Серед плодових та ягідних культур найвищим вмістом вітаміну С відрізняються плоди актинідії коломікту – від 930 до 1430 мг% (мг% = мг/100 г продукту). Це у 10-13 разів вище, ніж у лимоні. А ягоди чорної смородини, яка вважається одним із основних джерел аскорбінової кислоти, містять його лише 100-400 мг%.
Потреба дорослої людини у цьому вітаміні становить близько 70 мг на добу, тобто всього 2-3 ягоди актинідії. На зиму їх можна заготовляти як чорну смородину (заморозити або, пропустивши через м’ясорубку, перемішати із цукром тощо).
Актинідія – рослина дводомна, тому на ділянці треба мати чоловічу та жіночу особини. Ця кучерява ліана дуже декоративна – в пору цвітіння одягається в біле вбрання, в решту часу приваблює красивим листям.
Серед овочевих культур перше місце за вмістом вітаміну С займає солодкий перець — до 500 мг%. Також плоди містять алкалоїд (алкалоїдоподібний амід) капсаїцин (близько 0,03 %), цукру (до 8,4 %), білки (до 1,5 %); вітаміни каротин (до 14 мг%), P, B1, B2, ефірне (1,5%) та жирне (в насінні до 10%) масло, стероїдні сапоніни.
Але рекордсменом за цим показником серед усіх відомих рослин є шипшина, яка на садових ділянках зазвичай служить живоплотом. Відомо кілька десятків її видів. З них найбільш багаті на вітамін С ті види, у яких при дозріванні плодів чашолистки на верхівці плодів не опадають. У м’якоті плодів у цих видів міститься вітамін С від 2000 до 5500 мг% на суху речовину.
Інші вітаміни та біоактивні речовини в шипшині: вітамін P (рутин), В1, В., К, каротин, у насінні – вітамін Е. Крім того, у плодах містяться флавонолові глікозиди кемпферол та кверцетин, цукру – до 18 %, дубильні речовини – до 4,5%, пектини – 3,7%, органічні кислоти: лимонна – до 2%, яблучна – до 1,8% та ін; лікопін, рубіксантин, ефірна олія, значна кількість солей калію, провідні мікроелементи – залізо, марганець, фосфор, кальцій, магній.
У плодах шипшини аскорбінової кислоти приблизно в 10 разів більше (1,2 г/100 г), ніж у ягодах чорної смородини, і в 50 разів більше, ніж у лимоні. Плоди шипшини мають фітонцидні і потужні бактерицидні властивості. Містять велику кількість антиоксидантів.
Значно менше аскорбінової кислоти містять види шипшини, у яких квітки блідіші, чашолистки при дозріванні плодів опадають, а верхівка плода закрита п’ятикутним майданчиком.
Фейхоа – вічнозелений чагарник висотою 2-3 м, що вирощується в субтропічних країнах. Свою назву ця рослина отримала на ім’я бразильського натураліста Фейхо, який уперше ввів її у культуру. Унікальна особливість ягід фейхоа – наявність у них воднорозчинних сполук йоду – 40 мг/100 г м’якоті, що й надає їм лікувальних властивостей. У цьому відношенні їх не можна порівняти з іншими плодами. Безсумнівно, великий вплив на накопичення йоду мають морські бризи, що несуть із собою летючий йод, що адсорбується плодами фейхоа.
Жимолість їстівна відрізняється раннім дозріванням ягід – на 7-10 днів раніше суниці. У роки з ранньої та теплої весни перші ягоди з’являються наприкінці травня. Крім того, її плоди містять значну кількість Р-активних сполук (понад 2000 мг%), які здійснюють окисно-відновні процеси, виконують захисні функції, підвищують стійкість кровоносних судин, використовуються для профілактики та лікування променевих уражень.
Насіння кунжуту – олійної рослини – можна вважати лідером за вмістом кальцію, його вміст може становити до 1,4 г на 100 г насіння кунжуту. Їх використовують не тільки для отримання олії високої якості, але і для кондитерських виробів, у виробництві солодощів, халви та інших продуктів. За накопиченням кальцію за кунжутом слідують петрушка, кріп, пекінська капуста, савойська та інші її види.
Насіння кунжуту в залежності від району вирощування та сорту містить до 60 % жирної олії, до 20 % білка та до 16 % розчинних вуглеводів. Також знайдено лігнани (сезамін, сезамолін), амінокислоти (гістидин, триптофан), токофероли (вітамін E)
Морква та гарбуз славляться багатством каротину (провітаміну А). Морква (5-30 мг%), гарбуз (2-35 мг%). У коренеплодах моркви містяться каротиноїди – каротини, фітоен, фітофлуєн та лікопін; вітаміни В, В2, пантотенова кислота, аскорбінова кислота; флавоноїди, антоціанідини, цукру (3-15 %), жирне та трохи ефірної олії, умбеліферон.
Добова потреба дорослої людини у каротиноїдах становить 3-5 мг. Листові овочі також багаті на цей вітамін, але вони зазвичай споживаються в невеликих кількостях. А з плодовоягідних культур каротином можуть похвалитися обліпиха (у її ягодах міститься до 11 мг% каротину) і горобина звичайна – до 12 мг%.
Горобина має унікальну властивість: її деревина вогнестійка, що особливо враховується при озелененні присадибних ділянок.
Плоди містять близько 8 % цукрів (фруктоза, глюкоза, сорбоза, сахароза), а також органічні кислоти, у тому числі сорбінову, що має антисептичну дію, мікроелементи та вітаміни — аскорбінову кислоту (до 200 мг%), вітамін Р, каротин та глікозиди ( у тому числі амигдалин).
На закінчення слід нагадати про алое і шабельник. У їхньому листі міститься найбільша кількість літію, недолік якого призводить до порушення нервової та психічної діяльності людини.
Автор: