Хінне дерево, або цинхона (лат. Cinchona) – лікарська американська рослина, що використовується для лікування малярії, або тропічної лихоманки. У Європі про існування цих дерев стало відомо у XVII столітті. Багато видів було впроваджено у природу Південно-Східної Азії та Африки.
Ботанічний опис
Більшість порід – вічнозелені дерева близько 12-20 м заввишки. Вони мають прямі, стрункі стовбури та густу широку крону яйцеподібної форми. Кора товста, буро-сірого кольору, з вираженим пробковим шаром. Листя велике, просте, еліптичне, з цілісними краями, довгими тонкими черешками, загостреною верхівкою, гладкі, шкірясті. На пагонах розташовуються супротивно.
Квітки запашні, обох статей, розміром близько 1 см, жовті, червоні або рожеві, злегка опушені, зібрані у великі волоті. У період цвітіння хінне дерево нагадує бузок.
Плодові коробочки сухі, двостулкові, сірувато-бурого кольору, довжиною близько 3 см. Усередині містять плоске зморшкувате насіння, з перетинчастими крильцями.
Види
Популярні хінні дерева:
- Цинхона червоносокова. Рослина досягає у висоту більше 20 м, внутрішня частина кори темно-червона, листя розміром до 40 см, з червоними жилками, квіти темно-рожеві.
- Цінхона Леджера. Середньої величини дерева, більшість екземплярів висотою близько 10-12 м, листя округле, з загостреними верхівками, суцвіття густе, жовте.
- Цинхону аптечна. Компактні дерева близько 7-10 м заввишки. Листя гладке, еліптичне. Кора з внутрішньої сторони яскраво-червона. Квітки соковитого відтінку кармінного.
Багато пород використовуються як сировина для фармацевтичної промисловості.
Розповсюдження
Природний ареал – східні території Анд. Проростають на висоті від 1000 м над рівнем моря. Це тропічні лісові райони Еквадору, північного Перу, Венесуели, Колумбії, Болівії. Суцільних великих насаджень хінне дерево у природі не утворює.
Аборигени Нового Світу з давніх-давен використовували стовчену в порошок кору для лікування хворих, пили воду, настояну на пагонах. Дружина перуанського короля Ана-дел Чин-чон у 1638 році була вилікована цими зіллями від малярії. Випадок започаткував дослідження хімічних та лікувальних властивостей рослини. Невеликі популяції дерев стали вирубуватися для протилихоманкових ліків.
У XIX столітті почалося культивування цинхони на територіях, близьких за кліматичними умовами до тропіків Південної Америки.
Хімічний склад
Кора стовбурів, коріння та пагони хінного дерева містять 25 алкалоїдів. Ці природні азотисті речовини мають сильну фармакологічну активність. З Cinchona головним чином виділяють хінін та його похідні: хінідин, цинхонін, цинхонідин. Їхня кількість залежить від умов зростання і варіює від 6 до 8%. В окремих екземплярів концентрація досягає 20%.
У корі дерев також містяться сполуки купреїну, гідрохінідину, епіхініну, ехінідину. Крім алкалоїдів, з рослини виділяються антрахінони, глікозид хіновін, хінно-дубільна та хінна кислоти.
Хімічні речовини, виявлені в корі, мають потужну протилихоманкову дію, регулюють температуру тіла, зменшують судоми, покращують скорочуваність м’язових волокон.
Хінін має специфічну антималярійну активність. Він знищує інфекційні плазмодії, послаблює напади захворювання та запобігає появі нових.
Алкалоїди та інші сполуки стимулюють серцево-судинну діяльність, покращують кровопостачання внутрішніх органів, розширюють капілярну мережу, прискорюють процеси травлення.
Автор: Gardener