Цей красивий і смачний гриб, який ніколи не буває червивим, люблять грибники та гурмани. Завжди приємно помітити, як з моху виглядає яскраво-рудий капелюшок лисички. Лисички сушать і маринують, заготовляють смаженими та солоними. Готують супи та пироги, додають у кашу та начиняють ними млинці. Але немає смачнішої страви, ніж смажені лисички з картоплею та цибулькою. Яєчня з лисичками теж визнаний делікатес.
Про користь лисичок
Лисичка багата вітамінами, мікроелементами та амінокислотами. Яскраво-рудий морквяний колір обумовлений високим вмістом корисного каротину. Гриб використовується у профілактиці різних захворювань, при лікуванні печінки, гепатиту С, очних хвороб.
Лисичка допомагає боротися із запальними процесами, гальмує зростання багатьох хвороботворних організмів, підвищує імунітет. Ще пару-трійку десятків років тому це був звичайний, широко розповсюджений у наших лісах гриб. Сьогодні поблизу великих міст лисичка стала рідкістю, як, втім, і інші цінні гриби.
Як вирощувати лисичку на ділянці?
Давно звичні печериці та гливи, вирощені у великих грибівничих господарствах. Лісові гриби поки що не так часто зустрічаються в промисловому виробництві, але вмілі грибники-любителі успішно вирощують на своїх ділянках шляхетні трубчасті гриби: боровики, підсиновики, підберезники. Лисичка, чий рід налічує до шістдесяти видів, нечастий гість на городах, але якщо створити їй необхідні умови, отримувати непоганий урожай зі своєї ділянки реально.
Грибниця лисички утворює мікоризу – міцелій гриба проростає у кореневу систему дерева. Мікориза – симбіотичне утворення, рослина постачає гриб поживними речовинами, грибниця постачає в корені партнера мінеральні речовини, покращує постачання вологою. Кращими партнерами лисички є сосна та ялина, гриб може співпрацювати з дубом, буком та деякими іншими видами дерев. Спроби «подружити» лісовий гриб із садовими деревами приречені на провал.
Отже, ми знаємо основну умову, без якої не виростити лисичку: грибна плантація повинна розташовуватись під деревом-партнером. Якщо такого немає, доведеться посадити. Краще вибрати молоде дерево в грибному лісі, одразу з грибницею. Грибниця розташовується з відривом 15-20 см від поверхні, бажано не руйнувати грибокорінь. Потрібно захопити разом із деревом пару мішків верхнього шару лісового ґрунту та хвойної підстилки.
Висадити лісове дерево з грибокорінням краще в напівтінистому місці ділянки. При посадці грибниця повинна бути в лісовому грунті, закрита зверху хвоєю. Грибниця не переносить як пересихання, так і перезволоження, тому помірний полив доведеться здійснювати регулярно. Удобрювати ґрунт не потрібно: лисичка отримає поживні речовини з коріння партнера.
Якщо на ділянці вже росте сосна, ялина, інше лісове дерево, лисички можна підсадити до нього. Причому, ялина може бути блакитна, а гірська сосна, від сорту та підвиду дерева врожайність не залежить. Існує два методи: посадка грибниці та посів спор.
При сівбі вибирають капелюшки старих, перезрілих з гастрономічного погляду, грибів. Одні грибівники-любителі радять просто розкидати капелюшки під деревом, інші рекомендують замочити їх у воді, а через добу, добре перемішавши, полити розчином місце посадки. Головна умова – подальше підтримання постійного рівня вологості: пересихання або перезволоження загубить посадковий матеріал.
Надійніший і швидший спосіб — посадка грибниці, викопаної в лісі. Під деревом-симбіонтом копають ямки, глибина близько 20 сантиметрів, розмір у плані не важливий, але зазвичай це 15х15 см. Туди поміщають грибницю разом із лісовим ґрунтом, укривають зверху мохом, хвойним або листовим опадом. Режим поливу такий самий, як і при посадці спорами. Час посадки з червня до вересня. Є одна тонкість: грибницю потрібно заготовити під деревом того ж виду, який стане симбіотичним партнером.
При дотриманні названих умов, особливо вологого режиму, на початок червня наступного року можна буде скуштувати лисичок із власного саду.
Автор: Grover-adm