Покупний ґрунт, далеко не кожен городник використовує саме його для вирощування розсади, чому? Найчастіше причини криються у додаткових витратах. Хоча коштує грунт не дуже дорого, але все ж таки доводиться вишукувати кошти на його придбання, коли можна зробити грунт самостійно з тих елементів, що є під рукою. Але бувають моменти, коли ми все ж таки вирушаємо за ґрунтом у магазин. Наприклад, коли якогось потрібного елемента йому не вистачило чи ми встигли його вчасно приготувати. Як відомо, ґрунту для розсади потрібно «дійти» і готувати його бажано не навесні, за дні чи години до посіву насіння, а заздалегідь, в осінній період.
Склад покупного ґрунту
Отже, припустимо, ми зважилися на купівлю ґрунту, на що насамперед потрібно звернути свою увагу? Звісно ж, на його склад. Серйозні фірми-виробники намагаються вказати на упаковці докладний склад, розписавши його до найдрібніших подробиць. Менш відповідальні можуть упустити пару-трійку важливих елементів, а буває, що на упаковці крім напису «Грунт для розсади», цінника і красивої картинки взагалі нічого немає — такий грунт краще не брати, навіть якщо він дешевший від інших.
Що ж зазвичай є у складі стандартного покупного ґрунту для розсади? Найчастіше основа у ньому — торф: верховий чи низинний. Далі йдуть: звичайна земля, часто без інформації, де вона була зібрана, гній (як перепрілий, так і не перепрілий), компост (різною мірою перепревання), річковий пісок (часто непромитий, що не дуже добре) і тирсу.
Залежно від свого бажання в пакет із сумішшю виробник може покласти замість річкового піску або разом з ним перліт і різні нівелюючі дія торфу (точніше його кислоти) компоненти, такі як зола з дерева, гашене вапно або доломітове борошно. Присмачується все це різними мінеральними добривами, додаються гумінові речовини (тобто, по суті, поживний гумус) і модне зараз кокосове волокно.
Користь та шкода від торфу у складі готового ґрунту
Як ми написали вище, у складі поживної суміші для вирощування розсади майже основну частину, як правило, займає торф. Відомо, що з торфу складається суміш, але якщо торф у ній є в велікій кількості, то розкислюючі компоненти у складі суміші просто повинні бути. Додаткові компоненти — різного роду розпушувачі та добрива — виробники вносять за своїм бажанням (але часто буває так: чим більше елементів у суміші, тим вона дорожча).
Отже, торф – він у складі суміші може бути верховим, перехідним або низинним. Особисто мені ніколи не траплялася суміш, у якій був би перехідний торф, зазвичай – або верховий, або низинний.
Верховий торф виглядає привабливо, приємного рудуватого відтінку, з волокнистою структурою і, здавалося б, для рослин він ідеальний, якби не велике «АЛЕ». Торф цей дуже кислий, що може (а швидше навіть обов’язково) негативно позначитися і на проростанні насіння, і на подальшому зростанні та розвитку розсади в такій суміші.
До того ж, торф верховий розкладається на доступні рослинам компоненти вкрай повільно, і він вважається для рослин «порожнім», тобто в його складі або взагалі немає мінеральних речовин, або їх там дуже мало.
Торф низинний від верхового відрізняється, в першу чергу, кольором: він не рудуватий, як верховий, а скоріше темно-коричневий, можна навіть сказати, чорний, і якщо його добре змішати з чорноземом, то можна подумати, що це однорідна маса. Низинний торф кращий за верховий, його кислотність не така яскрава, хоча й нейтральною її не назвеш, але все ж таки присутність низинного торфу у складі суміші для вирощування розсади, та ще й з розкислювачами, — це хороший знак, щоб такий грунт придбати.
Плюси покупного ґрунту
Перший плюс — це фасування, ви можете придбати пакет вагою всього кілограм, якщо хочете виростити трохи розсади, або півсотні кілограмів, якщо плани на виробництво розсади у вас великі. Крім того, ґрунт зазвичай відрізняється легкістю і підвищеною вологоємністю, отже, поливати його доведеться рідше і можна трохи заощадити на поливній воді, по-третє, у своєму складі практично завжди ґрунт містить добрива, і в додатковому їх внесенні не буде жодної необхідності.
Мінуси покупного ґрунту
Зважаючи на наявність торфу, кислотність може варіювати від pH 4,5 до pH 5,5, що далеко до норми з pH 6,5, і не дуже добре позначається на зростанні та розвитку розсади. Далі, добрива: добре, що вони є, але погано, що далеко не завжди на пакеті зазначено, скільки саме азоту, фосфору та калію у складі суміші у перерахунку на масу. Якщо не знати ці показники, то можна отримати ґрунт, в якому кількість елементів на одиницю маси ґрунту знаходиться в надлишку або нестачі, що відповідним чином позначиться потім на розсаді.
Не беріть відразу багато
Якщо вирішили купити ґрунт і вам потрібна його велика кількість, то не купуйте одразу всю необхідну партію. Візьміть невелику упаковку і добре вивчіть вдома, а якщо є поблизу лабораторія, то можна віддати ґрунт на аналіз, щоб бути точно впевненим у його якості.
Вдома огляньте упаковку, дату випуску ґрунту, термін його придатності. У ґрунту, як і в харчових продуктів, термін придатності також є. Наприклад, якщо говорити про верховий торф, то пролежавши занадто довго, він може почати розпадатися на окремі елементи (цей процес розпаду супроводжується зазвичай виділенням теплової енергії). Від простроченого ґрунту потрібно відмовитися відразу.
Далі, розкрийте упаковку і висипте весь вміст кудись на рівну поверхню, хоча б на стіл, заздалегідь постелив плівку. Висипавши ґрунт, ви повинні побачити його структуру, в ідеалі вона має бути волокнистою, але неоднорідною, мати розпушувальні компоненти типу піску та гранули добрив.
Який ґрунт не варто брати?
Якщо ви висипали вміст із пакета і відчули неприємний запах, то вже повинні насторожитися: такого не повинно бути. Далі, якщо навпомацки грунт виявився липким або в’язким, то теж це не найкращий варіант для розсади. Не повинен ґрунт бути й надто щільним, з великими грудками «чогось» незрозумілого, які руками складно розім’яти.
Якщо в ґрунті добре помітні частинки рослинності – травинки, листочки, гілочки, то також варто відмовитися від покупки такого дива. Надлишок розпушувальних компонентів – перліту, піску – їх, в ідеалі, має бути не лише однієї частини, а іноді і 0,5 частини, але якщо в грунті їх явно більше (іноді до половини маси), то це просто банальний обман, і такий ґрунт купувати не варто.
Далі, залиште ґрунт у розсипаному вигляді на пару днів, розрівнявши його рівним шаром на тому ж столі, поспостерігайте за ним. Якщо після кількох днів грунт не змінився, це добре, але якщо виступили добре помітні «соляні плями» чи осередки цвілі, то грунт слід вважати неякісним і непридатним. До речі, не забудьте оглянути і внутрішню поверхню упаковки, там теж часто утворюється пліснява: хіба приємно буде рости потім розсаді в такому грунті? Ми впевнені, що ні.
Заключною оцінкою може бути стиснення ґрунту в кулак і спроба зробити щось на кшталт кульки. Повинно вийти щось середнє, тобто кулька не повинна розсипатися в пил (це ознака надмірної сухості грунту), але і не повинна зліпитися, немов вона з пластиліну – це ознака надмірної вологості складу. Кулька може сформуватися, але при легкому торканні – знову розсипатися на окремі компоненти – це норма.
Але навіть після такої, здавалося б, ретельної перевірки ми з вами при купівлі ґрунту для розсади все одно можемо опинитися в положенні ошуканих, звичайно, якщо не здавали ґрунт у лабораторію і про його склад нам там повністю не розповіли.
Торф у ґрунті, що купується, може бути і низинним, і верховим, тобто змішаним, а кількість добрив перевищувати норму. Причому часто перевищення норми спостерігається саме з азотних добрив, від чого розсада росте, як на дріжджах, формує потужне стебло, коріння, листя, але надалі, потрапляючи в порівняно бідний ґрунт городу, дає дуже слабкі врожаї.
Як покращити покупний ґрунт?
Щоб максимально підстрахуватися, необхідно куплений ґрунт, перед посівом у нього насіння, доопрацювати, покращити, і лише після цього провести посів. Враховуючи той факт, що всі без винятку рослини, що вирощуються через розсаду, найкраще виростають у грунті пухкому та помірно родючому, необхідно перед посівом насіння додати в покупний грунт річкового піску (бажано промитого хоча б раз у проточній воді), додати також частину городної землі, з тієї ділянки, де вона до цього кілька років відпочивала і на ній нічого не росло, а також перліт (можна у поєднанні з річковим піском, можна замість нього) і пару подібних компонентів (деякі додають розмелений у пил керамзит).
Наступним етапом має бути знезараження грунту. Варіантів тут маса, але найчастіше грунт просто поміщають частинами у великий металевий друшляк і проливають окропом, або розкладають на деко і прожарюють у звичайній духовці при температурі в 80-85 градусів або проливають 3-х%-ним розчином марганцівки.
Придбати грунт ви можете за посиланням
Будь-який з цих прийомів може легко знищити всю шкідливу мікрофлору, яка можливо є у складі ґрунту, і навіть яйцеклад шкідників, різного роду грибки та пліснява. У той же час, при такій обробці гине і більша частина (якщо не вся) корисних мікроорганізмів, але цю проблему можна вирішити, якщо після температурної обробки приблизно через добу пролити ґрунт будь-яким біопрепаратом, суворо дотримуючись інструкцій на упаковці.
Далі, коли ґрунт таким чином підготували, необхідно перевірити рівень його кислотності. Є дуже багато способів перевірити цей рівень «кустарним» способом, але всі ці способи є приблизними і дають часом дуже сильну похибку, тому краще скористатися старими добрими лакмусовими папірцями. Такі папірці продаються в будь-якому садовому магазині і коштують копійки, а таблицю кислотності можна знайти в інтернеті або купити за мізерну суму.
Користуватись лакмусовими папірцями дуже просто. Зазвичай вони є смужками оранжевого кольору довжиною 5-7 см і шириною в півсантиметра. Для того щоб дізнатися кислотність ґрунту необхідно взяти його грам 25-30 і добре розчинити в склянці м’якої води (талої або дощової), далі – опустити в розчин лакмусовий папірець, дочекатися зміни її кольору (не більше хвилини), витягти і порівняти колір зі шкалою . Зазвичай яскраві кольори – червоні, жовті, помаранчеві – це ознака підвищеної кислотності субстрату, а от зелені та темніші – нейтральній чи зниженій.
Як ми вже вказували, підвищена кислотність для рослин взагалі і для розсади зокрема може бути згубною, тому в ґрунт потрібно додати розкислювальні компоненти і перевіряти кислотність доти, доки лакмусовий папірець не стане зеленим (нейтральна кислотність).
Розкислити ґрунт найпростіше додаванням доломітового борошна, наприклад, для огірка і всіх видів капусти на кілограм удосконаленого вами купленого ґрунту потрібно всипати всього 20-25 г доломітового борошна, а для баклажанів і болгарського перцю – на кілограм суміші вистачить 15 грамів.
Ось і всі секрети вибору та доведення «до кондиції» покупного ґрунту.
Автор: Grover-adm