Підзимові посіви

Однією з найцінніших якостей успішного городника є грамотний розподіл праці та часу. Роботи на землі завжди багато, а тому, виконавши певні операції восени, можна трохи розвантажити себе навесні. Але що може полегшити весняну працю? Відповідь – підзимові посіви!

Що таке підзимові посіви?

Визначення того, що таке підзимові посіви закладено у самій назві агроприйому – посіви під зиму. Саме висів насіння в грядки при стійкій температурі повітря в районі 0 ° С та температурі ґрунту +2 … + 4 ° С називається зимовими посівами. У різних кліматичних зонах цей момент настає у різний час, якщо десь це в районі кінця жовтня, то в інших місцях та у листопаді.

Підзимові посіви

У чому вигода підзимових посівів?

Користь посівів овочів під зиму досить велика і варте того, щоб їй не нехтувати.

  • По-перше, це отримання врожаю на 2-3, а при плівковому укритті і 4 тижні раніше, ніж при весняному посіві.
  • По-друге, отримання більш стійких до заморозків, хвороб і шкідників сходів.
  • По-третє, значна економія часу під час весняних робіт.
  • І нарешті, більший вихід продукції з однієї й тієї ж площі за допомогою можливості застосування повторних посівів.

Що можна сіяти під зиму?

Вибір культур, що висіваються з осені, досить широкий. Це: шпинат, листовий салат, редиска, петрушка, кріп, буряк, морква, гірчиця салатна, цибуля-батун, цибуля-порей, щавель, огірочник лікарський, рукола, пастернак, коріандр, ревінь, цвітна, червонокачанна та пекінська капусти.

Крім того, під зиму вигідна посадка часнику та цибулі-сівки, а для тих, хто захоплюється вирощуванням лікарських трав, — посів шавлії, ромашки аптечної та валеріани лікарської.

Як висівати насіння пізньої осені?

Для того, щоб підзимові посіви не принесли труднощів, готуватися до них потрібно вже з кінця вересня — на початок жовтня. Підготовка полягає в перекопуванні, добривах та формуванні грядок, виборі насіння, купівлі посадкового матеріалу.

Місце для осінніх посівів необхідно вибирати сонячне, не вітряне, піднесене – не страждає від застоїв весняної вологи.

Насіння підбирати обдумано: купувати сорти стійкі до низьких температур і квітучості, які потребують короткого світлового дня, відрізняються ранніми термінами дозрівання.

Вносити під озимі посіви, можна, як органіку, так і комплексне мінеральне добриво, але обов’язково з орієнтиром на культуру, що висіється.

Починати посів необхідно при стабілізації температур у районі нульової позначки термометра, зазвичай це період перших ранкових заморозків. Однак поспішати з висівом не варто, якщо грунт підмерзне, а потім відтає, це може спровокувати проростання насіння, а потім їх загибель.

Якщо час втрачено, можна висіяти насіння і по невеликих морозцях, тільки присипати не землею з грядки, а заздалегідь підготовленим сухим сипучим ґрунтом. Зазвичай його складають з рівних пропорцій річкового піску, що перепрів компост і простий садової землі.

Норму висіву насіння для підзимових посівів збільшують на 25 – 50% по відношенню до звичайних рекомендацій.

Глибина загортання насіння залежить від типу ґрунту: на легкій висів виробляють на 0,5 см глибше звичайного.

І в жодному разі, підзимові посіви не поливають! Але обов’язково мульчують.

Культури для підзимового посіву

Посадка озимого часнику

Посадка озимого часнику

На сьогоднішній день існує два способи посадки озимого часнику. Їхня відмінність полягає в глибині загортання зубків, а значить і в термінах робіт.

Традиційний метод має на увазі поглиблення посадкового матеріалу на глибину від 3 до 5 см і проводиться за 2-3 тижні до початку стійких холодів. Для середньої смуги це кінець вересня, для півдня та заходу – початок листопада.

Другий спосіб – метод поглибленої посадки. Він виконується із заглибленням зубків на 10 – 15 см, що дозволяє приступати до роботи з середини серпня і аж до середини жовтня. Проте раціональніший він в умовах холодного клімату, бо саме там показує кращі результати.

Але вибір способу посадки це ще не 100% успіху. Під часник необхідно правильно підготувати грядки. І тут важливим правилом є неприпустимість внесення під культуру гною, тому що на це добриво вона реагує буйним зростанням листя, утворенням пухких головок і нестійкістю до захворювань.

Удобрювати землю на часникових грядках необхідно за допомогою внесення золи, що добре перепрів садового компосту (3 – 4 кг на м кв.), а також мінеральних добрив, наприклад, нітрофоски (20 – 30 г на м кв.). Якщо ґрунт кислий – під попередник вносять вапно, глинистий – під перекопування пісок. Сухі, а також сирі глинисті ґрунти для вирощування часнику не підходять.

До посадки краще відбирати найбільші і абсолютно здорові зубки районованих сортів. Перед висаджуванням посадковий матеріал слід протруїти 0,1%-ним розчином марганцю.

Для успішного вирощування цієї культури важливим є і дотримання сівозміни. Не варто садити часник після цибулі та картоплі, тому що вони, як і дана культура, люблять калій і пошкоджуються тими ж хворобами, а після огірків, гарбуза, перцю, томатів, баклажанів. Якщо все ж таки часник висаджується по часнику, то після збирання попереднього врожаю по грядках необхідно висіяти віку, з наступним закладенням зеленої маси в ґрунт.

Поширена схема розміщення часнику на грядці – 10×15 см.

Підзимова посадка цибулі-сівки

Підзимова посадка цибулі-сівки

Хороші показники дає підзимова посадка цибулі-сівки, особливо в холодних регіонах, де виходить не тільки ранній збір урожаю, але й вищий урожай. Висаджені з осені цибулинки, менше уражаються мухою цибулі, хибною борошнистою росою, їх легше прополювати. Та й для того, щоб зберегти посадковий матеріал до весни, необхідно дуже постаратися, тому куплену сіянку відразу сортують і готують до посадки.

Строки посадки сівка збігаються з озимою посадкою часнику, але якщо необхідно вибрати, якій культурі приділити час першій, то цибуля може трохи почекати. Нічим не відрізняється і вибір ділянки під посадку цибулі. Однак земля на цибулинних грядках повинна добре осісти до моменту початку робіт, а тому її готують заздалегідь за 2-3 тижні. Не відрізняються і рекомендації щодо попередників.

Щоб урожай цибулі вдався, краще вибирати для осінньої посадки спеціальні районовані озимі сорти та обов’язково відбирати здоровий матеріал. Крім того, якщо є вибір, необхідно садити гострі сорти – вони добре зимують, не стрілкуються і на момент прибирання мають той же розмір, що і при весняній посадці.

Перебираючи сівалку, виділяють 4 фракції: діаметром від 1 до 1,5 см, від 1,5 до 3 см, понад 3 см і до 1 см (всюди). Кожна має свої особливості і тому висаджується окремо.

Перша фракція (діаметром до 1,5 см) і овсюжка є кращим вибором для підзимового посіву, тому що не дають стрілки, а значить, задають городнику менше клопоту. Висаджувати їх необхідно за схемою 3×15 см і вирощувати до утворення відповідних сортів головок.

Сівок розміром від 1,5 до 3 см часто вирощують для раннього пера. У такому разі його вирощують або ущільнено, або з розміщенням гніздами – по 3 цибулинки в гніздо.

Цибулини більше 3 см у діаметрі садять за схемою 8 – 10 x 15 – 20 см.

Глибина загортання сівача визначається з розрахунку 3-х розмірів цибулини плюс приблизно 1,5 см, або висота цибулинки помножена на 3, плюс 2 – 3 см мульчі.

Підзимовий посів моркви

Підзимовий посів моркви

Добре переносить підзимові посіви морква.

Готуючи під неї грядку, необхідно пам’ятати про те, що дана культура любить пухкий ґрунт і зовсім не переносить неперегнившу органіку (унавожену грядку можна буде використовувати під моркву лише на 2 – 3 рік).

Тому землю під неї добре перекопують, вносять золу, мінеральні добрива (наприклад, суперфосфат – 20-25 г на кв. м і хлористий калій – 10-15 г) або зрілий гній (3-5 кг на кв. м) і, якщо ґрунт важкий, додають пісок, якщо кислий — вапно або доломітове борошно. Дають землі осісти, і з настанням низьких стійких температур (+2… +4°С) приступають до посівів.

Попередниками під моркву не можуть бути селери, а підійдуть огірки, картопля, цибуля, капуста. Щоб урожай вдався, до посіву вибирають ранньостиглі та середньостиглі сорти, або сорти передбачені до підзимових посівів. Ще краще, якщо насіннєвий матеріал буде гранульованим, і дуже важливо – сухим!

При озимій посадці моркви норму висіву насіння збільшують приблизно на 20 – 25% (це близько 1 г на м кв.), А також передбачають велику глибину лунок – 4-5 см і відстань між борозенками 20-25 см.

Якщо закладення насіння здійснюється за невеликими заморозками, борозенки засипають заздалегідь приготованим сухим земляним субстратом або простою, попередньо просіяною садовою землею, після посіву грядку мульчують.

Висіваючи восени моркву, необхідно пам’ятати, що підзимові посадки культури мають низькі показники до зберігання, тому займати ними великих площ не варто.

Підзимовий посів буряка

Підзимовий посів буряка

Буряк рекомендується до осінньої посадки через досить тривалий вегетаційний період, що досягає в окремих сортів до 130 днів. Його посів здійснюють при наступі на вулиці стійких холодів із температурою — 2… — 4 °С, які в деяких кліматичних зонах спостерігаються вже наприкінці жовтня — на початку листопада. Тут головним правилом є необхідність вгадати час посіву таким чином, щоб насіння не зійшло, а лише набрякло, інакше на нього чекає загибель.

Для підзимового посіву вибирають спеціальні сорти стійкі до холодів або сорти ранніх термінів визрівання стійкі до стрілкування. Висівають насіння сухим, на глибину близько 3 – 5 см, на відстані 5 – 10 см один від одного, з міжряддями в 30 – 40 см.

Перед посівом грядки удобрюють органікою (5 кг на м кв.) та фосфорно-калійними добривами (15 г на м кв.), якщо ґрунти кислі — вносять доломітове борошно (5 л на м кв.).

Обов’язково для буряків дотримання сівозміни. Їх не можна висаджувати після моркви, капусти, а рекомендовано після томатів, цибулі, огірків, картоплі та перцю.

Для того, щоб отримати врожай з висіяних під зиму грядок на тиждень раніше, буряк можна накрити плівкою і зняти її з появою перших паростків.

Багато буряків садити з осені не варто, тому що вони не мають високих показників лежкості.

Підзимовий посів петрушки, кропу та іншої зелені

Висіваючи з осені петрушку і кріп, необхідно дотримуватися тих же правил, що і при підзимовому посіві інших культур: заздалегідь скопати і удобрити грядки, сіяти по морозцях, що настали, дещо збільшити глибину і норму посіву, після закінчення робіт замульчувати ділянку сухим субстратом.

Висіваючи петрушку, формують міжряддя 20 – 25 см, при цьому глибина загортання її насіння може коливатися від 1 до 1, 5 см. Кріп восени закладають на глибину – 2,5 см, залишаючи відстань між рядками 20 см. Попередниками для зонтичних не можуть бути рослини їх сімейства – кінза, морква, кмин, фенхель, а можуть бути огірки, капуста, картопля, кабачки.

Крім петрушки та кропу під зиму можна висіяти: селера, шпинат, ревінь, огіркову траву, пастернак, салатну гірчицю. Як і решта підзимових посівів вони зійдуть значно раніше весняних посадок і радуватимуть, нагадуючи про те, що все зроблено правильно.

0 0 голосів
Рейтинг статьи
Поделиться в соц сетях


Автор:

151
Підписатися
Сповістити про
guest

0 комментариев
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Також вам буде цікаво