Сезон дачних турбот позаду, але городник дуже швидко починає нудьгувати за улюбленими грядками, посадками, сходами. Напевно, цією нездоланною тягою до землі і пояснюється популярність домашніх городів, що ростуть, — міні-грядок на підвіконнях і лоджіях, де любителі землеробства примудряються виростити майже весь дачний асортимент овочів. Втім, деякі скаржаться: рослини виходять чахленькими, врожай не тішить… Чому? Та просто, як у будь-якій справі, тут є свої секрети. Щоб наші досліди виявилися успішними, дізнаємося 10 найважливіших секретів урожайного домашнього городу.
Секрет 1: правильне висвітлення
Для наших довгих та темних зим нестача світла – справжня проблема. Навіть людина страждає: кажуть, сезонні депресії саме нестачею світла і провокуються. Ну а рослинам за таких умов і погано. З депресією вони не знайомі – вони просто витягуються в марній спробі дістатися сонячних променів, слабшають і чахнуть. Де вже тут дочекатися міцної та соковитої зелені!
Є, щоправда, особливо витривалі види, які можуть обійтися без підсвічування — наприклад, цибуля, яку всі, мабуть, у баночках чи горщиках на підвіконні вирощували. Але, якщо ми хочемо створити повноцінний домашній город, доведеться подбати про досвічування рослин.
Ідеальними для цієї мети вважаються фітолампи, що дають світло, близьке до сонячного за своїм спектром. До речі, невеликий відступ. Нещодавно з цікавістю прочитав, що кожен колір спектру має своє значення у житті рослин:
- червоний сприяє зростанню та важливий для фотосинтезу (у ході цього процесу в клітинах рослини вода та вуглекислий газ під впливом світла перетворюються на органічні речовини);
- синій потрібен для біосинтезу (це утворення в живих клітинах складних органічних сполук з більш простих елементів; відбувається за участю ферментів) та формування міцних рослин;
- зелений підвищує продуктивність і має високу проникаючу здатність, завдяки чому світло досягає листя навіть у загущених посівах.
Підібрати лампи та світильники для досвітлення розсади ви можете за посиланням, де представлені товари перевірених брендів.
Не забуваємо також за ультрафіолетові та інфрачервоні випромінювання, які (в помірних дозах, зрозуміло) абсолютно необхідні всьому живому на землі. Інфрачервоні промені «відповідальні» за теплову дію, ультрафіолетові мають загальностимулюючу дію.
Але, за всіх своїх переваг, фітолампи мають один істотний недолік: вони дуже недешеві (порівняно зі звичайними). Тому багато рослинників, як і раніше, використовують для досвічування звичайної люмінесцентної лампи (лампи розжарювання не підходять — надто багато тепла вони виділяють).
Думаю, що до цієї теми ми повернемося, щоб обговорити її докладніше: тут надто багато нюансів, включаючи вибір режиму світла, вимоги різних видів рослин до освітленості тощо. Але головна думка, гадаю, зрозуміла й так: якщо хочемо виростити нормальний урожай овочів у домашньому городі — запасаємося лампами.
Секрет 2: правильний ґрунт
Здавалося б, ну що тут складного, які можуть бути секрети, коли в квіткових магазинах готові грунтові суміші на будь-який смак можна купувати цілий рік! Ан ні… Сам на цьому «спалився»: купуєш, начебто, звичний ґрунт для розсади від знайомого виробника — і приносиш разом із ним цілий набір проблем. Ось не ростуть у ньому ні кімнатні квіти, ні розсада, і все тут!
На жаль, перевірити якість покупної ґрунтової суміші в домашніх умовах ми навряд чи зможемо. Хіба що на вигляд оцінимо, та згодом — за результатом. Але ж це не варіант! А ґрунт може бути заражений шкідливими для рослин мікроорганізмами – збудниками хвороб; може мати підвищену кислотність; може мати незбалансований склад (надлишок добрив або дефіцит важливих для рослин речовин). І все це вплине на результати.
Що робити? Найправильніше рішення – готувати ґрунтові суміші самим. Як це грамотно зробити, рецепти сумішей для різних культур теж тема окремої розмови, і ми до неї неодмінно повернемося. Але проблема в тому, що мало хто з дачників має можливість запасати в квартирі сировину для посадкового ґрунту, зберігати її, а потім «чаклувати», складаючи суміші. Найчастіше сучасній зайнятій людині зручніше купити готовий ґрунт — незважаючи на всі можливі ризики.
Є рішення на цей випадок. Переконався на особистому сумному досвіді: нехтувати передпосівною обробкою готових ґрунтових сумішей — собі дорожче виходить. Тому заздалегідь плануємо час і вибираємо зручний спосіб знезараження грунту. Хтось у духовці чи мікрохвильовій печі пропарює, хтось розчином марганцівки проливає, хтось проморожує — способів багато, і тут я не ризикну виділити якийсь один: різні проблеми — різні рішення. Але точно знаю одне: у поганому ґрунті врожаю не видно.
Секрет 3: оптимальна вологість повітря
Чимала проблема, між іншим, в умовах міських квартир та й не тільки. У мене грубка топиться — домашні рослини обприскувати постійно доводиться, бо добре тільки кактусам. А городні культури, пристосовані до природної вологості повітря, в кімнатних умовах почуваються не зовсім найкращим чином. Тим більше, якщо зважити, що свій домашній город ми розміщуємо зазвичай на підвіконні, а під ним що розташоване? Правильно – батарея центрального опалення. Від якої піднімається тепле та сухе повітря.
При нестачі вологи в повітрі у рослин починають в’янути та сохнути кінчики листя. Але це ще не найнебезпечніше — набагато більшу загрозу приховує ризик нападу шкідників, того ж павутинного кліща, наприклад.
Сакраментальне питання: що робити? Ті, хто дбає не тільки про домашні квіти, а й про своє здоров’я, часто набувають зволожувачі повітря. І для людини, і для рослин комфортним вважається рівень вологості повітря 60-75% – стабільно підтримувати його на такому рівні підручними засобами важкувато. Але якщо до покупки зволожувача справа поки не дійшла, використовуємо мокрі рушники та миски з водою. Перші розвішуємо на батареях, другі – розставляємо на підвіконні серед своїх «грядок».
Звичайно, не забуваємо про обприскування, тому якісний розпилювач – необхідний атрибут домашнього городу. До речі, вимоги до води для обприскування такі самі, як і для води для поливу — це суттєвий нюанс.
Секрет 4: правильний полив
Якщо вже мова зайшла про воду, саме час згадати правила поливу наших кімнатних грядок. Головні принципи кожен квітникар завчив, напевно, як «Отче наш»: водою з-під крана не поливати — одстоювати неодмінно; не пересушувати; не заливати; застою води не допускати; на листя не лити. Все так, але цього мало.
Можливо, вам траплялося помічати: начебто доглядаємо за домашніми рослинами нормально, поливаємо регулярно, а листя бліднуть (виникає хлороз), та й загалом виглядають наші вихованці не надто бадьорими. Проблема може виявитися в рівні кислотності води, яку ми використовуємо для поливу: нерідко водопровідна вода має виражену лужну реакцію (рівень pH від 7,2 до 8,0 або навіть більше). Якщо поливати нею свій домашній город регулярно, важливі поживні елементи, що містяться в грунті (залізо, бір, фосфор, марганець) переходять у нерозчинну форму; відповідно, рослини відчувають їхній дефіцит, і починаються проблеми.
Надлишок солей у воді для поливу та обприскування може викликати утворення нальоту на листі та на поверхні ґрунту: волога випаровується, солі залишаються у вигляді осаду – помічали, напевно. Вирішення цієї проблеми – підкислення води. Головне – не перестаратися. Висока кислотність рослинам теж не на користь.
Для підкислення води можна використовувати як спеціально розроблені препарати, так і «народні» засоби: аскорбінову, щавлеву або лимонну кислоту, яблучний оцет, мішечок з верховим торфом і таке інше — що знайдеться.
Ну а якщо говорити про кількість необхідної рослинам вологи, то я маю ще один секрет — бонусний, так би мовити, — це гідрогель. Минулого року я навіть експеримент провів на шнітт-цибулі: однакові ділянки, взяті одночасно від однієї і тієї ж материнської рослини, посадила в однакові умови та забезпечила однаковим доглядом. Різниця була лише в тому, що одному кущику в ґрунт при посадці я додав гідрогель, а другому – ні. Відмінності в зростанні і розвитку стали очевидними вже через кілька тижнів, а в результаті та рослина, яка росла на грунті з гідрогелем, і врожай дала вище, і протрималася в домашніх умовах довше.
Загалом для мене користь гідрогелю — факт доведений. Суть методу полягає в тому, що з ґрунтом для посадки поєднуються попередньо замочені у воді (або поживному розчині) гранули спеціального безбарвного інертного полімеру – гідрогелю (не плутаємо з декоративним аквагрунтом – він трохи для інших цілей призначений). Коріння, що росте, проникають у ці гранули і беруть з них вологу по потребі.
Гідрогель може віддавати та вбирати вологу необмежену кількість разів; при поливі він вбере в себе надлишок води (теж плюс), а потім рослини візьмуть її стільки, скільки їм потрібно, і тоді, коли потрібно. Зручно!
Секрет 5: правильні технології
Про що мова? Про те, що ми часто, знаючи правила посіву або посадки, деякі з них «забуваємо» застосувати на практиці. А потім дивуємося, чому ж результати не тішать. Ось, наприклад, дренаж. Усім, напевно, відомо: на дно посадкової ємності необхідно насипати 2-3 см дренажного матеріалу (в домашніх умовах найпростіше використовувати керамзит). Що буде, якщо його не застосовувати?
Дренаж не дозволяє воді застоюватись у ґрунті. За рахунок цього покращується повітрообмін, запобігають кореневі гнилі, закисання ґрунту, утворення цвілі. Нехтуючи подібною «дрібницею», ми ризикуємо отримати проблеми, як то кажуть, в асортименті.
Або глибина посіву, допустимо. Якщо насіння, що проростає на світлі, засипати ґрунтом, сходи не з’являться. Так само, якщо якісне насіння заглибити занадто сильно, у паростка може просто не вистачити сил пробитися до світла. Стандартне правило (якщо агротехніка певної культури не передбачає інше): глибина закладення насіння становить не більше ніж 2-2,5 товщини насіння в поперечнику.
Як правило, на пакетику з насінням вказується і рекомендована глибина загортання, і оптимальна схема посадки рослин. Наше завдання – не просто знати, як правильно зробити, але й РОБИТИ так, як потрібно. Тоді все буде гаразд.
Секрет 6: правильний посадковий матеріал
Якщо говорити зовсім точно, то правильні види та сорти рослин. Далеко не кожен овоч добре ростиме і даватиме врожай у суворих умовах наших підвіконь. Деякі виробники насіння зараз навіть на упаковках зазначають, що той чи інший сорт підходить для вирощування в будинку. Ну, а якщо прямої вказівки на пакетику насіння немає, як вибрати?
Для початку визначимося з асортиментом — вирішимо, що саме вирощуватимемо. Одразу маю попередити: городники-аси вирощують у домашніх умовах практично всі — включаючи томати, огірки та навіть дині! Але у новачка в цій справі навіть такі «прості» рослини, як кріп або петрушка, можуть не особливо вдатися. Тому, якщо ви поки що плануєте свої перші досліди, вибирайте гранично невибагливі варіанти: цибуля (включаючи багаторічні види, які ще не пізно викопати на дачі для подальшої вигонки зелені), крес-салат, листову гірчицю.
Взагалі, зауважу: вигін зелені для перших дослідів домашнього рослинництва може виявитися помітно простіше спроб виростити що-небудь із насіння. Так що зверніть увагу на кореневу петрушку, мангольд, часник, ревінь, щавель. Хороша в салатах і супах свіже бурякове бадилля – а його отримати можна навіть не з цілого коренеплоду, а зі зрізаних при чищенні верхівок (тільки відрізайте в цьому випадку побільше).
Якщо можете створити необхідні умови – сійте листові салати, петрушку, кінзу, кріп. Але тут вже варто звертати увагу на сортові особливості: нам потрібні скоростиглі сорти, стійкі до несприятливих умов (хоч би як ми намагалися, умови для рослин на наших підвіконнях можна охарактеризувати як близькі до екстремальних). Для салату, до того ж, важлива стійкість до квітучості.
Складніше, але можна виростити коренеплоди – наприклад, улюблена багатьма редиска. Тільки врахуйте: освітленість та волога для нього – вимоги критичні; вибирайте тільки скоростиглі сорти, стійкі до стрілкування і добре переносять посуху.
Якщо хочете отримати врожай свіжих огірків, – будьте готові попрацювати, створюючи рослині комфортне місце існування. Звичайно, сорти вибираємо партенокарпічні (тобто запилювані без допомоги комах), скоростиглі, стійкі до хвороб.
При вирощуванні у будинку або на балконі томатів і перцю краще віддати компактним сортам, що утворюють невисокі кущики; в ідеалі спеціально призначеним для контейнерів.
Секрет 7: правильна передпосівна обробка насіння
Взагалі, готувати насіння до посіву – дуже корисна звичка городника. Але при масових весняних посівах у ґрунт особисто я, наприклад, часто просто не встигаю зробити все за правилами. І на великих площах, в принципі, цей недогляд може залишитися безкарним. Але на дуже компактному просторі домашнього городу ігнорувати передпосівну підготовку насіння – велика марнотратність.
Минулої зими я провів ще один експеримент, щоб перевірити, чи дійсно препарати, які рекомендуються для замочування насіння перед посівом, здатні вплинути на результат. Для дослідів взяв розчини імуноцитофіту та Фітоспорин. Четверта порція насіння замочувалась у звичайній воді. Детально переказувати весь процес не буду, перейду одразу до висновків.
Про відмінності в розвитку насіння, що пройшло обробку препаратами, можна сперечатися (одні зійшли раніше, інші дружніше, треті швидше розвивалися, але всі до певного моменту вирівнялися). Однак, відставання в зростанні та розвитку тих сіянців, що отримані із замоченого у звичайній воді насіння, помітно навіть самому упередженому спостерігачеві (зізнаюся, з самого початку експерименту я був налаштований скептично, вважаючи, що маса позитивних властивостей, на які вказують виробники препаратів) здебільшого, лише рекламний трюк).
Тому такі процедури як калібрування насіння, його замочування, обробка різними препаратами, пророщування — не розкіш, а надзвичайно важливі та корисні заходи для домашнього городу. Не нехтуйте ними!
Секрет 8: правильний температурний режим
Ось це завдання мені, наприклад, дається найважче. Справа тут, по-перше, у тому, що у різних рослин різні вимоги до температури навколишнього повітря. Припустимо, якщо редису буде спекотно — врожаю не бачити.
По-друге, взимку на підвіконні взагалі неймовірно складно підтримувати нормальну температуру. Самі поміркуйте: знизу піднімається тепле повітря від батареї; збоку тягне холодом від шибки. Додайте до цього можливі протяги та потоки студеного повітря, коли ви провітрюєте кімнату. А весною сонечко у вікна заглядати почне — перепади денної та нічної температури різко збільшаться. Стрес для рослин? Звісно, стрес!
Чим ми можемо допомогти їм? Для початку, непогано б помістити на підвіконні термометр, щоб розуміти, в яких умовах наші вихованці. Необачно думати, що там буде така сама температура, як у решті приміщення.
Далі, особливо якщо вікна вже не нові і холод пропускають добре, варто подбати про те, щоб не переохолодити кореневу систему рослин. Найпростіший варіант – невеликі дерев’яні підставки, що піднімають ємності з посадками над холодним підвіконням.
Зрозуміло, ми повинні подбати про захист рослин під час провітрювання (передбачити це потрібно заздалегідь) і переконатися, що їм не загрожують протяги. До весни, особливо на сонячних південних вікнах, готуємо шторки, що притіняють.
Набагато складніше з культурами, яким потрібна прохолода. Моя приятелька, наприклад, на кухні спеціально не ставить на зиму другу раму: на холодному підвіконні у неї «живуть» рослини, які болісно реагують на тепло житла — ті, кому для нормального розвитку потрібна температура в межах +14…+15 градусів (Погодьтеся, нам з вами за такої температури жити буде незатишно). У мене подібної можливості немає, тому поки що вирощую лише ті рослини, яким і за моїх +23…+25 непогано живеться.
Секрет 9: правильні підживлення
Рослині в контейнері завжди складніше, ніж його побратиму в ґрунті: запас поживних речовин у горщику або ящику обмежений, тому підгодівлями в домашньому городі нехтувати не можна ніяк. Але й захоплюватися не варто: якщо садимо і сіємо в покупний ґрунт, спочатку рослини можуть і не потребувати додаткового харчування — як правило, якісні ґрунтові суміші містять весь необхідний «стартовий набір» добрив. А от якщо склад готуємо самі, обов’язково вносимо необхідні (залежно від культури) добавки.
Чим і як годувати? Мені сподобалося використати органо-мінеральне добриво (додається у воду для поливу). Можна застосовувати комплексні добрива (зручніше, як на мене, в рідкому вигляді). Я в цьому питанні не схильний давати конкретні рекомендації, бо до добрив ставлення у всіх городників різне, і тут кожен обирає для себе те рішення, яке вважає за правильне.
Врахуйте лише одне: незалежно від того, як ми ставимося до використання добрив, рослинам потрібне харчування. На домашніх «грядках» ми не зможемо використовувати гній та компост, а отже, маємо компенсувати своїм вихованцям дефіцит необхідних речовин за рахунок інших ресурсів. Вибирайте ті поживні суміші для рослин, яким довіряєте, і використовуйте їх регулярно – тоді й урожай порадує.
Секрет 10: профілактика хвороб та захист від стресів
Часто овочеві культури в домашніх умовах хоч і ростуть, але слабкими, блідими. І всі хвороби їх вражають дуже охоче, і шкідники на них нападають. А якщо пересадка трапилася, чи не встежили — полити вчасно забули або переохолодили — зовсім біда… Але відомо давно і не нами сказано: профілактика краща за лікування. Тому з перших сходів варто подбати про зміцнення імунітету рослин — тоді їм ні хвороби не страшні, ні стреси.
Препаратів та технологій зміцнення здоров’я наших розтюшок зараз чимало. Оскільки порівняти їх мені не довелося, скажу лише про те, що перевіряв сам і що використовують мої друзі. Мені подобаються технології та принципи екологічного органічного живого землеробства (ОЖЗ), що ґрунтується на природних закономірностях та використанні біопрепаратів.
Для вирішення нашого завдання – профілактики хвороб рослин та захисту їх від стресів – у технології ОЖЗ регулярно (починаючи від замочування насіння і далі – протягом усього періоду вегетації 1 раз на 7-14 днів) використовується антистресовий біорозчин. Цей засіб використовується для обприскування рослин, для передпосівної обробки ґрунту; в нього також можна вмочувати коріння під час пересадки.
Існують й інші методики, інші препарати — не так вже й важливо, чому саме ви віддасте перевагу. Важливо інше: в складних умовах домашніх городів рослинам потрібен інший підхід, ніж на дачі. Там про рослини десь і природа сама подбає: дощем поллє, сонечком посвітить, загартовування організує. А тут вони повністю залежать від нас. Тому, починаючи таку приємну для душі запеклого дачника справу як організація «грядок» на підвіконні, ми підійдемо до нього з усією відповідальністю та серйозністю, правда ж?
Ось така вийшла довга стаття… Але й у ній, звичайно ж, далеко не про всі нюанси мені вдалося розповісти — ми з вами до них ще не раз повернемося.
А поки що хочу запитати вас, друзі: чи є у вас якісь свої секрети домашнього городу? Чи вирощуєте ви овочі у квартирі, на лоджії чи балконі? Які найважливіші правила у цій справі для себе сформулювали? Неодмінно розкажіть про них у коментарях!
Автор: