10 бур’янів, які потрібно знати «на обличчя»

Бур’яни – це погано. Вони заважають рости культурним рослинам. Деякі дикорослі трави та чагарники – отруйні або можуть викликати алергію. У той же час багато бур’янів здатне приносити величезну користь. Їх використовують і як лікарські трави, і як відмінну мульчу або компонент зеленого добрива, і як засіб, що відлякує шкідливих комах та гризунів. Але щоб правильно боротися або використовувати на благо ту чи іншу рослину, її потрібно впізнати. У цій статті розповімо про 10 бур’янів, що часто зустрічаються на городах, які важливо «знати в обличчя».

Не всі з них приносять користь. Але більшість — дуже відчутна. Щоправда, незважаючи на корисні якості багатьох бур’янів, мало хто з городників здатний спокійно терпіти їхню присутність на ділянці. І тут у справу йде все – і сапки, і плоскорізи, і гербіциди, і ручна прополка.

Щодо гербіцидів можна зустріти дві думки: так, звичайно ж, і ні, ніколи. Вибираючи цей спосіб, добре б задуматися, що страшніше – бур’ян чи отрута, що потрапляє в землю?

Останнім часом все більше прихильників приваблює природне землеробство – коли до землі ставляться як до живого существа. Розуміння родючості ґрунту при цьому – це не тонни мінеральних добрив та отрутохімікатів, а використання дарів природи для її ж користі.

Товстий шар мульчі зі скошеної трави збереже вологу в ґрунті, не дасть перегрітися корінням рослин і стримає зростання бур’янів, звільнивши тим самим людину від виснажливої роботи.

Посів деяких сидератів, у буквальному значенні слова, рятує від бур’янів. Овес і жито, наприклад, відомі агресори, і поряд з ними не ростуть бур’яни. Вдумливе та дбайливе ставлення до землі поверне родючість ґрунту та позбавить від непотрібної та стомлюючої роботи.

1. Амброзія

Амброзія (Ambrosia) – один з найзлісніших бур’янів, відомих людству. Рослина з ажурним листям у дорослому вигляді часто перевищує у висоту 1,5 метра. Коренева система потужна – стрижневий корінь сягає глибини на 3-4 метри.

Амброзія

Амброзія чудово почувається на будь-яких грунтах і в будь-яких погодних та кліматичних умовах. Швидко розростаючись, чагарники бур’яну пригнічують усе, що росте поряд. Але це не найстрашніша біда, яку несе цей бур’ян.

Цвітіння амброзії стає справжнім лихом для людей, які страждають на алергію. Пилок рослини з вітром переміщається на значні відстані. Тому з амброзією потрібно боротися непримиренним чином і в жодному разі не допускати її цвітіння. Користі від неї ніякої!

2. Осот польовий

Осот польовий (Cirsium arvense) – колючий трав’янистий чагарник. Його легко можна впізнати за суцвіттям – яскраво-рожевим або ліловим пухнастим кошиком.

Осот польовий

Розмножується осот рожевий, як і всі інші види цієї рослини – насінням, що потрапило в ґрунт, і за допомогою кореневищ. Розповзаючись у різні боки, коріння бур’яну дає поросль, яка легко захоплює все нові й нові ділянки. У полях, де йому ніхто не заважає, осот влаштовує справжні непрохідні чагарники. Але на городах, звичайно, боротися з осотом потрібно з перших днів його появи, не чекаючи початку цвітіння.

Незважаючи на всю свою шкідливість, осот має і деякі позитивні якості. У народній медицині подрібненим листям і стеблами лікують фурункули та рани, прикладаючи суміш на уражену ділянку. Молоді, не огрубілі рослини йдуть на корм худобі чи компост.

3. Березка польова

Напевно, кожен городник зустрічався з цією милою на вигляд рослиною. Березка польова (Convolvulus arvensis), в народі її ще називають берізка, з’являється відразу після сходу снігу. Багаторічна рослина, що стелиться, з дуже довгим коренем – до 3-х і більше метрів. Пагони тонкі, 1-1,5 м у довжину, покриті дрібним трикутним листям.

Березка польова

Цвіте берізка великими дзвіночками білого, рожевого або бузкового кольору. Розмножується і насінням, і кореневими відростками. Для опори бур’ян вибирає стебла культурних рослин та, розростаючись, може сильно шкодити насадженням.

Однак, як і багато інших бур’янів, берізка має ряд позитивних якостей. У народній медицині вона використовується як лікарська рослина. Відвари та настоянки з берізки приймають при лікуванні бронхітів, різних кровотеч, бронхіальної астми, захворювань печінки та інших хвороб. Помічено, що сік рослини перешкоджає виникненню плісняви та грибків, тому як народний засіб соком берізки лікують лишай.

У городі берізку також можна використовувати з користю. Досвідчені городники говорять, що на тих грядках, де вона зустрічається, рослини рідше уражаються грибними захворюваннями та гнилями. Також ця рослина збагачує зелене добриво, компост та мульчу.

4. Злинка канадська

Злинка канадська (Erigeron canadensis) — бур’ян, що часто зустрічається на городах, у народі має відразу кілька назв – «блошина смерть», «заткни гузно», «шельмівка», «остудник», «коніза канадська».

Злинка канадська

Трав’янистий однорічник з головним стеблом різної висоти – від 15 см до 2-х м. Численні пагони, що відходять від провідника, утворюють акуратний кущик з дрібним зеленим листям. Цвітіння відбувається на кінцях пагонів. Наприкінці літа на них утворюються дрібні квіткові кошики, в яких і визріває насіння.

Якщо з злинкою канадською не боротися – вона легко пошириться ділянкою за допомогою насіння. На удобрених родючих ґрунтах бур’ян перетворюється на потужний кущ, що пригнічує культурні посадки.

Злинка канадська широко застосовується в народній медицині як спиртові настоянки або відвари. Ці засоби використовують як кровоспинні при різних кровотечах, а також як протизапальні при хворобах очей, діареї, циститі, простатиті.

5. Полин гіркий

Полин гіркий (Artemisia absinthium) – багаторічна трав’яниста рослина сімейства айстрові. Впізнати полин можна за сильно розсіченим листям сизого кольору з терпким ароматом.

На початку росту рослина формує розетку листя, згодом з’являється ребристе стебло, листя на якому ближче до верхівки стає дрібнішим і змінює забарвлення на зелене. Суцвіття являють собою пухку мітлу з дрібних кошиків.

Полин гіркий

Полин звичайний – рослина швидше корисна. Бур’яном вона стає лише, займаючи чужу територію на городі. Багато видів полину використовують ландшафтні дизайнери під час створення своїх шедеврів. Відвари з листя використовують для боротьби зі шкідниками, а пучки сушеного полину розкладають у місцях відвідин гризунів. Різкий запах полину надовго відлякує і тих, і інших.

Листя полину містять у собі всілякі гіркоти, кислоти, дубильні речовини, смоли, каротин та вітаміни. Завдяки такому набору, рослину використовують у народній медицині при найрізноманітніших захворюваннях – порушенні травлення, туберкульозі, суглобовому ревматизмі, депресії, анемії, метеоризмі, захворюваннях печінки та жовчного міхура, геморої та багатьох інших.

6. Кропива дводомна

Кропива дводомна (Urtica dioica), напевно, найвідоміший бур’ян на наших городах і, без перебільшення, – найкорисніше. Ця багаторічна трав’яниста рослина виростає іноді вище 1,5 метра.

Листя супротивне з пилчастими краями опушене тонкими волосками різної довжини, при цьому короткі волоски – прості, а довгі – пекучі. Всім відомо, як обпалює кропива – на шкірі з’являються червоні пухирі, а пошкоджене місце “горить”, як від справжнього опіку.

Кропива дводомна

Кропива добре росте на вологих тінистих ділянках і дуже докучає городникам. Часто виростає з центру культурної рослини та видалити її непросто – з коренем вирвати не виходить, а обірване стебло миттєво відростає знову.

Корисні властивості кропиви з лишком покривають її шкоду, і деякі дачники спеціально висаджують цей бур’ян на своїй ділянці. Зелене добриво (настій бур’янів) з кропиви містить усі мікроелементи, необхідних для зростання рослин. Мульча і компост з додаванням цієї рослини набувають додаткових корисних властивостей.

Кропива широко застосовується в народній медицині як кровоспинний засіб. Настій кропиви покращує згортання крові, підвищує гемоглобін і в цілому покращує кров. Сечогінний та жовчогінний ефект, протизапальна властивість – перераховувати можна довго.

Відвар із сушеного листя застосовують у косметології для ополіскування волосся при жирній шкірі голови та лупи. І, напевно, кожен з нас якщо не куштував, то напевно чув, що ошпарене окропом листя кропиви додають у весняні салати та супи як найкращий вітамінний засіб. Так що це велике питання – чи бур’ян кропива?

7. Повитиця, або Удав трава

Повитиця (Сuscuta), без перебільшення, ворог номер один всіх насаджень. Це бур’ян здатний вбити не тільки квіти та овочі, а й чагарники – малину, бузок, смородину та інші.

Зустрічаються різні види повитиці, але всі вони належать до карантинних бур’янів, які необхідно викорінювати. Хоча викорінювати – суто умовний термін, адже пересувається вона поверхнею грунту.

Повитиця

Виглядає повитиця як тонкий гладкий шнур, позбавлений листя. Залежно від виду, її пагони можуть бути тонкими або потужними, жовтого або червоного кольору.

Бур’ян обплітає рослину, прикріплюючись до неї присосками, і витягує сік і з листя, і з пагонів. Боротися з повилікою дуже важко, адже варто хоч шматочок стебла довжиною 1,5-2 см впустити – з нього розвинеться нова рослина. Якщо вчасно не помітити повилику на ділянці, можна втратити не тільки овочі, а й чагарники.

Тому важливо регулярно оглядати свої володіння та прибирати ворога одразу, як тільки він з’явиться. Бур’ян не можна давати худобі – це може спричинити отруєння. Зібрану повитицю спалюють за можливості на місці, щоб не рознести її дільницею. Найкраще розмножується повитиця у теплу сиру погоду. У посушливий період повила може згоріти самостійно, якщо росте на відкритому місці.

Повитиця – той рідкісний бур’ян, у якого немає позитивних властивостей.

8. Лутига і лобода

Лутига (Atriplex) і лобода (Chenopodium) – не одна й та сама рослина. Це близькі родичі, схожі настільки, що навіть фахівці їх важко розрізняють. Схожі вони не лише зовні – біологічні особливості цих рослин також не сильно відрізняються, тому прийнято їх вважати лободою.

Численні види лободи можуть бути і однорічними, і багаторічними рослинами. На родючих пухких ґрунтах лобода може перетворитися на справжнього гіганта, на бідних ґрунтах росте погано і виглядає непомітною травою. Виносить навіть засолені ділянки.

Лутига і лобода

Сиві трикутні листя лободи, немов присипані борошном, розташовуються по черзі на соковитому стеблі. Квіткові мітла з’являються з пазух листя по всій довжині пагона. Насіння у лободи буває трьох видів: одні проростають відразу, потрапляючи на землю, інші зійдуть наступного року, а треті можуть пролежати в землі і 10 років і лише потім з’явитися на світ. Природа тут подбала, щоб ми раптом не опинилися без такого цінного продукту. А він справді цінний.

Зелена маса лободи, додана в компост або настій бур’янів, збагатить органіку азотом. Крім того, лобода їстівна, і багато людей використовують її для приготування вітамінних салатів. У голодні роки лободу додавали в тісто для випікання хліба, і ця рослина часто ставала справжнім порятунком від голоду.

У народній медицині відвар лободи застосовують при лікуванні запальних процесів у горлі, при кашлі як заспокійливе при різних неврозах. Насіння виводять токсини та його часто використовують як проносний і блювотний засіб при отруєннях.

9. Пирій повзучий

Пирій повзучий (Elytrigia repens) – один з найвідоміших бур’янів, що важко виводити. Ця багаторічна рослина висотою від 40 см на родючих вологих ґрунтах може утворити непрохідні зарості заввишки більше метра.

Листя – довге, гладке, яскраво-зеленого кольору. Суцвіття – складний колос. Розмножується дуже активно і насінням, і кореневищем, що повзуть. Причому варто це кореневище трохи пошкодити, і рослина відповість появою купи нових нащадків.

Пирій повзучий

Пирій, хоч і вважається злісним бур’яном, також знайшов своє місце у народній медицині. У листі рослини містяться аскорбінова кислота, каротин і аланін, а кореневища багаті на яблучну та аскорбінову кислоту, фруктозу та багато інших корисних мікроелементів.

Відвари і настойки з кореневищ мають обволікаючі, сечогінні, відхаркувальні, проносні і потогінні властивості. Найчастіше, пирій застосовують для очищення крові та виведення шлаків з організму. Сік зі свіжого листя застосовують при лікуванні простудних захворювань та шкірних висипань.

10. Молочай

Видів молочаю (Euthorbia) досить багато, і виглядають вони по-різному. Що їх поєднує, так це молочний сік, що з’являється на зламі стебла. Потрапляючи на шкіру, молочко може викликати подразнення, оскільки містить отруйні речовини. З цієї причини не можна згодовувати молочай тваринам.

Молочай

Всі види молочаю колючі і мають потужну кореневу систему зі стрижневим коренем. Розростаючись, бур’ян позбавляє культурні рослини вологи та поживних речовин. Молочай любить багатий родючий грунт, тому поява його на ділянці хоч і небажана, але служить все ж таки деякою ознакою родючості грунту.

0 0 голосів
Рейтинг статьи
Поделиться в соц сетях


Автор: Grover-adm

110
Підписатися
Сповістити про
guest

0 комментариев
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Також вам буде цікаво