Як очистити сад від плодожорок?

Для успішного захисту рослин від шкідників необхідно знати їхню біологію. Ці знання дозволять ефективно та найменш небезпечно для людини використовувати препарати для успішної боротьби зі шкідниками. Буває, що іноді ніби все зроблено за рекомендаціями, а шкідники, як і раніше, процвітають. До особливо небезпечних шкідників садів належать плодожерки, один із видів яких, яблунева (яблонна), ушкоджує одночасно груші, сливи, яблуні. Сливова плодожерка пошкоджує, крім слив, черешню, вишню, аличу та персик. Грушова плодожерка відноситься до групи спеціалізованих шкідників і пошкоджує лише грушу.

Біологічний цикл розвитку плодожорок

У циклі розвитку плодожерок найслабшою ланкою і в той же час найшкідливішою є стадія гусениць. Саме їхнє знищення – найефективніший період боротьби зі шкідником. Відстежити їх появу можна, прорахувавши періоди льоту материнських особин, відкладання яєць та розвитку з них гусениць – ненажерливих особин, кожна з яких може пошкодити до 5-6 плодів, а разом – до 90% врожаю.

Материнська форма плодожорок – метелики, літ яких збігається з початком цвітіння відповідних плодових культур.

Метелики свій цикл розвитку та зимівлю проводять у коконах. Їх розмір коливається від 5-7 мм (сливова) до 2,0 см (яблунева). Всі вони сіро-коричневого забарвлення з малюнками або світлими краями крил. До масового цвітіння та початку розростання зав’язей самки, у міру визволення з коконів, відкладають яйця всередину зав’язей, на плоди, листя дерев. Виявити початок літа можна по порожніх коконах на стовбурах дерев, під корою або орієнтовно за часом – спекотний кінець травня. Метелики умовно нешкідливі – вони учасниці циклу розвитку, але не шкодять. Вранці метелики відкладають до 200 яєць, розподіляючи їх по кілька штук на листі, зав’язях, плодах. Іноді, дбаючи про виживання покоління, вони прикривають кладку листям, приклеюючи їх до плодика, що розростається, своїми виділеннями.

Через 7-10 днів гусениці, що відроджуються, харчуються спочатку листям, через деякий час перебираються в зав’язь, вигризають м’якоть, залишаючи всередині свої екскременти, переповзають в інший плід. Пошкоджені зав’язі та частина молодих плодиків і плодів, що сформувалися, опадають.

У грушових гусениці з падалиць, муміфікованих плодів перебираються в ґрунт, лялечки і відпочивають до весни. Навесні наступного року приблизно через 35-45 днів після цвітіння починається літ грушевої плодожерки і цикл повторюється спочатку.

На відміну від грушових, яблуневі та сливові плодожерки у стадії гусениць, цикл активного життя яких триває від 16 до 45 днів, з падалиць у першу добу повертаються в крону дерева. З утриманих на дереві пошкоджених плодів і з падалиць, гусениці перебираються в інші плоди, де виїдають насіння, що формується, м’якоть. Після досягнення повного розвитку вони залишають плоди, в затишному місці плете кокон, в якому формується лялечка, яка через 8-36 днів дасть життя новому поколінню. Цей цикл повторюється 2-3 рази і з настанням осінніх холодних днів останнє покоління гусениць йде з плодів у пошуках зручного місця, де зимує до наступного року. Наступної весни при прогріві повітря до стійкої температури +10 ºС, гусениці, що перезимували, активізуються, плетуть кокон і перетворюються на лялечок, а потім у метеликів, які через 2-3 дні приступають до відкладання яєць.

Отже, метелики відкладають яйця протягом тривалого часу. Гусениці, що відродилися, ведуть активне життя, посилено харчуючись. Саме вони є слабкою ланкою у циклі розвитку плодожорок, яких легко знищити. Основні моменти їхнього найбільшого шкідництва:

  • вихід гусениць з яєць та їх харчування до укриття в плодах,
  • покоління гусениць, що залишають плоди у пошуках зимівлі.

За теплий період (травень – середина вересня) у різних регіонах, літ метеликів повторюється до 2-х – 4-х разів, іноді перетинаючись (один не закінчився, другий розпочався), що сприяє одночасному знаходженню у саду всіх стадій розвитку гусениць. Таким чином, одноразовою обробкою знищити плодожорок неможливо. У цьому полягає основна помилка садівників. Обробку саду потрібно повторювати кілька разів.

Перша обробка проводиться через 8-10 днів після першого вильоту метеликів, тобто наприкінці травня (якщо він сухий і жаркий) – перша декада червня, друга — через 2-3 тижні і третя ще через 2-3 тижні. На півдні, де тепліший клімат більш тривалий, можна провести 4-ту обробку.

Способи визначення плодожорок у саду

Про те, що плодожерка є в саду, можна легко дізнатися по пошкоджених плодах і вже навесні, знаючи біологію метелика, починати боротьбу зі шкідником.

Визначити час першого вильоту метеликів можна за спорожнілими коконами під час обстеження дерев навесні або виставити під деревами баночки, глибокі миски з ароматним квасом. Один метелик за свій період життя залишає покоління від 40-200 екземплярів, відкладаючи по 1-2 яйця на лист, зав’язь, плід.

Перший же метелик, що трапився, або кладка яєць – сигнал до початку обробок через 8-10 днів.

Кількість та терміни обробок саду

У садах із сучасним веденням захисних робіт практично дотримуватимуться наступних термінів, використовуючи і хімічні та біологічні препарати:

  • перша обробка 1-12 червня парами хімічних препаратів для знищення першого покоління гусениць,
  • для знищення другого покоління, відраховують 25-30 днів від першої обробки та приблизно 10 липня (+…- 3 дні), обробляють дерева вдруге іншим складом хімічних препаратів,
  • найбільше скупчення гусениць (кілька поколінь) спостерігається з другої половини липня; тому з 18-20 липня до 1 серпня обов’язково проводять ще 2 обробки, але вже є біопрепаратами; у проміжках можна додавати обробки відварами трав (народний метод),
  • Щоб знизити навантаження кількості обробок на дерево, краще поєднувати обробки від плодожорок (гризучих) з іншими типами шкідників (смокчучих) у бакових сумішах, перевіривши попередньо сумісність різних препаратів.

Способи захисту саду від плодожорок

Сад від шкідників можна захистити різними способами:

  • агротехнічними чи фізичними,
  • хімічними, із застосуванням отрутохімікатів; але, врахуйте: недорогий та ефективний препарат може завдати шкоди здоров’ю членів сім’ї та тваринам,
  • біологічними, використовуючи біоінсектициди, що не шкодять здоров’ю людей, тварин, птахів та природних ворогів плодожорок,
  • народними: відварами трав, використанням природних ворогів плодожорок (птахів та корисних комах).

Агротехнічні заходи

Постійне видалення падалиці протягом вегетаційного періоду. Перед збиранням падалиці дерева струшують, щоб опали хворі ушкоджені плоди.

Восени та навесні огляд та очищення дерев від старої відстаючої кори (виявлення коконів), загортання ран, видалення хворих, сухих гілок, побілка штамба та скелетних гілок. Якщо під час огляду знайдено хоч 1 кокон, через 8-10 днів починають обробки.

Обов’язково на садовий клей потрібно прикріпити ловчі пояси, заправлені отруйним порошком чи розчином. Клей не просихає і служить гарною перешкодою гусеницям, що повзуть на дерево, та іншим шкідникам. Пояси раз на місяць змінюють з весни до пізньої осені. Зняті – спалюють.

Якщо ґрунт під деревами підтримується у стані пара, обов’язково восени перекопують по радіусу. При радіальному перекопуванні менше ушкоджуються коріння, особливо молоді, що всмоктують. Починають перекопування від штамба (5-10 см), заглиблюючи до краю крони (15-20 см).

Замість пара під деревами краще розвести дикі газони з полином, пижмою, фацелією, насінниками моркви та інших квітучих трав для залучення природних ворогів плодожорок (наїзників, трихограм, мух-журчалок).

У молодому саду у міжряддях можна вирощувати томати. Плодожерка не виносить їх запах і залишає посадки.

Використання хімічних препаратів

У домашніх садах не можна застосовувати отрутохімікати. Для торопиг (якщо обробив і сад чистий, у тому числі і від господарів) можна порадити закуповувати тільки препарати з коротким терміном розпаду, найменш токсичні згідно з градацією за каталогом. Використовувати їх для першої, епіфітотійні роки – для другої обробки. Потім переходити на біопрепарати.

З хімічних препаратів найменш шкідливі для екології саду хімічні препарати: кінмікс, семпай, банкол, моспілан, сонет, децис, іскра-М, алатар, інтавір. Найефективніші сучасні препарати: кораген, матч, інсегар. Доцільно використовувати окремі препарати, а не бакові суміші 2-3 хімікатів. Обприскування проводити у вечірній безвітряний час.

При роботі з отрутохімікатами необхідно ретельно вивчити рекомендації та дотримуватися їх. Збільшення концентрації розчину не покращить результатів обробки, але загубить частину корисної фауни. Працювати з отрутами потрібно завжди у спеціальному одязі і, закінчивши роботи, прийняти душ, змінити одяг, випити молока (не вина!).

При обробці склад бакових сумішей потрібно міняти. До деяких отрутохімікатів шкідники швидко звикають та не реагують на обробки.

Біологічні препарати

Біологічні препарати виготовлені з урахуванням позитивної ефективної мікрофлори. Вони не шкодять здоров’ю людини і можуть застосовуватися аж до, (а іноді) ще й під час збирання врожаю. Потрібно врахувати, що біопрепарати працюють тільки за високих температур +18 °С і вище і термін їхньої дії обмежений зовнішніми впливами. Вони легко змиваються водою при дощах та поливах. Тому кількість обробок збільшується, оскільки необхідно їхнє повторення після змиву.

З біопрепаратів ефективні біоінсектициди: фітоверм, лепідоцид, бітоксибацилін, актофіт, акарин, дендробацилін та інші. Приготування розчинів та обробка саду проводиться у суху погоду, у вечірні години. Заходи безпеки під час роботи необхідні: рукавички, окуляри.

Організація комплексних робіт

Найбільший ефект забезпечують комплексні заходи захисту від шкідників із дотриманням періодів обробки. Перші 2 обробки проводять баковими сумішами хімічних препаратів, а наступні 2 – біоінсектицидами. Використовують лепідоцид з фітовермом, через 2 тижні – бітоксибацилін або актофіт. До речі (якщо погода дощова) біопрепаратами можна обробляти сад з інтервалом 7-8 днів і в пізніші періоди (дозрівання врожаю). Одночасно з біообробками (особливо при веденні біологічного землеробства) можна використовувати, крім агротехнічних, ще й народні методи боротьби з плодожеркою.

Народні методи боротьби з плодожеркою

Для обробки рослин на дачі не можна використовувати отруйні рослини. Це ті ж хімічні препарати, якими можна отруїтися. Нижче запропоновано кілька настоїв та відварів із трав з інсектицидними властивостями, які нешкідливі для людини.

Цибуля.

У 10 л води розпустити 30-50 г зеленого господарського мила (можна звичайного без відбілюючих властивостей), додати 100 г подрібнених головок цибулин з бадиллям, настояти 20-24 години і обприснути дерева на початку цвітіння і через 4-6 днів повторювати, доки спостерігається літ метеликів.

Гірчиця.

У відрі гарячої води розчинити 100 г порошку гірчиці, добу настояти та обприскувати дерева у фазі зав’язування та розростання зав’язей через 3-4 дні.

Чорнобривці.

Усю надземну масу чорнобривців подрібнюють і заварюють як чай із розрахунку 500 г/10 л окропу, фільтрують після остигання. Обприскують навесні без подальшого розведення, влітку концентрацію зменшують розведенням 1:3 та восени – 1:2. Чайна настоянка чорнобривців знищує до 9 найменувань шкідників, у тому числі гризучих та смокчучих: мурахи, попелиця, гусениці, плодожерки, нематоди, ожиновий кліщ та інші.

Бадилля томатів.

З осені готують сухе бадилля томатів. Весною 2 кг сухої маси заливають на 10 годин відром гарячої води. Фільтрують. Перед обприскуванням розводять у 2 рази. Розчин у закритій тарі може зберігатись до 3-4 тижнів. Одну заготівлю концентрату можна використовувати на кілька обприскувань.

Сіно.

Пріле сіно дрібно рубають, заливають окропом і настоюють 2-3 доби. На відро настою потрібно 1/3 відра нарубаного сіна. Перед використанням настій фільтрують, розбавляють 1:3 та обробляють дерева.

Шановні читачі! Без сумніву, у вашому арсеналі є інші способи, склади для обробки плодових культур від шкідників. Поділіться, будь ласка, вашим досвідом у коментарях.

0 0 голосів
Рейтинг статьи
Поделиться в соц сетях


Автор: Gardener

24
Підписатися
Сповістити про
guest

0 комментариев
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Також вам буде цікаво