянку, ми зводимо до мінімуму кількість личинок, що перезимували.
Далі, намагайтеся чергувати грядки з цибулею грядками з морквою, цибулевоа муха погано переносить запах моркви, а морквяна муха – запах цибулі, таким чином ви можете «вбити двох зайців», до всього іншого, цибуля і морква, висаджені поруч, досить добре уживаються.
Перед посадкою та викопуванням цибулі намагайтеся оглядати цибулини на наявність личинок. Щоб їх винищити, достатньо опустити цибулину в підсолену воду (столова ложка на п’ять літрів), підігріту до 45 градусів на 8-10 хвилин. Допомагає і переміщення цибулин на дві хвилини в 1% розчин марганцівки. Такі обробки цибулин необхідні, тому що якщо вони заражені, то ні висока агротехніка, ні чиста ділянка не врятують насадження цибулі від зараження, адже личинки ви власноруч помістите у свій ґрунт.
При сильному зараженні рослин цибулевою мухою, коли вже починає загнивати цибулина, їм вже допомогти не можна, їх краще видалити з ділянки та спалити.
При висадці цибулі та цибулі сівка намагайтеся дотримуватися можливих рекомендованих термінів у вашому регіоні. Це потрібно для того, щоб до моменту початку літа цибулеві мухи і появі личинок, рослини вже досить зміцніли і шкода від личинок була найменшою.
Протягом усього сезону проводьте роботи і навколо ділянки, обов’язково розпушуйте ґрунт, не дозволяючи утворюватися ґрунтовій кірці, видаляйте бур’яни, розташовані ближче десяти метрів до ділянки.
Якщо спостерігається активний рік цибулевої мухи, а хімію ви застосовувати не хочете, необхідно спробувати мінімізувати поливи грунту на ділянці, щоб її верхній шар виявився підсушений, тоді личинки з яйцекладу можуть і не відродитися. Потерпіти потрібно лише тиждень, враховуючи термін появи личинок, про які ми розповіли вище.
Може виникнути питання — навіщо розпушувати ґрунт? Біологічно в цибулевої мух виробився свого роду захисний рефлекс, вони не відкладають яйця в пухкий грунт, вважаючи його непридатним для відродження личинок. Якщо розпушувати грунт завжди вам складно, тоді можна мульчувати його перегноєм або деревною золою, шаром приблизно в сантиметр. До речі, після закінчення літа цибулевих мух перегній чи золу можна зібрати та викинути – там можуть бути яйця чи личинки.
При сильному зараженні або під час підготовки грунту під посадку цибулі, коли є ризик зараження ділянки мухою, необхідно взимку цю ділянку очищати від снігу, щоб грунт промерзав сильніше і личинки цибулевої мухи загинули. Якщо поєднувати перекопування грунту з оборотом пласта і розпушування, ще й з видаленням снігу, це буде максимально ефективно.
Висновок
Отже, ми тепер знаємо про цибулеву муху багато, знаємо, що може вона дати до шести десятків яєць за життя, що починає літати в квітні і що личинки відроджуються через тиждень або близько того. Знаємо ми, як боротися з мухою та як знизити до мінімуму ризик її появи чи зимівлі личинок, залишається все це застосовувати на практиці, і тоді про хімічні препарати можна буде назавжди забути, як забути і про безурожайні роки.
Автор: Gardener