Навіщо ми вирощуємо овочі та фрукти? У магазинах і на ринках багато різних, причому з кожним роком асортимент тільки збільшується. Продукція, що продається, має прийнятну ціну, привабливий зовнішній вигляд і, в більшості своїй, добре зберігається. Крім того, що нам подобається сам процес вирощування чогось, всі садівники-городники переконані, що свої овочі та фрукти корисніші за магазинні. Чи приємно думати, що сім’я харчується екологічно чистою вітамінною продукцією? Але чи це так насправді? Давайте розумітися.
Де ви вирощуєте свої овочі та фрукти?
Про те, що займатися садівництвом та городництвом бажано в екологічно чистій місцевості, знають, мабуть, усі. Інтуїтивно зрозуміло, що шкідливі речовини, які є в повітрі та ґрунті, потраплять у плоди.
Так воно і є. Зміст важких металів у клітинах рослин, що ростуть уздовж автомагістралей, помітно вищий. Мало цього, вплив вихлопних газів знижує в рослинах вміст антиоксидантів, каротиноїдів, флавоноїдів та інших корисних речовин – всього того, заради чого ми їх вирощуємо.
Сусідство з великим містом і великим підприємством теж дуже нездоровий варіант. У рослинах збільшується кількість канцерогенів та зменшується – вітамінів та біологічно активних сполук. Подумайте, де розташований ваш город? Може, краще томати у магазині купити?
В якому ґрунті ростуть ваші рослини?
Мрією більшості садівників та городників є жирні чорноземи. Так от не треба про них мріяти! Саме на високогумусних ґрунтах овочеві рослини схильні накопичувати велику кількість нітратів. Для рослин це запасне джерело азоту, адже вони теж «на чорний день» заначки роблять.
А ми їх ще й свіжим гноєм підгодовуємо і сечовиною. Вони після цього ростуть, звичайно, як на дріжджах, паралельно дедалі більше запасаючи нітратів. Кращий «нітратоутворюючий» варіант — високогумусний ґрунт, 95% вологість та висока температура. Тобто – теплиця.
Мінімальну кількість нітратів накопичують овочеві рослини без підгодівлі на супіщаному грунті, середня – на суглинках.
А ось сад на чорноземах садити можна, оскільки до плодів нітратів доходить мало – вони всі в корені (як, до речі, і радіонуклідів).
Втім, крім азоту, у ґрунті є багато чого цікавого, причому найбільше багатство – ґрунтові мікроорганізми. Саме їхня діяльність робить доступними для рослин елементи живлення. Тобто добре було б посадити все на цілині, де мікроорганізмів багато. Не дарма ж за всіх часів цілина так цінувалася.
А ще необхідно, щоб освітлення було достатнім. Тому дещо загущені посадки можуть собі дозволити лише жителі півдня, де сонця надміру.
Таким чином, оптимальні для вирощування овочів цілинні середньосуглинисті структурні ґрунти з достатнім освітленням. А на «жирному», вологому, прогрітому грунті в теплиці або парнику томати і, особливо, огірки, накопичать у 2-3 рази більше нітратів і в 3-5 разів менше вітамінів, ніж прості ґрунтові. Так чим ваші овочі з теплиці корисніші за магазинні?
Чим ви годуєте свої рослини?
Ну зрозуміло, чим! Гноєм, компостом, золою та мінеральними добривами. Багато хто стикався з ситуацією, коли рослина «жує», жене бадилля на шкоду плодоношенню. Це найнаочніший приклад перегодовування, у разі, азотом. Про нітрати сказано вище.
Перекорм іншими елементами, як макро-і мікро-, часто не такий очевидний, але не приносить користі ні рослинам, ні нам, ці рослини вживає. У рослин все, як у людей – на халяву і оцет солодкий. Тому при доступній рясній годівлі вони стають великими, пухкими, з ослабленими захисними реакціями, і напханими корисними елементами. Все як у людей.
І якщо з гноєм, компостом, золою рослині треба ще попрацювати для засвоєння, то мінеральні добрива – чистий фастфуд.
Великі агропідприємства мають у своєму розпорядженні фахівців і лабораторні комплекси для раціонального підживлення вирощуваних культур, а дачники? Ви можете похвалитися тим, що знаєте свої ґрунти, недолік та надлишок елементів у них? Найчастіше, «на око». І від щирого серця. А рослини все це зайве накопичать у тканинах та плодах — ну, халява ж! У цьому випадку корисніші за магазинні овочі теж не виходять.
Як захищаєте свої рослини від хвороб та шкідників?
У промисловому вирощуванні експерименти не вітаються, тому регулярні обробки від шкідників (профілактичні та у разі зараження) препаратами, які гарантовано знищать усіх поголовно. Адже червиві яблука чи з плямами парші ніхто на реалізацію не візьме.
Тому пестициди у всіх магазинних овочах та фруктах є обов’язково, різноманітні та досить багато. Наприклад, на півдні промислові сади обробляються до 18 разів за сезон, овочеві плантації – до 12. Там немає сильних морозів, і більшість шкідників благополучно перезимовує.
А в магазинах у нас продукція, здебільшого, з південних регіонів, або з-за кордону, де ще тепліше, та обробок, відповідно, ще більше. Звичайно, є перевірки, норми, але якось навіть відповідно до нормативів пестициди вживати не хочеться. А є ще захист від псування при зберіганні, обробці для забезпечення товарного вигляду.
На приватних подвір’ях все набагато цікавіше: хтось ллє пестициди, фунгіциди та інсектициди, аби жодна жива істота не торкнулася заповітного помідора. Ще додатково і гербіциди, щоби трава не росла. Тут точно краще овочі і фрукти з магазину.
Інші принципово не користуються «ніякою хімією», щоб овочі та плоди були екологічно чистими. Вони чисті, звісно. Екологічно. Але з нальотом грибка, плямами від пошкоджень комахами, місцями погризені слимаками, капустянкою та дротяником. Непрезентабельні. Самим з’їсти добре і корисно, а ось гості вже носа вертають. Іноді й близькі також.
Хоча, звичайно, є чудова категорія розвинених садівників-городників, які примудряються виростити продукцію не просто нешкідливу, але ще й корисну.
Думаю, ніхто не зваблюється щодо того, що рослини запасають у плодах вітаміни і всякі корисні елементи, щоб людина їх з’їла і була здоровою і задоволеною. Не відчувають вони до нас жодного пієтету, все набагато прозаїчніше.
Наприклад, флавоноїди – ті самі, які знижують рівень холестерину, виявляють антиоксидантну, антивірусну активність, є регуляторами біохімічних процесів у клітинах, загалом, дуже корисні. У якомусь невеликому обсязі вони є в рослинах завжди, але їхня кількість і різноманітність збільшується в рази, коли рослина відчуває стрес: різке, але не критичне похолодання, наприклад, або початок грибних захворювань.
Або вітаміни А і Е – рослина їх накопичує для боротьби з багатьма захворюваннями, наприклад, капуста проти слизового бактеріозу.
Вітамін С, повз який не пройдеш, оскільки нашим організмом він не синтезується – накопичується у великих кількостях у рослинах також при впливі стресових факторів.
Тобто корисні речовини на кшталт рослинного імунітету, який активізується у разі будь-якої напасті.
Цікавий факт. У старих довідниках дані щодо вмісту вітамінів у культивованих овочах вищі, ніж за результатами сучасних досліджень. При цьому за вмістом вітамінів у дикоросах різниці немає. Зміст корисних речовин у диких рослинах (наприклад, дикорослій обліпихі) помітно вище, ніж у промислових посадках. Причому в північній дикій обліпихі на порядок більше, ніж у південній дикій.
Вміст вітаміну С у тепличних овочах у 2-6 разів менше, ніж у ґрунтових, бета-каротину у тепличних у 4-7 разів менше.
Тобто наші зусилля щодо забезпечення культивованих рослин доступним харчуванням, захисту від хвороб та шкідників призводять до зниження їх біологічної активності, зниження вмісту вітамінів та інших корисних сполук.
Хто винен і що робити?
Ну, мабуть, ми самі винні. Зайва турбота та годівля нікому не на користь. Це в жодному разі не означає, що рослини треба посадити, а далі — хай викручуються самі. Культурні рослини, здебільшого, без нашої участі не виживуть, розучилися вже.
Варіантів виходу із ситуації, як завжди, багато. Можна їсти магазинні овочі та фрукти, доповнюючись вітамінами та БАДами. Можна ввести в меню дикороси у великих кількостях. Можна науково підійти до вирощування рослин на своїй ділянці – зробити аналіз ґрунту, розрахувати підживлення, застосовувати екологічні обробітки.
А можна перейти на органічне землеробство або максимально до нього наближене. Природа за мільйони років існування всі процеси вже налагодила:
- Родючість грунту створюється великою кількістю органічних залишків і роботою мікроорганізмів, що все це перетворюють на елементи, що засвоюються рослинами.
- Захист від багатьох шкідників – у різноманітності культур, що вирощуються.
- Помірне «залякування» рослин грибними захворюваннями чи перепадами температури не дає їм розслаблятися і змушує накопичувати вітаміни та біологічно активні речовини.
- Чи не перегодовані рослини менше накопичують важкі метали, менше хворіють.
- Вибір насіння сьогодні величезний, посадкового матеріалу, загалом, теж асортимент непоганий, так що підібрати відповідні до умов конкретної ділянки сорту можна без особливих проблем. Тільки підбір має бути вдумливим: сорти бажано брати районовані, їх і захищати доведеться менше, і користі від них буде значно більше.
Тобто, якщо є бажання виростити дійсно корисну продукцію, треба поміряти свій садово-городній запал, навчитися не няньчитися з рослинами, а допомагати їм, коли їм важко.
- Не годувати їх мінеральним фаст-фудом, а дати можливість самим добувати харчування.
- Не поливати їх щодня (вимиваючи з ґрунту корисні елементи), а зберігати вологу.
- Не зводити всіх комах під корінь, а боротися тільки з тими, хто завдає помітної шкоди.
Все це вимагає, звісно, великої теоретичної підготовки. Попереду зима, час зайнятися теорією.
Автор: Grover-adm