Фузаріоз – поширена та небезпечна грибкова хвороба. Фузаріоз – інфекційне захворювання рослин (культурних та дикорослих), що викликається грибами роду Fusarium. Рослини уражаються у будь-якому віці. Гриб знаходиться в ґрунті і проникає в рослину через ґрунт та ранки. У молодих рослин захворювання проявляється у вигляді загнивання коренів та кореневої шийки. У цих місцях тканини буріють, стебло стає тоншим, листя жовтіє. Незабаром уся рослина в’яне та гине. Захворювання переважно поширюється осередками. Поширюється інфекція через ґрунт. Найсильніше сприйнятливі до хвороби ослаблені рослини. Розвитку хвороби сприяє висока вологість ґрунту та повітря.
Опис фузаріозу
Захворювання поширене у всіх кліматичних зонах. При фузаріозі уражаються судинна система (фузаріозне в’янення) і тканини рослини (гниль коренів, плодів і насіння, фузаріоз колосків, качанів; ін. види фузаріозу). Збудники довго зберігаються у ґрунті та на рослинних рештках, потрапляють у рослини через кореневу систему та нижню частину стебла.
Джерелом інфекції може бути також заражене насіння і розсада. Швидкому розвитку хвороби сприяють несприятливі фактори (різкі коливання температури і вологості повітря і ґрунту, недолік ґрунтового харчування та ін.), що послаблюють рослину, пошкодження комахами та ін. міцелієм гриба та виділення ним токсичних речовин (фузарієвої кислоти, лікомаразміну та ін.).
Захворювання починається з гнилі коріння. Збудники проникають із ґрунту спочатку в дрібні коріння, потім, у міру розростання грибниці, — у більші. Потім по провідних судинах піднімаються в стебло і доходять до листя. Нижнє листя в’яне, краї інших стають водянистими, а окремі ділянки блідо-зеленими або світло-жовтими. Судини листя і черешків слабшають, і в’яле листя повисає вздовж стебла. За температури нижче +16 °С хворі рослини досить швидко гинуть. При цьому гриби виділяють токсини, що викликають розкладання тканин клітин, гниль коренів, побуріння та усихання гілок та листя. При підвищеній вологості повітря на поверхні листя утворюється ніжний білий наліт.
Ознаки враження фузаріозом
При фузаріозі уражаються судинна система (фузаріозне в’янення) та тканини рослини (гниль коренів, плодів та насіння). При фузаріозних в’яненнях ураження та загибель рослин відбуваються через різке порушення життєвих функцій внаслідок закупорки судин міцелієм гриба та виділення ним токсичних речовин. У уражених рослин спостерігається погане цвітіння, пожовтіння та опадання листя, потемніле слаборозвинене коріння, загальне в’янення. На зрізі стебла та листя видно темні судини. За температури нижче +16 °С хворі рослини досить швидко гинуть.
На цибулинах, частіше у денця з’являються вдавлені всередину червонувато-бурі плями (тому фузаріоз у цибулинних часто називають червоною гниллю), які при підвищеній вологості покриваються рожево-білим нальотом. При зберіганні хвороба швидко прогресує і цибулини загнивають, будучи серйозним джерелом інфекції.
Фузаріозні в’янення особливо небезпечні всім цибулинних рослин, неорегелії, троянди, хризантеми, ехмеї, антуріуму, гербери, цикламена, бальзаміну, шлюмбергери та інших членистих кактусів.
Способи боротьби
Для профілактики фузаріозу кімнатних рослин ґрунт необхідно прожарювати або проморожувати, насіння – протруювати перед посівом. При підготовці ґрунтової суміші можна вносити препарат Триходермін – кілька зернят на горщик діаметром 25 см. Не слід нехтувати правилами утримання кімнатних рослин – хвороба розвивається лише на ослаблених рослинах.
Дуже часто захворювання виявляють занадто пізно, коли процес захопив більшу частину рослини та її загибель неминуча. Захворілі рослини і цибулини відразу ізолюють, а здорові обприскують Беномілом (Фундазолом). Цибулини перед посадкою та зберіганням протруюють Флудіоксонілом (препарат Максим) протягом 30 хвилин, потім просушують протягом доби.
Якщо рослина вражена не сильно, можна спробувати вкоренити з неї черешок. Потрібно обрізати верхівку, витримати її 8 годин у розчині Беноміла (Фундазолу) з додаванням краплі Епіну. Якщо живець укоріниться і не загине найближчим часом, значить, із хворобою він упорався.
Біологічні протигрибкові препарати “Триходермін” або “Мікосан-В”. Фітоспорин-М, Фітоцид бажано починати використовувати ще з етапу посіву насіння в грунт.
Профілактика
Розвитку хвороби сприяє висока вологість ґрунту та повітря, тому частіше провітряйте приміщення, розпушуйте верхній шар землі та дезінфікуйте ґрунт перед застосуванням. Під час роботи стерилізуйте інструменти — ніж, ножиці і навіть підв’язувальний матеріал (дріт, нитки) спиртом. При використанні води з природних водойм або дощової води, її можна витримати попередньо з препаратом Фітоспорин-М.
Фузаріоз у різних рослин
Астра
Фузаріозне в’янення, або фузаріоз айстри, – це грибкове захворювання, яке викликається одним із грибів роду фузаріум. Виявляється захворювання зазвичай вже у дорослих рослин, у фазу бутонізації та початку цвітіння. Радикальних заходів боротьби із захворюванням поки що не придумано. Проте існують профілактичні заходи боротьби, здатні знизити захворюваність. Дуже важливо для айстри створити на ділянці культурообіг, а на великих площах сівозміну. Астра повинна чергуватись з іншими квітковими та овочевими рослинами так, щоб вона поверталася на колишнє місце не раніше ніж через 5 років.
На ділянку, яка готується під посадку айстри, не слід вносити гній і свіжий компост, а тільки перегній і компост, що добре перепрів. Підвищують польову стійкість до фузаріозу всі прийоми, що сприяють підвищенню фізіологічної стійкості рослин, а саме: передпосівна обробка насіння розчинами мікроелементів, вирощування здорової, міцної розсади, некореневе підживлення макро- та мікродобривами. Не слід садити рослини густо, потрібно, щоб міжряддя добре провітрювалися і у кореневої шийки не застоювалася вода. Уражені фузаріозом рослини треба якомога раніше прибирати з ділянки або з квітника. Їх у жодному разі не можна закопувати в землю або складати в компост. Їх обов’язково потрібно спалювати. І звичайно, дуже важливо вибирати для посадки найбільш стійкі до фузаріозу сорти.
Томати
Перша ознака ураження – нижнє листя злегка в’яне і стає хлоротичним. У нижній частині стебла судини стають темно-коричневими. Виразність симптомів посилюється у спекотний день, згодом захворювання охоплює всю рослину. Більшість листя в’яне, і рослина гине. Некроз судин виявляється у верхній частині стебла та в черешках.
Одним із профілактичних засобів боротьби є використання здорового насіннєвого матеріалу. Вирощування стійких до захворювання на гібриди (Червона стріла F1, Портос F1, Титанік F1, Чиблі F1, Ерато F1, Сантьяго F1 і т.д.). Внесення триходерміну в розсадну суміш (1-2 г/рослина) та в ґрунт (з розрахунку 100 кг/га) перед посадкою на постійне місце здатне знизити ураженість рослин як у ранній період, так і в дорослому стані.
Протруювання насіння фунгіцидами та прогрівання перед посівом ліквідує насіннєву інфекцію. Обприскування рослин та протока ґрунту в період вегетації при появі симптомів в’янення препаратами із групи бензімідазолів здатні стримувати розвиток захворювання.
Зернові
Ця хвороба зустрічається у всіх галузях обробітку зернових культур і є причиною значних втрат зерна при збиранні пшениці. Значно страждає і якість зерна: знижується здатність до проростання, погіршуються хлібопекарські якості та, внаслідок утворення мікотоксинів, скорочується можливість застосування цього зерна як корм. Поруч із пшеницею захворювання фузаріозом схильні ячмінь і жито.
У виняткових випадках весь колос стає безплідним. Але, як правило, уражаються лише окремі колоски та частини колосків (часткова пустоколосиця). Такі колоски мають часто жовтувато-рожевий наліт або забарвлені у червоний колір. При ураженні грибом Gerlachia nivalis на лусочках з’являються чітко окреслені коричневі плями.
Картопля
Хвороба розвивається на бульбах під час зберігання картоплі. На бульбах утворюються сірувато-бурі злегка вдавлені плями. Потім м’якоть під плямою стає пухкою, набуває бурого забарвлення. У ній утворюються порожнечі, заповнені білим, жовтуватим або темним пухнастим міцелієм гриба. Уражена тканина швидко підсихає, шкірка зморщується, утворюючи складки навколо початкової плями.
Для боротьби потрібне дотримання режиму зберігання; недопущення механічних пошкоджень бульб під час збирання; боротьба з хворобами та шкідниками під час вегетації.
А як ви боретеся з цією хворобою? Чекаємо на ваші поради в коментарях!
Автор: