Яглиця звичайна — цілющий бур’ян

Рослина яглиця зустрічається в Європі (від Норвегії на півночі до Корсики на півдні та від Нідерландів на заході до Уральських гір на сході) та Азії (Туреччина та Закавказзя, Середня Азія), росте по лісах, на галявинах, на вирубках, узліссях, серед чагарників , у садах та на городах, на бур’янистих ділянках. У лісах та інших сильно тінистих місцях яглиця може буйно розростатися і не цвісти роками. Такі чагарники пов’язані загальними кореневищами. Мінімальна тривалість життя яглиці близько 50 років.

Яглиця звичайна

Опис яглиці

Яглиця (Aegopodium) — рід багаторічних трав’янистих рослин сімейства зонтичних.

Кореневище яглиці горизонтальне, підземне, повзуче. Стебло прямостояче, борозенчасте, голе або злегка опушене, порожнисте всередині, слабо-гіллясте, висота квітучої рослини 50-100 см. Нижнє листя яглиці на довгих черешках, двічі-трійчасті, листочки довгасто-яйцевидні до 8 см завдовжки, по краю остропільчасті черешки, дрібніші і менш розсічені. Опушення на листі є тільки знизу.

Суцвіття яглиці — щиток з 5-10 складних парасольок, парасолька з 20-30 променями, без обгорток, парасольки з 15-20 квіток. У складній парасольці 300-500 квіток (загалом на рослині їх понад 3000). Квітки яглиці дрібні, білі з п’ятьма майже серцеподібними пелюстками. Плоди дробові, довгасті, 3-4 мм завдовжки, бурі, з ребрами.

Цвіте яглиця з червня до липня, близько 30 діб. Квіти приваблюють бджіл (та інших комах) протягом усього світлового дня, але особливо з 11 до 15 години. Медова продуктивність до 240 кг із 1 га. При теплій та вологій погоді під час цвітіння яглиці добові прирости ваги контрольного вулика становлять 3-4 кг (за весь період цвітіння — 30-40 кг).

Яглиця звичайна

Боротьба зі яглицею

Яглиця — вкрай неприємний бур’ян, який неймовірно важко викорчувати повністю. Корінь яглиці проходить у ґрунт на 40 сантиметрів, тому рослина продовжує розмножуватися навіть після механічних операцій. Подолати бур’ян допоможе перекривання джерел світла (картон, темна плівка) або посів картоплі, оскільки яглиця погано реагує на підгортання.

Хімічну війну з бур’яном найкраще проводити кілька разів за сезон, у безвітряні дні. Однак не варто забувати, що гербіциди небезпечні для навколишнього середовища і, зокрема, для людини.

Яглиця в аматорських садах — звичайне, поширене явище. Навіть у нові сади яглиця заноситься досить швидко. Але це зовсім не причина засмучуватися, тим більше панікувати. Майте на увазі, що декоративна ряболиста форма яглиці настільки ж агресивна, як і звичайна яглиця, тому її використання слід добре продумати, щоб обмежити поширення яглиці по всьому саду.

Яглиця чудово почувається в тінистих місцях і пригнічує інші трави. Але на сонячному газоні при регулярному викошуванні яглиця не може змагатися з газонними травами і швидко відступає. А ось на затіненому газоні позбутися яглиці важко — газонна трава слабшає без достатнього сонячного освітлення, а яглиця почувається дуже добре: волога тінь і півтінь — це її умови. На затінених злакових газонах, ймовірно, доведеться неодноразово застосовувати спеціальні гербіциди для боротьби з дводольними рослинами.

Огородні та однорічні декоративні культури (картопля, тюльпани, тощо), які вимагають щороку неодноразового перекопування ґрунту та попутної вибірки кореневищ практично очищають ґрунт від яглиці. Навпаки, багаторічники і чагарники дуже схильні до заростання яглицею, звідки її вивести дуже складно.

При застосуванні гербіцидів для боротьби зі яглицею слід використовувати підвищену концентрацію робочого розчину (у два і більше разів), і все одно застосовувати раундап доведеться неодноразово. Якщо яглиці трохи, то зручно змочувати листя яглиці робочим розчином використовуючи пензлик. При використанні обприскувача зручно вдягнути на головку, що розбризкує, широку пластикову пляшку зі зрізаним дном — це дає можливість обприскувати тільки розетку яглиці (або кульбаби), майже не торкаючись сусідніх рослин.

За відгуками садівників хороші результати дає невелика ін’єкція розчину раундапу шприцом у стебло або серце розетки яглиці. Також добрі результати дає змочування робочим розчином свіжих зрізів яглиці (як і інших бур’янів).

Є думка, що якщо дати яглиці можливість відцвісти, то рослина відмирає, тобто веде себе як звичайний дворічник. Якщо ж рослина не цвіте, то веде себе як багаторічник, як бур’ян, що важко викорінюється, розмножуючись повзучими кореневищами, як це зазвичай трапляється в аматорських садах.

Яглиця звичайна

Як уникнути рознесення яглиці по саду?

По-перше, не слід залишати відцвілі парасольки яглиці з насінням. По-друге, не слід класти ці самі парасольки та кореневища яглиці в компост, адже навіть найменший корінець яглиці, що вцілів у компості, здатний прорости і утворити поросль яглиці на новому місці. Але куди їх подіти?

Для утилізації яглиці найкраще використовувати старі бочки, куди можна кидати прополоті рослини яглиці з корінням: на наступний рік додати зверху трохи землі і щось посадити — вся яглиця «перегорить». Також можна використовувати чорні п/е пакети для сміття – у зав’язаному пакеті за рік яглиця перетворюється на перегній.

Застосування яглиці в медицині

Яглиця звичайна

Заготівля сировини

Лікарською сировиною служить надземна частина, рідше — коріння яглиці. Траву заготовляють під час цвітіння. Сушать на свіжому повітрі, а потім у сушарці при температурі 25-30 °С. Коріння яглиці викопують після закінчення періоду цвітіння рослини, промивають у холодній воді та сушать у тіні або під навісом.

Висушені надземні частини зберігають у закритій скляній, а коріння – у дерев’яній тарі. Термін зберігання сировини – 1 рік.

Діючі речовини яглиці

У листі, стеблах і квітах яглиці знайдені ефірні олії, стероїди, азотовмісні сполуки, вітамін С, флавоноїди, мікроелементи (залізо, мідь, марганець, титан і бор), ферменти та фітонциди. У коренях містяться білки, вуглеводи, ефірні олії, азотовмісні сполуки, поліацетиленові сполуки, фенолкарбонові кислоти та кумарини.

Корисні властивості яглиці

Препарати з яглиці мають протизапальну, знеболювальну, діуретичну та ранозагоювальну дію. Вони посилюють детоксикаційну функцію печінки, також покращують роботу шлунково-кишкового тракту – зупиняють запальні процеси та нормалізують сольовий обмін.

Наявність у рослині поліацетиленових сполук наділяє його фунгіцидною, тобто протигрибковою властивістю.

Рецепти з яглиці

Листя яглиці використовують для лікувальних цілей у свіжому та висушеному вигляді, а також настій з них.

Беруть 2 ст. ложки подрібнених верхніх частин рослини, заливають їх 1 склянкою гарячої води, кип’ятять у закритому скляному або емальованому посуді на водяній бані 15 хвилин, остуджують 45 хвилин, проціджують через 2-3 шари марлі, віджимають і доливають кип’яченої води до вихідного.

Вживають протягом дня рівними порціями при ревматизмі, подагрі, захворюваннях нирок та сечового міхура, а також при грибкових захворюваннях шкіри. Свіже листя має знеболювальну дію, їх подрібнюють і вживають, прикладаючи до хворих місць як знеболювальні компреси при подагрі, ревматизмі та різних запальних процесах.

З коріння яглиці готують ванни, які добре допомагають при міозитах та поліартритах.

Подрібнюють 40 г коренів яглиці звичайної, заливають 1 л окропу, кип’ятять 10 хвилин, настоюють 30 хвилин, проціджують і виливають у ванну з температурою води 36-37 °С. Таку ванну краще приймати проти ночі.

Харчова цінність яглиці

У їжу використовуються молоді пагони яглиці, листя та черешки листя, з яких варять супи, борщі, готують гарніри, приправи до м’ясних та рибних страв, роблять салати. Листя квасять на зиму, як капусту, а черешки маринують. Яглицею можна перекладати овочі для надання їм своєрідного аромату.

Рослину можна додавати в будь-які закуски, перші та другі страви. Така «приправа» з яглиці їх не просто «не зіпсує», але збагатить вітамінами, мікроелементами та іншими корисними біологічно активними речовинами, до того ж надавши їм шарму та деякої смакової пікантності.

0 0 голоса
Рейтинг статьи
Поделиться в соц сетях


Автор: Gardener

75
Подписаться
Уведомить о
guest

0 комментариев
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии

также вам будет интересно