Насіння одних рослин дає швидкі та дружні сходи, іншим необхідна спеціальна підготовка, без якої вони не здатні прорости.
Причина – в умовах зростання. Знання екології культури та її географії допомагають розібратися і особливостях розмноження. Насіння великої групи рослин не здатне давати сходи відразу після збирання, тому що їх зародки перебувають у стані глибокого фізіологічного спокою.
Навіщо потрібна спеціальна передпосівна підготовка насіння?
Зумовлено це тим, що в оболонках насіння містяться речовини білкової природи (ферменти), так звані блокатори або інгібітори росту, які гальмують розвиток зародка. Рослини цієї групи відносяться до різних сімейств, родів, видів, об’єднує їх одне: всі вони походять з областей з подібними погодними циклами. Це рослини (лілії, сцили, пушкінії, декоративні цибулі) із степових, пустельних або гірських районів, тобто зон з швидкою, бурхливо протікає навесні, коли грунт перенасичений вологою, і спекотним сухим літом.
За короткий весняний період вони встигають відцвісти і сформувати плоди. Якби насіння проростало відразу після осипання, то сіянці неминуче загинули б під час літньої спеки і посухи. У період природної зимівлі через низькі температури рівень вмісту інгібіторів росту поступово знижується і одночасно збільшується кількість стимуляторів, таких як ауксини і гібереліни. Як тільки рівень перших знизиться до необхідного мінімуму, а кількість других виявиться достатньою, виникне необхідне біохімічне тло. В результаті частина насіння, причому не найбільша, проросте після першої зими. Інші прокинуться через рік, а то й через три-чотири, після багаторазових впливів зимових температур. Це тим, що у насінні однієї й тієї рослини різна кількість інгібітора зростання. Якщо його мало, то насіння проросте після першої зими, якщо багато – на руйнування блокатора знадобиться кілька зим.
Ще більша група рослин, що ростуть в помірному кліматі, насіння яких дозріває в другій половині літа або, частіше, вже восени (бузульник, клопогон, дельфініум, синьоголовник, лаванда, види тирличу). Природа повинна була передбачити механізм збереження цього насіння в непророщеному стані до весни. Тому й у них відбуваються самі біохімічні процеси.
Нарешті, є рослини, насіння яких здатне до проростання відразу після дозрівання. Це в основному культури, що квітнуть провесною і на початку літа і швидко формують насіння (примула, чубатка, адоніс, аквілегія, печіночниця, простріл). Вони походять, як правило, із регіонів з помірним кліматом і, головне, із достатньою кількістю опадів у літню пору. Їх насіння дозріває дуже швидко і, якщо потрапляє у відповідні умови, відразу проростає.
Список рослин, які потребують стратифікації
У сіянців, що з’явилися в першій половині літа, є сприятливі умови для зростання та розвитку; у пізніх шансів благополучно перенести зиму першого року набагато менше. Тому починаючи з середини літа насіння, що знову дозріває, поступово втрачає здатність до проростання – зародок впадає в стан глибокого спокою. Так у природі проявляється механізм збереження видів та природний процес стратифікації, завдяки якому створюється необхідний для проростання насіння біохімічний фон.
Існують різні способи штучної обробки насіння для підготовки їх до сівби, в основному, що імітують природні процеси. Серед них стратифікація, проморожування, скарифікація, намочування. Крім того, для прискореного проростання насіння іноді обробляють регуляторами зростання.
Автор: Gardener