Основні помилки при внесенні добрив

В’янення листових пластинок, зміна їх кольору та забарвлення пагонів, зниження ростової активності або, навпаки, посилене зростання вегетативної маси на шкоду врожаю… Слабке цвітіння, сильне обсипання зав’язі і навіть періодичність плодоношення — все це може бути не тільки через наявність хвороб чи шкідників тільки з вини все більш примхливого клімату, а через наші з вами дії, зокрема, пов’язані з невірним внесенням добрив у ґрунт. Поговоримо про основні помилки, пов’язані з внесенням добрив. Про те, що буде, якщо ці помилки допустити, і про те, як зробити, щоб ці помилки виправити, або як діяти, щоб не допускати їх зовсім.

Дефіцит необхідних елементів та його причини

Почати хочеться з проблем, з якими стикаються багато садівників та городників; ці проблеми можуть виникнути і не з нашої з вами вини, а через комплекс «вдало» сформованих чинників, загалом, кілька слів про дефіцит елементів, а потім відразу до помилок.

Рослини протягом життя можуть відчувати дефіцит як макроелементів, всім нам добре відомих китів – Азоту, Фосфору та Калію, так і мікроелементів – Бору, Марганцю, Кальцію та інших.

Чому вони відчувають дефіцит? На те є багато причин, наприклад, погані кліматичні умови сезону, скажімо, часті зливи, холоди, в цьому випадку багато елементів можуть вимиватися в глибші шари ґрунту і тоді рослини зі слабкою кореневою системою (вважай, всі овочеві культури) відчуватимуть дефіцит.

Далі, рівень pH: за цим потрібно стежити, мало які культури люблять кислий ґрунт, з відомих овочевих це щавель, а з ягідних – лохина високоросла. В іншому ж культури або толерантні до кислотності, або воліють нейтральний ґрунт.

Підвищена кислотність ґрунту, в першу чергу, може спричинити недоступність ряду мікроелементів, наприклад кальцію та магнію, тому за pH на вашій ділянці потрібно уважно стежити.

Далі – дефіцит може спостерігатися при пошкодженні кореневої системи рослин, простіше кажучи, їм не буде чим їсти. Коріння може пошкоджувати як різні шкідники, так і ми з вами: невміло розпушуючи ґрунт, заглиблюючи робочі інструменти надмірно глибоко.

Основні помилки при внесенні добрив

Неправильні дози добрив

Це, мабуть, найпоширеніша помилка та, яку, в принципі, можна пробачити. Дійсно, розрахувати точні дози добрив може не кожен, адже можна помилитися як у менший бік, і тоді рослина не доотримає необхідний елемент, так і більший.

У випадку добрив не працює принцип «кашу маслом не зіпсуєш», адже якщо, скажімо, одного елемента буде дуже багато, то він цілком може придушити собою інші елементи, і вони не зможуть засвоїтися рослиною. Крім цього, потрібно дотримуватися норм азоту-фосфору-калію і протягом всього вегетаційного періоду відповідно до тієї чи іншої фази росту і розвитку рослини.

Як розрахувати, скажімо, дозування азоту-фосфору-калію, що рекомендуються, виглядають які так: 50-90-120. Що це означає? Це означає, що цій рослині на зазначеній стадії розвитку потрібно 50 мг азоту, 90 мг фосфору та 120 мг калію на літр живильного розчину. Може на упаковці з комплексним добривом зустрічатися й інше значення, скажімо, 3-5-2. Для сприйняття це складно, проте насправді це лише процентне співвідношення елементів до літра того ж поживного розчину, якщо звичайно одиниця вимірювання на упаковці не представлена.

Так, як розрахувати оптимальну дозу, скільки до комплексного добрива потрібно додати простого, для того щоб вийшло оптимальне співвідношення речовин для певної культури?

Допустимо на десять квадратних метрів вам потрібно внести по 50 г діючої речовини фосфору та азоту. У вашому розпорядженні є амофоска (найпоширеніше добриво, тому її взяли для прикладу). В амофоску зазвичай міститься 45% фосфору та 12% азоту, це стандарт. Як ведемо розрахунок?

Доречно його вести за тим елементом, якого у складі максимальна кількість, у разі це фосфор. Тепер потрібно дізнатися скільки необхідно додати до грунту амофскі, щоб збагатити його фосфором на 50 г. Для цього нам доведеться скористатися стандартною формулою розрахунку. Беремо дозу, тобто 50 г, множимо на 100 і ділимо на відсоток фосфору в амофоску (45%), в результаті ми отримуємо приблизно 112 г. Отже, щоб наші десять квадратних метрів збагатити 50 г фосфору, потрібно внести 112 г амофоски.

Йдемо далі, з’ясуємо скільки в цій дозі, тобто 112 г, буде азоту. Для цього складаємо найпростішу пропорцію, а саме: якщо в 100 г амофоски у нас 12 г азоту, то в 112 г у нас ікс, тобто невідоме число. Отже, ми 112 множимо на 12 і ділимо на 100, виходить, що у 112 г амофоски у нас приблизно 14 г азоту. Отже, всього 14 г, а нам потрібно внести 50, отже, ще необхідно 50±14, виходить 36 г азоту. Тоді бажано скористатися аміачною селітрою, у ній близько 34% азоту.

Отже, нам потрібно з’ясувати, скільки потрібно аміачної селітри, щоб у ній містилося 36 г азоту. Для цього ми 36 множимо на 100 і ділимо на 34 (стільки відсотків азоту в аміачній селітрі). Отримуємо приблизно 106 г. Ось вам і результат, щоб збагатити десять квадратних метрів грунту 50 г фосфору і 50 г азоту потрібно 112 г амофоски та 106 г аміачної селітри.

І запам’ятайте твердо: надлишок добрив шкідливий, він може викликати посилене зростання рослин і ті вимерзнуть взимку, тому що не встигнуть визріти або не дадуть урожаю через те, що всі сили спрямують на побудову вегетативної маси, надлишок може призвести до затримок вступу в пору. плодоношення, погіршити якість плодів та різко знизити їх лежкість.

Основні помилки при внесенні добрив

Помилка з термінами внесення – надто рано чи пізно

Багато садівників і городників думають, що немає жодної різниці в тому, коли вносити те чи інше добриво, вони вважають, що внесені елементи просто лежать у грунті до певного часу, і рослини, як із комори, споживають їх, залежно від того, що їм потрібне.

Насправді це не так. Наприклад, потрібно чітко засвоїти, що азотні добрива можна вносити тільки на початковому етапі розвитку рослин, тобто, як правило, у першій половині вегетаційного періоду. У випадку з пізнішим внесенням азот активізує ростові процеси, пагони зростатимуть довше за визначений час і елементарно, не встигнувши визріти, вимерзнути.

У овочевих культур внесення азотних добрив у другій половині сезону, довше за покладений стимулюватиме зростання вегетативної маси, і врожай просто не встигне за сезон дозріти.

При внесенні азотних добрив важливо враховувати, як вони потрапляють до рослин. Так, наприклад, рідкі добрива можна вносити в середині травня, в цей період відбувається активний витік речовин, і вони швидше потраплять у рослини. Якщо добрива сухі, то потрібно їх внести раніше, скажімо, у квітні, тобто поки вони розчиняться в ґрунті (до травня), якраз і активізується витік речовин у рослинах. Якщо ж ви вносите органіку, то їй потрібен час, щоб розкластися в ґрунті, тут оптимальний варіант – це осінь, якраз навесні добрива будуть у доступній рослинам формі.

Осінь і весна – ідеальний час і для внесення комплексних добрив, скажімо нітроамофоски, в цьому випадку рослини збагачуються всіма трьома головними макроелементами. Далі потрібно стежити за розвитком рослин, і якщо вони розвиваються недостатньо добре, то, крім внесення кореневих підживлень, можна провести позакореневі, тобто обробити рослини шляхом обприскування.

У другій половині літа та при активному плодоношенні доречно підгодовувати рослини фосфорними та калійними добривами. Ці ж добрива потрібні і в осінній період, одразу після збирання врожаю, щоб відновити сили та в окремих випадках стимулювати закладку квіткових бруньок, тобто зробити внесок у врожай наступного року.

Ягідники під час формування зав’язі, як правило, це червень, можна додатково підгодувати азотними добривами. Суницю після збирання врожаю можна підгодувати комплексним добривом, наприклад, нітроамофоскою. Зазвичай таке підживлення посідає кінець червня – початок липня.

Термін придатності – чи важливий?

Термін придатності має все, але чи є він у добрив? Власники приватних ділянок наполегливо стверджують, що добрива можуть зберігатися мало не вічно. Чи так це? Адже якщо не так, то після закінчення терміну придатності добрива просто не діятимуть. Давайте розбиратися.

Отже, якщо ми візьмемо до рук будь-яку упаковку з добривом, то побачимо такий напис: «Термін зберігання два (три, чотири) роки. Термін агротехнічного використання не обмежений. Справді, можна заплутатися. Отже, що означає цей напис? По суті, вона підтверджує думку овочівників і садівників: справді саме терміну придатності добрив немає. Адже що таке добрива? Це звичайні солі, які не можуть розкладатися, псуватися чи зненацька втратити свої властивості. Зберігатися можуть вони дуже довго, але якщо зберігати їх правильно.

Переважну кількість добрив потрібно зберігати в теплому і, що найголовніше, сухому приміщенні, адже вони досить гігроскопічні, тобто активно вбирають вологу, від чого злежуються, перетворюючись на спресовані шматки. Якщо уявити це по відношенню до добрив складно, то згадайте цемент, адже навіть закритий мішок у вологому приміщенні з часом перетворюється на камінь вагою 50 кілограмів!

Але якщо у випадку з цементом, як правило, залишається його тільки викинути, то у випадку з добривом його можна розбити, скажімо, молотком та отриманий порошок внести до ґрунту. Звичайно, все ж таки краще використовувати саме свіжі, розсипчасті добрива і укладатися в термін придатності, оскільки такі добрива швидше розчиняються в грунті і краще засвоюються різними культурами.

Основні помилки при внесенні добрив

Нерівномірний розподіл добрив

Як полив розчиненими у воді добривами, так і внесення сухих підживлень обов’язково повинні бути рівномірними, в іншому випадку, в одній частині саду грунт може бути надмірно збагачений добривами, а в іншій рослини відчуватимуть дефіцит. Багато ж городників і садівники зачату мало не в центр городу висипають дозу розраховану на всю ділянку, вважаючи, що добрива розчиняться в грунті, рівномірно по ньому розподілившись, але це, на жаль, не так.

Крім того, відіграє роль і те, як саме ви вносите добрива. Наприклад, під культури, що мають потужну що глибоко залягає кореневу систему, необхідно добрива, особливо фосфорні та калійні, вносити у розчиненому вигляді. Інакше також буде нерівномірний розподіл добрив, тільки в даному випадку не по горизонталі, а по вертикалі, тобто у різних шарах ґрунту кількість добрив буде різною.

Нерівномірний розподіл добрив по вертикалі буде і в тому випадку, якщо ви внесете добрива в сухий грунт: їм складно буде проникнути в глиб субстрату і рослини відчуватимуть дефіцит того чи іншого елемента, а ви дивуватися і сипати їх все більше і більше. Перед внесенням добрив ґрунт потрібно розпушити і добре полити.

Основні помилки при внесенні добрив

Неправильний підбір добрив

Кожному власнику присадибної ділянки доводилося вносити до ґрунту кілька добрив, зазвичай два, але буває, що й три. І мало хто з них замислюється, а чи можна їх взагалі змішувати та вносити за один прийом? Виявляється, далеко не завжди можна, а часто ще й небезпечно. Чому?

Причин насправді багато. Ну, наприклад, візьмемо аміачну селітру та будь-яке лужне добриво, скажімо, вапно чи золу. Якщо їх змішати, то почне активно виділятися газоподібний аміак і більшість азоту буде втрачено. Якщо ж змішати із золою або вапном суперфосфат, то лужне добриво просто блокує для рослини доступність фосфору, і при великій кількості цього добрива в грунті культурна рослина голодуватиме.

Деякі садівники йдуть ще далі: через незнання вони змішують незмішуване, та ще й зберігають такі суміші. Як то кажуть – щоб не робити двічі. Насправді це ще гірше. Припустимо, ми змішали вапно або золу і хлористий калій, в результаті виходить дуже гігроскопічна суміш, яка поглине більшу частину вологи в приміщенні і через короткий час перетвориться на один суцільний ком.

До речі, якщо це добриво одразу внести у ґрунт, то нічого поганого не буде. А от якщо змішати суперфосфат і аміачну селітру, то крім того, що дана суміш також згодом стане наче камінь, так ще й сірчана кислота, яку містить суперфосфат, витіснити всю азотну кислоту з «аміачки».

Крім того, запам’ятайте: не можна змішувати аміачну селітру з сечовиною, суперфосфатом, вапном, доломітовим борошном, гноєм та крейдою. Не можна поєднувати сульфат амонію та вапно, доломітове борошно або гній. Погано поєднується сечовина та суперфосфат, доломітове борошно та крейда. Не підходить поєднання суперфосфату та вапна, хлористого калію та крейди, сульфату калію та вапна, вапна та сечовини, гною та сульфату амонію.

Ось вони, прості істини, і якщо хочете, щоб добра справа – підживлення рослин не перетворилося на одну велику помилку, то запам’ятайте ці прості правила і ніколи їх не порушуйте, і тоді рослини будуть вам вдячні та обдарують небувалим урожаєм.

0 0 голосів
Рейтинг статьи
Поделиться в соц сетях


Автор: Gardener

130
Підписатися
Сповістити про
guest

0 комментариев
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Також вам буде цікаво