Астрагал – незаслужено забута лікарська рослина, яку легко вирощувати на грядках. Сьогодні відомо безліч видів астрагалу, але в цій статті піде мова про астрагал шерстистоквітковий, або Астрагал пушистоквітковий, який визнаний офіційною фармакопеєю як рослина-цілитель. Про лікувальні властивості рослини та особливості її вирощування розповімо у статті.
Ботанічний опис рослини
У народі астрагал називають горох вовчий, котячий горох, переліт польський, солодка трава, солодке зілля, божі ручки, солодка, золототисячник, кам’яний звіробій та ін.
Висота рослин не більше 35-40 см. Численні стебла рудуваті, частіше бурувато-сірі, волохаті через опушення, лежачі, що піднімаються, прямостоячі. Листя астрагала – складне черешкове, несуть на центральному витягнутому черешку до 12-14 майже сидячих, супротивно розташованих, м’яко-волосистих парних листочків.
Головчасті, помірно щільні кисті суцвіть астрагалу з 15-20 жовтими квітками розташовані на вершинах квітконосів. Через густе опушення всіх наземних органів (виключаючи віночок) короткими білуватими волосками рослина здається вкритою ніжною павутиною або повстю.
Квітки астрагалу метеликові, їхня будова характерна для бобових. Цвітіння триває з кінця травня до кінця липня. Запах трав’янистий, слабкий, смак солодкуватий. Плоди у вигляді овальних або еліптично-яйцевидних шкірястих бобів дозрівають у липні-серпні. Насіння жовто-зелене, трикутної форми.
Лікувальні властивості астрагалу шерстистоквіткового
Лікувальні властивості астрагалу (за літературними даними) першими відзначили та почали застосовувати скіфи. Вони називали цю рослину царською травою або травою безсмертя.
Але й сьогодні вважається, що лікарська рослина астрагал омолоджує організм, позбавляє старечого безсилля, має значний ефект при перевтомі, фізичних навантаженнях, підвищує життєві сили, а отже, продовжує життя.
Завдяки унікальному поєднанню хімічного складу офіційна медицина розробила на основі астрагалу ряд лікарських препаратів, що використовуються для лікування серцево-судинної системи та згортання крові.
Зміст изофлавона затримує розвиток пухлин, а підвищена кількість селену позитивно впливає на весь організм загалом. Сучасна медицина сьогодні особливу увагу приділяє всім рослинам, які містять селен. Адже вже не секрет, що дефіцит селену в органах та тканинах значно знижує опірність організму до серцево-судинних та онкологічних захворювань. Так ось, за кількістю селену астрагал – один із рекордсменів серед лікарських рослин!
Настої та відвари з астрагалу використовуються при захворюваннях нирок і печінки, як седативне, для зниження артеріального тиску, розширення коронарних судин та інше.
Готові препарати на основі астрагалу шерстистоквіткового використовуються і в косметології: вони розгладжують зморшки, надають шкірі пружність, позбавляють фурункулів, гнійників і гнійних абсцесів.
Приготування та використання відварів та настоїв астрагалу
Перед прийомом самостійно приготовлених лікарських засобів з астрагалу обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.
У народній медицині астрагал – майже універсальний засіб. Досвідчені травники щорічно заготовляють траву безсмертя і при необхідності готують відвари і настої (водяні та спиртові).
Використовують їх для полоскань при захворюваннях горла (ангіна, стоматит, пародонтоз та ін), при ревматизмі (суглобовому), зовнішніх опіках, як відхаркувальне, при золотусі (пиття).
Астрагал – гарне сечогінне при хронічних формах циститу, пієлонефриту, сечокам’яної хвороби. Відвари астрагалу народні цілителі вважають першим засобом при захворюваннях ЦНС та ШКТ.
Якщо регулярно пити настої та відвари з астрагалу (4-5 тижнів, потім перерва приблизно стільки ж і повторний курс прийому) зникають або значно зменшуються болі в серці, йдуть набряки, вирівнюється серцебиття та, загалом, самопочуття значно покращується.
Трав’яний настій астрагалу
2 столові ложки подрібненої трави (приблизно 20 г) на склянку окропу (200 мл). Настоювати півгодини, як заварку, або 15 хвилин на водяній бані, остудити, процідити. Настій довести до 200мл. Пити 3 рази у день 50 мл чи полоскати горло 3-5 разів у день.
Трав’яний відвар астрагалу
У киплячі 200 мл води всипати 2 столові ложки сухої сировини (20 г), закрити кришкою ємність і вимкнути вогонь. Настояти до повного остигання. Процідити. Пити по 2 столові ложки 3 рази у день (після їжі).
Спиртова настойка астрагалу
1 частина сухої сировини заливають трьома частинами спирту чи якісної горілки. Щільно закривають, періодично протягом 2-х тижнів збовтують. Розчин, що настоявся, проціджують і закривають.
Приймають по 25-30 крапель 3 рази у день перед їжею.
Особливості вирощування астрагалу
У природі астрагал зустрічається дедалі рідше, тому його активно вводять у культуру у різних країнах світу.
Астрагал любить сонце, посухостійкий, але потребує поливів при вирощуванні у південних регіонах. Зростає на відкритих місцях, затінення та надто частий полив можуть призвести до загибелі рослин.
Астрагал до ґрунтів невимогливий. Але глинисті ґрунти небажані. Не росте на кислих та засолених ділянках.
Грунт з осені перекопують, вносять на один метр квадратний площі по 20-30 г нітроамофоски або іншого повного добрива. На збіднених грунтах додатково вносять 2-4 кг гною (перепрілого або напівперепрілого). Ділянку розрівнюють.
Навесні перед посівом астрагалу ґрунт боронують ручною бороною або граблями. На другий та наступні роки вирощування підживлення вносять навесні спочатку відростання зеленої маси повним добривом у дозі 10-20 г на один метр квадратний площі площі, краще під полив.
Насіння астрагалу перед посівом скарифікують, можна наждачним папером. Для кращої схожості їх ще й замочують на кілька годин.
Посів проводять в кінці березня-квітні рядовим способом або в окремі лунки на глибину 2-3 см. На погонний метр розташовують 10-20 насінин. Відстань між рядами 40-45 див.
Сходи астрагалу з’являється через 2 тижні. У перші 2 місяці розвиток рослин йде дуже повільно, і вони вимагають ретельного догляду (знищення бур’янів, підживлення, поливання). Розгалуження сходів настає через 1-1,5 місяці, цвітіння триває більше місяця. У період бутонізації та початку цвітіння приступають до заготівлі лікарської сировини.
Щорічно, пізно восени надземна частина астрагалу гине. Зимує коріння з бруньками відновлення.
Астрагал уражається хворобами та шкідниками, але так як це лікарська рослина, то використовують для захисту тільки біопрепарати.
Заготівля лікарської сировини
Заготівля сировини починається з першого року в період масової бутонізації – початку цвітіння астрагалу. Частину рослин на 2-3-й рік вегетації обов’язково залишають на насіння.
Траву астрагалу зрізають вранці до 11 години у суху погоду. Зрізання проводять на висоті 5-7 см від рівня ґрунту.
Зібрану масу очищають від сторонніх домішок і розкладають шаром до 7 см на матеріалах, що вбирають вологу (папір, натуральні тканини). Не можна допускати перегріву сировини та потрапляння прямих сонячних променів на траву.
Сушіння астрагалу проводять у приміщеннях, що добре вентилюються, або в сушарках при температурі не вище +50 °С. Закінчення сушіння визначають за ламкістю стебел і листових черешків.
Сухий астрагал із збереженням лікувальних властивостей зберігається до двох років у сухих приміщеннях у мішечках із натуральних тканин.
Автор: