Весняне затоплення ділянки – як врятувати рослини?

Землеробство відноситься до таких видів людської діяльності, успішний результат яких далеко не завжди прямо пропорційний докладеним зусиллям. На жаль, природа не обов’язково виступає нашою союзницею при вирощуванні рослин, а часто навіть, навпаки, підкидає нові випробування. Посилене розмноження шкідників, аномальна спека, пізні заморозки, ураганний вітер, посуха…. Нудьгувати дачникам не доводиться ніколи. А одна з весен останніх років зробила нам інший неприємний сюрприз — повінь.

Причини затоплення ділянки

Подібне явище добре знайоме рослинникам, чії ділянки перебувають у заплавах річок. Для них затоплення ділянки – звичайне явище, яке повторюється рік у рік під час повені. Ми ж виявилися зовсім не готовими до потопу, тому що в нашій місцевості жодних водних джерел немає.

Проте за великим рахунком, затоплення нашого саду можна було передбачити. Дачна ділянка знаходиться в низині, додатковий фактор ризику – близьке стояння ґрунтових вод. У силу цих особливостей навесні на дачі завжди було сирувато, проте ґрунт швидко підсихав, і будь-якого серйозного стояння води не спостерігалося.

Але одного невдалого року всі обставини зіграли проти нас. У зиму, що передувала повені, був дуже потужний сніговий покрив, а навесні ситуацію посилили щоденні сильні дощі, які не припинялися близько місяця. В результаті наша ділянка практично повністю пішла під воду.

За словами старожилів нашого Садівництва, те, що відбувається тієї весни на городах, мало місце вперше за останні 30 років. В окремих місцях у саду стояли великі калюжі глибиною від 10 до 20 сантиметрів, місцями спостерігалися відносно сухі острівці, але ґрунт там був настільки просочений вологою, що нагадував болото. Рослинам загрожувала небезпека загибелі.

Наслідки повені на ділянці

Загалом стояння води на нашій дачі тривало близько двох тижнів. Після цього погода нарешті змінилася, земля підсохла, і можна було почати підраховувати збитки.

Відразу зазначу, що через близьке стояння ґрунтових вод на нашому і сусідніх ділянках спочатку зростав дуже обмежений набір деревних порід. Тому дорослі дерева, чиє потужне коріння вже звикло до постійної вологості в глибині землі, перенесли повінь з мінімальними втратами.

Серед вишень, слив, горобини, карликових та напів карликових яблунь, волоського горіха, аличі та глоду випадків загибелі помічено не було. А такі вологолюбні дерева, як обліпиха, ліщина, черемха та декоративні верби взагалі сприйняли потоп позитивно. Чого не скажеш про хвойні дерев’яні.

Серед хвойних підвищеною любов’ю до вологи відрізняються тільки туя і тис, а ялина звичайна та звичайна сосна можуть рости у вологих місцях, але при цьому утворюють поверхневу кореневу систему та виглядають пригніченими.

Зазначені хвойні породи в повені вціліли. А от із розкішною десятирічною блакитною ялиною нашим сусідам довелося попрощатися. Під час стояння води всі молоді прирости біля дерева відпали, після чого протягом літа біля ялинки пожовкла й обсипалася вся хвоя. До осені нічого не залишалося, як спиляти загибле дерево.

Аналогічно ми втратили восьмирічну ялинку канадську. Дорослих високорослих ялівців на наших ділянках не зростало, але з огляду на негативне ставлення цих порід до зайвої вологи можна припустити, що їх могла спіткати доля блакитних ялинок. А ось кущові ялівці та молоді саджанці деревоподібного скельного ялівцю перенесли повінь напрочуд стійко.

З декоративних чагарників найбільші втрати трапилися у лавах гортензій. За іронією долі, наукова назва гортензії «гідрангея» перекладається з латинської як «судина з водою». І ця рослина, дійсно, вимагає рясних поливів, але обов’язково без застою води, яка згубно діє на корені. Внаслідок потопу на нашій та сусідніх дачах загинули всі деревоподібні та крупнолисті гортензії, що виявилися затопленими водою. На нашій ділянці дивом зберігся єдиний кущ гортензії хуртовини, яка не була повністю затоплена, а стояла у вологому ґрунті.

Спіреї (за винятком японської спіреї), чубушники і калина перенесли потоп дуже гідно. Барбарис же серйозно постраждав, але прийшов до тями, а вейгели, на жаль, повністю загинули, як і гортензії.

З ягідних чагарників повінь ніяк не позначилася на смородині і вологолюбних лохини, журавлини, брусниці. Причому останні, зважаючи на низький зріст, знаходилися під водою цілком.

Найсильніше дісталося малиновій ділянці. Того літа малина у нас не плодоносила і сильно хворіла на грибкові захворювання, але випадів чагарників не було.

Виноград вижив, але також дуже страждав від типових для цієї культури грибкових хвороб.

Втрати серед декоративних багаторічників – найсерйозніші.

Найбільш серйозні збитки наша ділянка зазнала щодо декоративних багаторічних рослин. Ступінь ураження рослин під час затоплення також залежить від фази, в якій рослина спіткала потоп. Наприклад, тюльпани і крокуси на нашій дачі під час затоплення активно цвіли або стояли в бутонах, і наступної весни ми їх уже не побачили. А ось літньоквітучі декоративні цибулі тільки прокидалися або ще не вийшли зі стану спокою, і багатьом з них вдалося вижити, хоча втрати були серед аліумів.

Також «проспала» повінь хоста. Уся численна колекція хост на нашій ділянці опинилася під товщею води, але коли небезпека минула, сходи таки з’явилися. Наші хости того літа прокинулися із серйозним запізненням, проте всі вони виявилися живими та здоровими.

Найнеприємніший сюрприз підстерігав нас щодо вологолюбних тіньовитривалих багаторічників. Знання того, що ці культури вологолюбні, давало надію на спасіння. Але, на жаль, ці квіти здалися першими. Повінь практично повністю спустошила мої тіньові квітники, занапастивши астильби, роджерсії, клопогони, волжанки, брунери та бузульники. Тому «вологолюбність» все-таки поняття відносне, яке здебільшого не має на увазі стійкості до затоплення.

Також у потопі загинули дзвіночки, очиток видний (деякі види очитка, що стелиться на диво вціліли), мак східний, ехінацеї, дельфініум, аконіт.

Що робити, якщо ділянка в групі ризику затоплення?

“З водою і вогнем не посперечаєшся” – говорить народна мудрість. Але все-таки деякі заходи допоможуть запобігти повному спустошенню ділянки під час весняного затоплення та мінімізувати втрати серед рослин.

Всі клумби та квітники спочатку необхідно робити піднятими. Винятки становлять лише місця, де висаджені вологолюбні рослини, що належать до групи прибережних.

Щоб утримати ґрунт у насипних квітниках від розмивання, можна використовувати звичайні бордюрні стрічки або декоративні низькі огорожі, що виглядають дуже симпатично. Сьогодні вибір огорож для клумб неймовірно широкий – можна завжди знайти щось, що відповідає загальному стилю ділянки. Адже, крім яскравих штакетників, у продажу можна знайти бордюри, що імітують колоди чи натуральний камінь.

А за бажання підпірні стіни роблять і своїми руками, наприклад, дуже ефектно обмежити насипні клумби плетенням, дерев’яними спилами або невеликими колодами, виконати кладку з натурального каменю.

Щоб обіграти підпірну стінку і легше вписати її в ландшафт, по краю квітників висаджують рослини (копитень, вербейник монетчастий, яснотка, барвінок, флокс шиловидний, низькорослі очитки та інші «килимки»), які розростаючись, спадають красивим каскадом.

Групу декоративних чи плодових чагарників крім вологолюбних (верби, калини, чорноплідної горобини, лохини) садять на насипні гряди чи сопки.

З особливою обережністю спочатку слід ставитись до вибору дерев для плодового та декоративного саду. Звичайно, експериментувати та сподіватися на краще дачнику властиво, як і будь-якій людині. Але все ж таки краще, щоб структура ділянки складалася з дерев, стійких до затоплення.

Серед декоративних дерев, які виносять високий рівень ґрунтових вод, можна відзначити деякі види клена (гінналу, прирічний, ясенелистий), всі види верб, лох вузьколистий, ясен, ялина звичайна, ялиця, вільха (декоративні види), береза, бузок.

З плодових дерев добре себе показали на ділянці з високим рівнем стояння ґрунтових вод: обліпиха, глід, яблуні на карликовій підщепі, сливи, груші на айвовому підщепі, вишня, алича, ліщина, волоський горіх.

Плодові дерева, які не виносять застою ґрунтових вод (груші, абрикоси, шовковиця та ін) можна посадити на окремі насипні пагорби або гряди заввишки приблизно метр. Однак важливо мати на увазі, що така посадка може сприяти вимерзанню теплолюбних дерев.

Серед чагарників краще віддавати перевагу вологолюбним, стійким до затоплення: різні види калини, дерни численних сортів, бузина і горобець гороболистий.

Якщо рівень ґрунтових вод на ділянці не вищий за один метр, то проблем з вибором плодових чагарників для ділянки виникнути не повинно, оскільки невеликі чагарники не утворюють глибокої кореневої системи. Але найкращим чином на сирих ґрунтах зростатимуть смородина, лохина, журавлина та брусниця.

По периметру ділянки, схильного до затоплення, рекомендується вирити канали (рови), які можна залишити без зміни, замаскувавши огорожею з чагарника або засипати щебенем. Подібним чином добре організувати в саду сухі струмки, які не тільки виконають функцію поглиначів вологи, але і прикрасять ділянку. Декоративне водоймище також зможе прийняти на себе частину води при весняному затопленні.

Що робити, якщо ділянку затопило

Причина загибелі будь-якої рослини під час повені — порушення дихання кореневої системи. Опиняючись під товщею води, рослина перестає отримувати кисень і, кажучи простою мовою, задихається.

Імовірність загибелі підвищується в залежності від тривалості знаходження рослин в умовах перезволоження, а також від того, наскільки сильно зволожений ґрунт. Коли кущик тривалий час буквально стоїть у калюжі, то загибель рослини цілком передбачувана, а якщо ґрунт перезволожений, але не затоплений, то шанси на порятунок збільшуються.

Найчастіше при затопленні ситуація така, що радикально відвести воду з ділянки просто нікуди, оскільки буквально затоплено все навколо. Звичайно ж, якщо йдеться про серйозну повінь, коли мешканців евакуюють, і вода стоїть вище за коліно, то тут допомогти рослинам навряд чи можливо. Але, на щастя, подібні стихійні лиха трапляються нечасто і лише окремих регіонах.

Найчастіше ми маємо справу з такою ситуацією, коли навесні ділянка перетворилася на «болото» і на ньому тут і там довго стоять величезні калюжі різної глибини. У подібних випадках можна постаратися хоча б локально відвести воду від особливо цінних культур, що боїться застійної води. Для цього спробуйте вдатися до наступних заходів.

Вирийте рів по периметру квітників

Зрозуміло, це не допоможе зробити ґрунт абсолютно сухим, проте подібний захід гарантовано прибере з клумб калюжі, що підвищить шанси рослин на виживання. Додатково біля кореневої системи можна зробити проколи в ґрунті залізним прутом, що сприятиме надходженню кисню та полегшить дихання рослинам.

Влаштуйте тимчасовий ставок

Подібний захід може здатися трудомістким, адже «лопатити» важкий, просочений водою ґрунт — не просте заняття, але найчастіше порятунок рослин цього вартий. Тимчасовий ставок, а простіше кажучи, глибоку та широку яму краще вирити в тому місці, де знаходиться мінімальна кількість насаджень, наприклад, у зоні городу, яка, як правило, порожня навесні. За законами фізики вода по ґрунтових капілярах спрямує в найнижче місце, зробивши інші ділянки саду хоч трохи сухішими.

Викопайте особливо цінні екземпляри

Особливо цінні багаторічники або молоді саджанці дерев та чагарників, що не переносять застою води, можна викопати і тимчасово помістити у відра, тази та інші ємності, засипавши їх готовим легким ґрунтом на основі торфу.

У таких укриттях рослини зможуть перечекати повінь, після чого знову висадять у грунт. Але майте на увазі, що такий захід не підходить для рослин з глибокою кореневою системою, які важко переносять пересадку (наприклад, мак східний), проте залишити їх «в калюжі» також означає занапастити (і ризикнути з пересадкою все-таки варто).

Пропушіть і посипте торфом землю під рослинами

Як тільки вода зійшла, обов’язково пропушіть і присипте сухим торфом нейтральної реакції ґрунт під рослинами, і в тих місцях, де плануються посадки (грядки, квітники з однорічників).

В іншому випадку після сходу води ґрунт миттєво покриється дуже твердою кіркою, з якою доведеться боротися весь сезон. Особливо цей захід актуальний на суглинистих грунтах.

Обробіть рослини антистресовими препаратами

Усі рослини обробіть антистресовими препаратами, а також зробіть профілактичні обробки насаджень від грибкових захворювань, які неодмінно розгуляються на ослаблених рослинах у вологому середовищі.

Особливу увагу приділіть таким культурам, які схильні до грибкових хвороб (малина, суниця садова, виноград та ін.)

0 0 голосів
Рейтинг статьи
Поделиться в соц сетях


Автор: Gardener

28
Підписатися
Сповістити про
guest

0 комментариев
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Також вам буде цікаво