Думаю, багато хто погодиться, що вітер добре нами сприймається лише в романтичному аспекті: ми сидимо у затишному теплому будинку, а за вікном вирує вітер… Насправді, вітер, що гуляє нашими ділянками, це проблема і нічого в ньому хорошого немає. Створюючи вітрозахисні лінії за допомогою рослин, ми розбиваємо сильний вітер на кілька слабких потоків і значно послаблюємо його руйнівну силу. Про те, як захистити ділянку від вітру, йтиметься у цій статті.
Яку шкоду може завдати вітер нашим рослинам?
При сильному вітрі дерева та чагарники можуть викривлятися, ламатися і навіть повністю вивертатися із землі. Взимку, коли рослини вкриває сніг, вони мають більше шансів витримати низькі температури, а вітер все норовить цей сніг здути і оголити їх. При морозній погоді вітер додатково сушить рослини, особливо при замерзлій і, відповідно, кореневій системі, що не працює.
Та й у спеку від вітру лише неприємності, він доповнює роботу сонця, висушуючи землю і все, що на ній росте. А якщо ще згадати «дрібні» неприємності, на кшталт поступової ерозії ґрунту, що здуваються з ділянки парників і укриттів або несуть вдалину розкладених для роботи матеріалів? Загалом, будь-якому садівникові-городнику зрозуміло, що вітер на ділянці — це проблема і його треба якось приборкати.
Як приборкати вітер?
Паркан, перше, що спадає на думку. Причому високий і глухий, кам’яний, дерев’яний або з профнастилу. Так, він врятує, але лише на невеликій відстані за самим парканом. Вдаряючись у нього, потік повітря піднімається вгору і потім знову обрушується вниз із колишньою силою. Мало того, ще й створюючи завихрення та напружуючи рослини з боку на бік.
Напевно, краще спробувати цей сильний потік повітря розбити на трохи слабших і зменшити їхню руйнівну силу. Для цього можна вигадувати різні технічні та інженерні хитрощі. Але для нас, садівників, такий спосіб вже давно придуманий і використовується – ослаблення вітру за допомогою самих рослин – вітрозахисні смуги.
Суть методу таки полягає в тому, щоб розбивати вітер на безліч дрібних потоків, дія яких уже не така катастрофічна. Крім того, при правильній організації та правильному підборі рослин такі вітрозахисні посадки служитимуть окрасою вашого саду, і слугуватимуть притулком для птахів.
То як це правильно зробити?
Визначаємось з трояндою вітрів
Для початку варто визначитися з трояндою вітрів у вашій місцевості і з’ясувати, з якого боку вітер дме частіше і несе найбільшу небезпеку (дані можна знайти на спеціалізованих сайтах). Саме цей бік і варто прикривати насамперед.
Зазвичай, найбільшої шкоди в кліматі середньої смуги завдають холодні північні та східні вітри. Хоча все ж таки краще вітрозахист робити по всьому периметру ділянки, оточивши його з усіх боків вітрозахисними рослинами.
Якою має бути висота вітрозахисної смуги?
Під час створення вітрозахисних посадок потрібно визначитися, яку площу ви хочете прикрити. Справа в тому, що вітер, зустрічаючи спеціально щільно посаджені рослини, розбивається на безліч потоків. У міру віддалення від них вітер знову зливається в один сильний потік, і його сила знову наростає. Ця відстань приблизно 8-10 висот огорожі.
Тобто, щоб зрозуміліше – при висоті щільної живоплоту із стійких до вітру рослин 2 метри, прикриє вона 20 метрів за собою, а ефективно і того менше, метрів 10. Але якщо через ці 10-20 метрів знову висадити огорожу, то, природно , територія «без вітру» збільшиться
Як виглядає ідеальна вітрозахисна посадка на ділянці?
Ідеальний теоретичний варіант. Перший удар приймає на себе щільна жива огорожа, за нею на відстані ряд високих дерев, їх мета підняти вже ослаблений повітряний потік вгору, щоб він пройшов над садом і також додатково його роздробити на частини. Все, що пройшло перші дві лінії оборони, зустрічає третю з посаджених високих чагарників. Вони стримують залишки колишньої потуги вітру. За ними починається спокійна територія, придатна для вирощування крихких та нестійких рослин.
Це, звичайно, добре для великих ділянок, де є місце і для саду, і для городу, і для квітника, і для таких шарів вітрозахисних смуг. А якщо ділянка невелика, стандартні 6 соток? Тут організують захист від вітру на всій ділянці, а шляхом створення окремих груп, коли стійкі до вітру рослини прикривають більш чутливі. І звичайно ж, повною мірою варто використовувати наявні споруди.
Які рослини використовувати для вітрозахисних огорож?
Важливо правильно вибирати рослини для вітрозахисних посадок. Звичайно, вони повинні бути самі стійкі до вітру, не тендітні і з глибокою кореневою системою. Вони мають швидко і без особливих проблем зростати. А оскільки їх знадобиться багато, то вони або повинні бути дешевими, або бути удосталь у вашій місцевості (самосів або кореневі нащадки). Про це варто поговорити докладніше.
Перший шар (смуга) – це огорожа з високих чагарників, що вільно ростуть, або формуються обрізанням дерев. Ця лінія приймає на себе перший удар, значить, вона повинна бути щільною і складатися з міцних рослин – дерен, глоду, липа, гледичія, алича, бук, граб, в’яз.
Можна використовувати і хвойні, скажімо, ялинку. Остання, незважаючи на неглибоку кореневу систему, тримається в землі досить міцно за рахунок їх великої площі. А ось популярна туя – поганий варіант. Маючи неглибоку та нешироку (тарільчасту) кореневу систему, вона легко вивертається вітром.
Всі ці рослини відмінно переносять стрижку і їх можна утримувати на потрібній висоті, при цьому вони утворюють щільну і густу стіну з гілок. До речі, зовсім не обов’язково для вітрозахисту використовувати вічнозелені рослини, можна і листопадні, але з густими кронами. Висаджувати їх слід щільно, з відстанню 60 см, а краще в 2 ряди та в шаховому порядку. Якщо для великої ділянки це буде лише перший шар, то для маленьких може бути основним захистом від вітру.
У другий шар висаджують високі дерева. Нагадаю, їхнє призначення — вести вітер нагору. Та ж липа, але не стрижена, береза, сосна, клен. Підійдуть інші міцні дерева з вашої місцевості дуб, верба, горобина, платан, той же бук, граб або в’яз.
Третій шар (смуга) знаходиться вже всередині саду, і в нього можна висадити те, що цікавіше: форзиція, барбарис, чубушник, бульбоплодник, сніжноягідник, декоративні форми дерена, бузок і т.п.
Кожен садівник, напевно, має свої варіанти рослин для вітрозахисту. У мене це влаштовано приблизно так: з північного боку перший шар – сітка рабиця висотою 2 метри, по якій густо пасе невибагливий дівочий виноград, утворюючи суцільне покриття з гілок.
На відстані приблизно 10 м від нього ростуть великі липи, волоський горіх (не найкращий варіант – він тендітний), абрикос. Плюс у цій же лінії будинок та сарай. За ними окремі невеликі «стінки» з дернів, піраканти, гібіскуса.
Так як ділянка довга (100 м) і вузька, то в міру її освоєння такі внутрішні живоплоти з декоративних чагарників і дерев будуть і надалі створюватися.
Під прикриттям цих кількох шарів вітрозахисту можна вирощувати багато тендітних і теплолюбних рослин, що не переносять протягів. Скажімо, магнолію, ленкоранську альбіцію, хурму або якісь більш південні сорти звичайних плодових культур, яблуні та груші.
Особливості посадки та догляду за вітрозахисними рослинами
Звісно, завдання вітрозахисних рослин – уберегти сад. Але наше завдання, щоби це спрацювало, забезпечити самим цим рослинам комфортні умови для зростання в перші роки. Тоді вітрозахист зросте і підніметься якнайшвидше.
При посадці краще використовувати молоді 2-3-річні саджанці. Справа в тому, що при стрижці, у них активно прокидаються нижні бруньки і йде активна поява нових пагонів, огорожа виходить густою і щільною. Рослини краще використовувати контейнерні, щоб швидше приживалися, а посадкову яму наповнювати пухкою та поживною сумішшю, знову ж таки для прискорення росту.
Саджанці варто обрізати на 1/3 для зменшення парусності та посилення розгалуження. І їх обов’язково підв’язують до кіл або роблять розтяжки, адже ми їх саджаємо на вітряному місці. Непогано на перші рік-два їх самих захистити від вітру, натягнувши сітку або встановивши тимчасовий паркан. Клопітна справа, але необхідна. Коли саджанці приживуться, та при гарному догляді, вони зможуть вже за короткий проміжок часу почати виконувати свою роботу.
Варто продумати й деякі аспекти, які одразу не впадають у вічі. Не потрібно висаджувати огорожу з одного виду рослин. У разі нашестя якогось специфічного шкідника або хвороби ви можете відразу втратити важливий елемент вітрозахисту.
Краще робити комбіновані посадки, хоч це складніше і вимагає знання сумісності рослин. Не забувайте, що щільна стіна з хвойних чудово виглядає і добре захищає від вітру, але в спекотний літній день вам точно захочеться невеликого вітерця.
Автор: